Тошинський Володимир Ілліч

Первинні вкладки

Тошинський Володимир Ілліч — відомий учений-хімік, фахівець у галузі каталітичних та абсорбційних процесів у технології сірчаної кислоти, академік Української екологічної академії наук, експерт Міністерства науки і технології України, доктор технічних наук, професор.
Основні наукові напрями — проблеми розробки автоматизованих систем та комплексів. Дослідження в цій галузі покладено в основу проектування перших вітчизняних систем виробництва сірчаної кислоти під тиском, впровадження блокової керамічної насадки для абсорбції сірки, апаратів комплексного очищення відхідних газів від оксидів вуглецю та вуглеводнів, розробки каталітично абсорбційних систем очищення відпрацьованих газів від оксидів азоту.
Автор більше 200 наукових робіт, у тому числі 3-х монографій. Має більше 30 авторських свідоцтв та патентів. Автор навчальних посібників та понад 30 навчально-методичних вказівок для викладачів та студентів.
Визнаний педагог, учень та продовжувач наукової школи академіка В. І. Атрощенка. Підготував 8 кандидатів наук. Член спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій.
 
8 жовтня 1937 р. — народився у м. П’ятигорську.
1959 р. — випускник Харківського політехнічного інституту.
1959–1963 рр. — робота у ГИПРОКОКС.
З 1964 р. — педагогічна робота у ХПІ. Автор та викладач курсів лекцій «Математичне моделювання технологічних процесів», «Оптимізація виробництв», «Обчислювальна техніка в хіміко-технологічних розрахунках», «Природоохоронні комплекси як об’єкти управління», «Прилади та методи екологічного контролю», «Екологічна безпека».
1990–2013 рр. — завідувач кафедри автоматизації хіміко-технологічних систем та екологічного моніторингу.
Відкрито нові спеціальності за напрямком «Автоматизація і комп’ютерно-інтегровані технології». Наукові розробки в галузі екологічного моніторингу.
Оновлено матеріально-технічну базу кафедри. Ініціатор та учасник створення лабораторії комп’ютерного моделювання, лабораторії екологічного контролю та класу мікропроцесорної техніки.
1990 р. — доктор технічних наук.
1992 р. — професор.

За високі показники в науковій діяльності нагороджений срібною та бронзовою медалями ВДНГ СРСР, знаком «Відмінник вищої школи».