Бекетов Микола Миколайович

Микола Миколайович Бекетов — один із засновників фізичної хімії, народився 1 (14) січня 1827 року в с. Нова Бекетовка Пензенської губерніі, в сім'ї морського офіцера. Виховувався в Першій Санкт-Петербурзькій гімназії; у 1844 році вступив до Петербурзького університету, але з третього курсу перевівся до Казанського університету, який закінчив у 1849 році зі ступенем кандидата природничих наук.

Наприкінці зими — на початку весни 1846 року М. М. Бекетов разом зі своїми братами Олексієм й Андрієм організував літературно-філософський гурток, де завжди «слышался негодующий порыв против угнетения и несправедливости», який відвідували поет А. М. Майков, критик В. М. Майков, Ф. М. Достоєвський, О. М. Плещеєв, лікар С. Д. Яновський, Д. В. Григорович та ін. З осені 1846 року до лютого 1847 року учасники цього гуртка жили на одній квартирі в складчину, створивши «асоціацію», яка перестала існувати після від'їзду Бекетова до Казані.

У 1849-1853 рр. Бекетов працював у Санкт-Петербурзі в Медико-хірургічній академії в хімічній лабораторії М. М. Зініна. У 1853 році в Петербурзькому університеті він захищає магістерську дисертацію на тему «О некоторых случаях химического сочетания и общие замечания об этих явлениях». У 1854 р., отримавши звання магістра хімії, працює лаборантом професора П. А. Ільєнкова у Петербурзькому університеті. З 1855 року —

ад'юнкт хімії у Харківському університеті, а в 1859-1887 рр. — професор Харківського Імператорського університету. У 1858-1859 роках відвідує університети Франції, Німеччини, Лондона; обирається членом Паризького хімічного товариства, слухає лекції і працює в лабораторії Р. В. Бунзена; знайомиться з молодим Ф. А. Кекуле та з Ф. Велером, який в цей час проводив досліди над кремневодневистим газом.

У вересні 1860 року відбувається досить значна подія в житті та розвитку хімічної науки — організовується Перший Міжнародний конгрес в Карлсруе. У ньому беруть участь М. М. Бекетов, Д. І. Менделєєв, М. М. Зінін.

У 1868 році Рада Новоросійського університету запропонувала Миколі Миколайовичу посаду ординарного професора, але пропозиція була відхилена Бекетовим на прохання ректора і Ради Харківського університету.

З 1877 року Бекетов — член-кореспондент Академії наук, а в 1880 році він став лауреатом Ломоносівської премії. У вересні цього ж року переобраний заслуженим професором Харківського університету. У 1885 році знову переобраний на 5 років.

У Харкові Бекетов працював до 1886 року. В цьому ж році, в зв'язку з обранням до Петербурзької Академії наук, переїхав до Санкт-Петербурга і очолив академічну хімічну лабораторію, викладав на Вищих жіночих курсах. У 1887-1889 рр. викладав хімію спадкоємцю цесаревичу Миколі Олександровичу, майбутньому імператору Миколі II. У 1889-1909 роках читав у Московському університеті курс лекцій «Основні початки термохімії». У Петербурзі вчений пропрацював 25 років.

Кілька разів обирався Президентом Російського фізико-хімічного товариства (1889, 1890, 1896, 1897, 1900, 1902, 1903, 1911).
Похований на Смоленському кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Наукову діяльність М. М. Бекетова можна поділити на 3 етапи:

Петербурзький період (1849-1855 рр.)

Під керівництвом М. М. Зініна були отримані перші сполуки класу моноуреїдів. Бекетов захищає магістерську дисертацію на тему «О некоторых случаях химического сочетания и общие замечания об этих явлениях». Виділяє нові хімічні сполуки, досліджує можливості та фактори, що ведуть до їх утворення.

Харківський період (1855-1887 рр.)

На початку наукової діяльності Микола Бекетов працював в галузі органічної хімії. Спільно з М. М. Зініним Бекетов досліджував поведінку органічних речовин при високих температурах. У 1852 р. синтезував бензуреїд і ацетуреїд.

Отримавши в 1855 році посаду ад'юнкта на кафедрі хімії Харківського університету, Микола Миколайович Бекетов почав активно покращувати її становище.

Коли Бекетов очолив кафедру в 1857 році, він отримав повну свободу дій для майбутніх досліджень. Він відкрив витіснення металів з розчинів їх солей воднем під тиском і встановив, що магній і цинк при високих температурах витісняють інші метали з їх солей. У 1859-1865 роках показав, що при високих температурах алюміній відновлює метали з їх оксидів. Пізніше ці досліди стали відправною точкою для виникнення алюмінотермії. Досліджує залежність хімічних властивостей елементів від фізичних (відносної атомної маси, радіуса), від їх зв'язку з атомно-молекулярною механікою.

Головною областю наукової діяльності М. М. Бекетова стала молода наука фізична хімія. У 1865 р. він висунув ряд теоретичних положень про залежність напрямку реакцій від стану реагентів і зовнішніх умов. Бекетов створив термохімічні лабораторії, в яких разом з учнями досліджував хімічну спорідненість. Микола Бекетов визначив теплоти утворення оксидів і хлоридів лужних металів, вперше отримав безводні оксиди лужних металів (1870 р.).

У результаті проведених робіт в 1865 році М. М. Бекетов захистив докторську дисертацію на тему «Исследования над явлениями вытеснения одних элементов другими». Складений вченим витискувальний ряд металів відповідає електрохімічному ряду напруги.

У 1879 році професор проводить експерименти для обчислення теплоти утворення оксидів. Він вперше виділяє безводні оксиди лужних металів, визначає їх властивості. За цю роботу він був нагороджений Ломоносівською премією.

Петербурзький період (1887-1911 рр.)

У Петербурзі в академічній лабораторії М. М. Бекетов продовжує експерименти з оксидами лужних металів.
У 1887 році вчений отримує рубідій з його оксиду, відновлюючи алюмінієм. У 1893 році отримав цезій відновленням з його оксидної сполуки воднем. У 1898-1900 роках, впливаючи на метали галогенами, проводить розрахунок теплоти утворення галоїдів металів.
У 1902 році М. М. Бекетов разом з сином Володимиром Миколайовичем досліджують обмін галоїдних солей в розплаві. Це був останній великий експеримент М. М. Бекетова.
У 1908 році в Петербурзі вчений опублікував статтю «Об энергии элементов», де вперше висунув припущення про можливість розкладання атома. Ці припущення стали основою теорії атомної енергії.

Педагогічна діяльність

Працюючи в Харківському університеті, вчений удосконалює роботу в лабораторіях, зарекомендовує себе як талановитий викладач та ініціативний організатор навчального процесу. У 1858 році науково-дослідна робота його учня була відзначена золотою медаллю.
Величезною заслугою Бекетова є розвиток фізичної хімії як самостійної наукової і навчальної дисципліни. Ще в 1860 році в Харкові Бекетов читав курс «Відношення фізичних і хімічних явищ між собою».
У 1864 році звернувся до Ради Харківського університету з пропозицією про відкриття фізико-хімічного відділення. Цю пропозицію професора було затверджено Міністерством освіти і в тому ж році відділення було відкрито. Перший в світі курс лекцій з фізичної хімії («фізикохімії») був прочитаний у Харківському університеті в 1865 році. Студенти слухали лекції протягом двох років, два рази на тиждень. Курс супроводжувався практикумом.

У заснованому за пропозицією Бекетова фізико-хімічному відділенні університету (1864 р.) поряд з читанням лекцій з фізики, математики, механіки, мінералогії, кристалографії, було введено практикум з фізичної хімії і проводилися фізико-хімічні дослідження. Було створено лабораторії для газового аналізу та фізико-хімічних методів аналізу. Відділення фізико-хімії було закрито після введення нового університетського статуту 1884 року, а останній випуск відбувся в 1888 році.

У 1886 році було опубліковано літографічне видання лекцій М. М. Бекетова з фізикохімії.

Учнями Бекетова були О. П. Ельтеков, Ф. М. Флавицький, І. П. Осипов, М. О. Чернай, В. Ф. Тимофєєв та інші.

У своїх численних відгуках учні тепло згадують про свого вчителя М. М. Бекетова і характеризують його як талановитого дослідника, педагога, методиста, організатора і популяризатора.

Громадська діяльність

У 1854 році бере участь в утворенні першого хімічного гуртка — попередника російського хімічного товариства. До складу гуртка входили: М. М. Зінін, Д. І. Менделєєв, О. А. Воскресенський та інші видатні хіміки.

У 1860 році бере участь у Першому Міжнародному Хімічному Конгресі в Карлсруе.

З 1872 року М. М. Бекетов організатор «Товариства дослідних наук». Тут проходили доповіді як самого вченого, так і спеціальні засідання товариства. У Харківському університеті професор раз на тиждень читав публічні лекції з хімії.
За ініціативою М. М. Бекетова було створено Товариство для допомоги нужденним студентам Харківського університету, яке протягом 30 років свого існування надавало велику допомогу багатьом бідним студентам. Також М. М .Бекетов очолив ініціативну групу для створення Харківського товариства поширення в народі грамотності. Це товариство згодом поширило свою просвітницьку діяльність на всю губернію. Микола Миколайович проводив платні лекції, збір від яких надходив до фонду товариства.
Він був першим головою Харківського відділення російського технічного товариства, засновником Харківського фармацевтичного товариства.

М. М. Бекетов був одним з найбільш активних організаторів Вищих жіночих курсів у Петербурзі, серед яких провідну роль відігравав його брат Андрій Миколайович. На цих курсах Микола Миколайович протягом 15 років безкоштовно викладав хімію.
У 1889-1909 роках М. М. Бекетов — президент Російського фізико-хімічного товариства; він сприяв у виданні товариством свого журналу; засновник Менделєєвського з'їзду.
У 1907 році — Голова I Менделєєвського з'їзду.
Микола Миколайович був ініціатором відкриття Харківської публічної бібліотеки, будівля якої добре знайома всім харків'янам. Проект будівлі бібліотеки був безкоштовно виконаний сином М. М. Бекетова — архітектором О. М. Бекетовим.

Почесті і нагороди

З 1877 року — член-кореспондент Академії наук.
У 1880 році став лауреатом Ломоносівської преміі.

У 1888 році обраний почесним членом Ради Харківського університету.
З 1903 року — почесний член Російського фізико-хімічного товариства при Петербурзькому університеті.

Диплом, виданий М. М. Бекетову Празькою Академією наук, літератури і мистецтв (1909).

Короткі відомості про родину М. М. Бекетова

У 1860 р. Бекетов отримав квартиру при університеті. Невдовзі після цього, в 1861 р. він одружився з Оленою Карлівною Мільгоф, дочкою катеринославського аптекаря. В 1862 р. у них народився перший син Олексій, потім дочка Катерина, сини Микола, Володимир, Петро.
Старший, Олексій Миколайович Бекетов, став видатним архітектором, академіком архітектури. Він побудував кілька десятків будівель, які безперечно вважаються прикрасою Харкова і ряду інших міст. У 1905 році, коли святкувалося сторіччя Харківського університету, в місті було встановлено пам'ятник Каразіну, що стоїть нині біля входу до Університету ім. Каразіна. Створили його скульптор Андреолетті (І. Пагирев) і архітектор О. М. Бекетов.
Другий син, Микола Миколайович Бекетов, став виноробом, купив у Криму маєток Болгатур в районі Гурзуфа і став виробником маркових вин.
Третій син, Володимир Миколайович Бекетов, хімік, працював у Петербурзі з батьком, в роки Першої світової війни займався виробництвом йоду і брому в Саках у Криму.
Четвертий син, Петро Миколайович, морський офіцер, служив у торговому порту Пернов.

Висловлювання колег, учнів про М. М. Бекетова

♦ «Бекетов является одним из оригинальных и ярких представителей физической химии в России. Ученый, который сам наметил себе своеобразный новый путь и неустанно шел по нему всю свою жизнь. Если его идеи не произвели должного влияния, то главным образом потому, что еще не настало время атомно-молекулярной механики. Когда же это время настанет, тогда озарится ярким светом и прозорливость Николая Николаевича, и значение его научных заслуг» — В. Ф. Тимофєєв, учень М. М. Бекетова.
♦ «Не знаю, были ли у Николая Николаевича враги, но знаю, что ни разу не слышал дурного отзыва о той или иной деятельности Н. Н. Бекетова, имя которого будет стоять в истории науки рядом с именами Д. И. Менделеева и А. М. Бутлерова и будет занесено золотыми буквами в историю науки в России» — І. О. Каблуков.
♦ «Славна деятельность тех, которые в момент упадка волны, во время малого интереса к данному объекту исследования, умеют предвидеть еще невысказанное и далеко смотреть вдаль, открывая своими трудами зарю светлого будущего. Такие деятели не всегда понятны современниками, труды их большей частью не бывают в достаточной мере оценены, но тем более заслуживают они уважения и удивления. К таким-то научным работникам принадлежит Николай Николаевич Бекетов…» — доповідь В. В. Курилова.
♦ Наукова діяльність академіка тривала 58 років, і весь цей час він присвятив фізичній хімії. Говорячи про свого вчителя, Володимир Федорович Тимофєєв цитував слова Сенеки: «Все люди разделяются на две группы: на тех, которые умирают при жизни, и тех, которые живут после смерти». Насправді, все життя Бекетова, наповнене служінням хімії й своєму народові, назавжди закарбується в історії науки і є прекрасним об'єктом для дослідження та наслідування.
♦ За спогадами хіміка і композитора Олександра Бородіна, М. М. Бекетов «…за неимением посуды работал в битых черепочках и самодельных приборах».

♦ Професор Танатар: «Удивительная простота в обращении, бесконечная доброта и сердечность, прямота и безыскусственность пленяли всякого, кто знал Н. Н. Бекетова».
♦ Один з учнів М. М. Бекетова, О. М. Ільйов, відзначаючи жвавість і захопливість лекцій Бекетова, говорив: «На слушателей это (объяснение на лекции) действовало поразительно, скучающих лиц не видно, самые индифферентные заинтересовывались, являлась охота поближе познакомиться с предметом. Слушателей на лекциях всегда бывало много, после лекций среди них слышишь разговоры и споры о слышанном — Николай Николаевич заражал их своею живостью... Уважение студентов к Н. Н. Бекетову проявлялось, между прочим, и в том, что, не смотря на чрезвычайную снисходительность его на экзаменах, редко кто шел к нему на экзамен, не подготовившись порядочно...»
♦ Учень Бекетова проф. М. О. Чернай в спогадах про вчителя писав з цього приводу: «Не зная твердо, к нему не ходили: это считалось неприличным подрывать доверие к нам, как мы думали, нашего уважаемого профессора Николая Николаевича».
♦ У 1904 р. відзначався п'ятдесятирічний ювілей Миколи Миколайовича Бекетова. Д. І. Менделєєв привітав ювіляра такими словами: «Душевно поздравляю. Желаю долгого сохранения той свежести мысли и всего духа, которым Вы всегда восхищали преданного старого друга».

Цікаві факти, пов'язані з ім'ям М. М. Бекетова

• У 1853 році батько вмовляв Миколу Миколайовича перейти на більш високооплачувану роботу, бо знав, що синам вкрай не вистачає коштів на життя, а допомогти їм батько був не в змозі . Однак, всупереч труднощам, захоплений любов'ю до знання, Микола Миколайович поринув в чарівний світ науки.

• Слід особливо відзначити О. А. Воскресенського, М. В. Ломоносова, М. М. Зініна як вчителів та попередників майбутнього великого вченого Бекетова М. М.

• «Бекетовським» хімічним методом з 1854 по 1890 рік було отримано понад чверть всього світового алюмінію (58 тонн).

• На честь Миколи Миколайовича Бекетова названий кратер на Місяці.

• На будинку за адресою 8-а лінія, 17 в 1955 році було встановлено мармурову меморіальну дошку з текстом: «В этом доме с 1892 по 1911 год жил и работал выдающийся русский химик Николай Николаевич Бекетов».

• На честь Миколи Миколайовича і його брата Андрія Миколайовича в 2017 році в Санкт-Петербурзі назвали вулицю на Васильєвському острові.

Харківський університет влаштовує Бекетовські читання в травні місяці кожного року.

Висловлювання М. М. Бекетова

♦ Про мету закордонного відрядження: «Отправляясь за границу, я имел в виду войти в личные сношения с известными учеными, рассмотреть и изучить средства и методы их научных исследований и присутствовать на их лекциях, чтобы познакомиться с формой изложения, но главной моею целью было — воспользоваться средствами, которые представляются в Западной Европе науке, чтобы самому поработать и тем приобрести большую практическую опытность».
♦ Про розвиток наукової галузі: «Быстрое формирование науки и ее практических применений требует того, чтобы преподавание в университете и исследование химии шли рука об руку с самостоятельными исследованиями».
♦ Про зв’язок між природничими науками: «Знать химию невозможно без основательного знакомства с физикой, а потому также с математикой... Хотя мы и различаем химические и физические свойства тел, и те и другие суть выражение строения и свойств малейших частиц... Строение материи находится в зависимости от физических условий и химических свойств».
♦ З листа до Федора Достоєвського: «Не забыл я вас, хотя мне было всего 19 лет, когда я с Вами расстался, — с тех пор Вы все продолжали ваш неутомимый труд изучения человеческой души; чтение ваших произведений — это беседа с собственной совестью».

Бібліотека висловлює вдячність нащадкам (І. Ф. Пилипець) за допомогу у пошуку матеріалу.

2019

ФОТОГАЛЕРЕЯ: