Михайло Іванович Рищенко

Михайло Іванович Рищенко народився 21.12.1937 р. в с. Стила Старобешевського району Донецької області. У 1960 році закінчив Харківський політехнічний інститут, а після залишився на викладацькій роботі. Основні наукові напрямки його діяльності — теоретичні та технологічні основи отримання покриттів із заданими властивостями різного складу та призначення для керамічних матеріалів швидкісного випалу, термостійкі та морозостійкі керамічні матеріали. 
Професор М. І. Рищенко — відома і шанована
людина в НТУ «ХПІ». Він вже багато років завідує кафедрою ​«Технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей».
«Наприкінці 50-х
— початку 60-х мене навчали імениті вчені та педагоги-професори Є. І. Ведь, Л. Д. Свірський, завідувач кафедри Г. В. Куколєв, доцент З. А. Лівсон, які схвалили моє рішення попрацювати після закінчення вишу деякий час на виробництві. Я присвятив 3 роки  Харківському плитковому заводу — одному з найбільших підприємств СРСР, де пропрацював до посади начальника цеху», — розповідає Михайло Іванович.
Навчання в аспірантурі; робота асистентом кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей; захист кандидатської, а потім докторської дисертацій — все, як то кажуть, йшло в житті Михайла Івановича своєю чергою. Допомогли в професійному і духовному становленні і розвитку Михайла Івановича його стажування в Італії, Німеччині, Чехословаччині, Румунії, Китаї. Рищенко 
М. І. брав активну участь і в суспільному житті. Свого часу він був членом і секретарем партбюро факультету, входив до складу партійного комітету ХПІ, очолював комітет народного контролю, був відповідальним секретарем центральної приймальної комісії, 15 років керував факультетом неорганічних речовин.
«ХПІ став для мене рідною домівкою, я наскрізь перейнявся його аурою. І це не гучні слова! Тут я познайомився з розумними, я б навіть сказав мудрими, людьми, майбутніми ректорами — М. Ф. Семко, М. Ф. Киркачем, Ю. Т. Костенко, Л. Л. Товажнянським, у яких багато чому навчився, — говорить М. І. Рищенко. — У 1984 році я очолив кафедру технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей, змінивши на цій посаді академіка НАН України, професора А. С. Бережного. За ці роки розвинулися і зміцніли наші контакти з Харківським інститутом вогнетривів. Мені, наприклад, пощастило працювати з такими його співробітниками, як професори І. С. Кайнарський, Л. І. Карякін, Е. В. Дегтярьова та ін. Ми провели спільні наукові дослідження з вченими Російського державного хіміко-технологічного університету ім. Д. І. Менделєєва, Білоруського технологічного університету, Новочеркаського політехнічного інституту та ін. Склалися у нас дружні стосунки з Львівським та Київським політехнічними інститутами, Дніпропетровським хіміко-технологічним університетом.
«Я не розумію людей, байдужих до долі своєї кафедри, до її майбутнього», — любить повторювати Михайло Іванович. У людях він цінує, перш за все, професіоналізм, сумлінне ставлення до справи, вміння знаходити спільну мову з колегами.
Професора М. І. Рищенка було нагороджено медаллю «За трудову доблесть», удостоєно звань «Відмінник освіти СРСР» і «Відмінник освіти України», вручено почесний знак за роботу на Цілині, грамоти за комсомольську діяльність, а в 1993 році було обрано академіком Технологічної академії наук України. Михайло Іванович Рищенко один з редакторів «Вісника ХПІ», член редколегії багатьох спеціалізованих журналів, збірників праць ВАК, член методичного, редакційно-видавничого, науково-технічного та інших Рад НТУ «ХПІ». Пишається М. І. Рищенко і випускниками його рідної кафедри, серед яких провідні вчені, директори та головні інженери великих підприємств, є навіть працівник МЗС РФ (А. М. Корсун). 70% співробітників інституту вогнетривів — випускники кафедри технології кераміки, вогнетривів, скла та емалей. Професор М. І. Рищенко був науковим консультантом багатьох майбутніх докторів і кандидатів наук, безпосередньо керував підготовкою докторських дисертацій професорів НТУ «ХПІ» Я. М. Пітака та Г. В. Лісачука.
«Загальною темою для домашніх розмов часто стає наш улюблений ХПІ. Можемо також поговорити і про спорт (наприклад, про баскетбол), і про театр. Завжди слідкую за успіхами сина і буду радий, якщо він досягне більшого, ніж я. Упевнений, що головне, до чого необхідно прагнути — заслужити повагу людей. 
Хочу побажати ХПІ не зменшувати темпів у своєму розвитку!» — говорить професор М. І. Рищенко.