Некрич Максим Ісидорович (Мордухай Ісерович)

Інженер-хімік. Автор підручника з курсу загальної хімічної технології та 130 наукових праць. Широке використання в промисловості отримали виконані під його керівництвом дослідження з одержання сірчистого заліза з піриту, механічного розливання каустика та інші.

25 серпня (12 серпня) 1893 р. — народився в місті Лібава Курляндської губернії (сьогодні м. Лієпая, Латвія).
1911 р. — випускник Лібавського комерційного училища.
1916 р. — випускник Паризького університету Соборна (Франція).
1923 р. — випускник Харківського технологічного інституту. У студентські роки — помічник та заступник комісара, член Центральної робочої комісії ХТІ.
1923 р. — аспірант-стипендіат ХТІ на кафедрі технології мінеральних речовин, лабораторії якісного аналізу.
1923 р. — інженер-інспектор промислово-економічного відділу Вищої ради народного господарства України.
1923-1929 рр. — викладач ХТІ. Автор та лектор курсів з неорганічної хімії, технології мінеральних речовин, хіміко-технічного аналізу.
1924-1929 рр. — викладач хімії на робочому факультеті при ХТІ.
1925 р. — учасник IV Менделєєвського з'їзду в Москві.
1927 р. — перший завідувач кафедри «Загальна хімічна технологія» (ОХТ) Харківського хіміко-технологічного інституту (ХХТІ).
1929 р. — науковий співробітник хімічної лабораторії ХТІ.
1930 р. — володар звання інженер-технолог. Доцент ХПІ. Після реорганізації ХПІ отримав призначення до Харківського Хімічного інституту.
1933 р. — організатор та завідувач кафедри загальної хімічної технології, процесів та апаратів (ОХТ, ПА).
1934 р. — професор ХХТІ, професор Харківського державного університету, Українського заочного індустріального інституту.
1938 р. — кандидат хімічних наук.
1939–1970 рр. — завідувач кафедри хімічних технологічних процесів та апаратів ХХТІ, ХПІ. Доктор хімічних наук.
1983 р. — помер у Харкові.
Нагороджений медаллю «За доблесну працю».