Гундер Олександр Йосипович

Олександр Йосипович Гундер — доктор хімічних наук, професор.

Основний напрям робіт: питання з «аналітичної та неорганічної хімії, електролізу, електроаналізу, контролю та очистки води; ініціатор створення першої в СРСР пересувної хімічної лабораторії. Під його керівництвом в інституті була створена унікальна лабораторія фізико-хімічних методів аналізу (1934), до складу якої увійшли електроскопічний, мікрохімічний та рентгенівські кабінети. Він був одним серед перших вітчизняних вчених нагороджен знаком «Відмінник хімічної промисловості».

1886 р. — народився в с. Олексіївка (нині — Валківського району Харківської області).
1910 р. — після закінчення у ХТІ, де слухав лекції І. П. Осипова, до 1912 р. працював лаборантом на кафедрі технічної хімії Харківського університету.
1911–1917 рр. — за запрошенням І. П. Осипова одночасно працював асистентом із кількісного аналізу аналітичного відділення хімічної лабораторії харчових речовин ХТІ.
1912–1915 рр. — стипендіат з підготовки до професорського звання в Харківському університеті.
1912–1913 рр. — стажувався в Німеччині, в лабораторії професора Беттгера Лейпцизького фізико-хімічного інституту, де опановував електроаналіз та методи визначення катодного потенціалу. Член ТФХН при Харківському університеті.
1917 р. — доцент хімії.
1926–1930 рр. — професор, завідувач аналітичної лабораторії ХТІ.
1930–1941 рр. — до останніх днів життя очолював кафедру неорганічної та аналітичної хімії ХТІ. За сумісництвом працював професором Військово-технічної академії.
У 1930–ті рр. — член Комітету з хімізації, редактор аналітичного відділу «Українського хімічного журналу».
1934 р. — створив унікальну пересувну лабораторію фізико-хімічних методів аналізу, у складі якої були спектроскопічний, мікрохімічний та рентгенівський кабінети.

Обирався відповідальним секретарем Харківського відділення Всесоюзного товариства ім. Д. І. Менделєєва. Науковий спадок вченого станом на березень 1939р. складав 43 роботи. І. П. Осипов з особливою вдячністю згадав О. Й. Гундера у передмові до другого видання свого підручника з неорганічної хімії.

1941 р. — О. Й. Гундер трагічно загинув восени на чергуванні під час бомбардування території ХХТІ німецькою авіацією.

Для вшанування його пам’яті на будівлі Хімічного корпусу Національного Технічного Університету «ХПІ», в якому він працював з 1909 до 1941 року, на кошти рідних встановлено пам'ятну меморіальну дошку.