Шістдесят чотири роки доля Леоніда Леонідовича Товажнянського тісно пов'язана з Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут». Він пройшов славний шлях від студента ХПІ, професора, проректора, до ректора і до Почесного ректора.

Леонід Леонідович вважає себе щасливим, оскільки брав участь у багатьох добрих починаннях в університеті, він щасливий тому, що все його життя пов'язане зі студентами та співробітниками, в яких він бачив соратників і цінував в кожному з них індивідуальність.

На посаді ректора НТУ «Харківський політехнічний інститут» Л. Л. Товажнянський значно зміцнив ім'я університету в світовий асоціації університетів, наш ХПІ став членом міжнародних організацій: Асоціації університетів, Альянсу університетів за демократію, Євроазіатської асоціації університетів, Мережі університетів Чорноморського регіону.

Протягом багатьох років Л. Л. Товажнянський брав активну участь у створенні і розвитку структурних підрозділів університету: науково-дослідних інститутів «Молнія» та «Іоносфера», лабораторії «Турбінобудування», які визнані національним надбанням України; Гвардійського ордена Червоної зірки факультету військової підготовки імені Верховної Ради України; військового коледжу сержантського складу НТУ «ХПІ»; центру нових інформаційних технологій, видавничого центру.

Експериментальні установки НДІ «Молнія», які не мають аналогів в Європі, увійшли до Міжнародного реєстру унікального випробувального обладнання. На стенді інституту пройшли понад 3500 державних випробувань систем управління космічними апаратами (Союз, Прогрес, Енергія), сертифікаційні випробування бортового обладнання літаків (АН-124, АН-225, АН-70, АН-140, АН-148), бронетехніки та ін. Вчені інституту під керівництвом Л. Л.  Товажнянського розробили проект закону України «Про електромагнітну безпеку держави». При розробці цього закону були враховані досягнення вчених в дослідженні, розробці й створенні на основі надпотужних імпульсних систем принципово нових зразків електромагнітної зброї з поліпшеними характеристиками, засобів і систем захисту від вражаючих факторів тероризму.

Л. Л. Товажнянський зробив значний внесок в розробку озброєння і підготовку офіцерів для Збройних Сил України, для вирішення реальних науково-технічних проблем на підприємствах концерну «Бронетехніка України». Професор Л. Л. Товажнянський був ініціатором тісної співпраці проектних, науково-освітніх і виробничих колективів НТУ «ХПІ», Інституту електрозварювання ім. Патона, ХКБМ ім. Морозова, ДП «Завод ім. Малишева», ФЕД, української промислово-енергетичної корпорації. На базі цього об'єднання вчені університету за участю Л. Л. Товажнянського внесли значний вклад в розробку вдосконаленого танка Т-84 «Оплот», бойової машини на базі Т-64 «БУЛАТ», бронетранспортерів БТР-4, БТР-3Е, багатоцільової машини МТ-ЛБ, «ДОЗОР». При цьому були виконані унікальні наукові розробки двигунів, трансмісії, міцності бронекорпусів, проведено моделювання динаміки руху і системи управління вогнем. Вчені НТУ «ХПІ», як члени консорціуму «Бронетехніка України», під керівництвом Л. Л. Товажнянського провели комплекс досліджень по тематиці Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 рр. За його участю розроблені технологія та обладнання утилізації компонентів ракетного палива (меланжу), аналогів яких немає в світі.

Інститут «Іоносфера» є провідною установою з досліджень іоносфери радіофізичним методом некогерентного розсіювання радіохвиль. Потужний подальший розвиток в інституті отримали дослідження в галузі фізики іоносферної плазми, теорії іоносфери; експериментальні дослідження параметрів іоносфери в природному і штучно збуреному станах; управління параметрами окремих ділянок іоносфери; створення іоносферної моделі для використання заобрійної радіолокації; використання акустичних хвиль для побудови глобальної системи виявлення та локалізації джерел збудження іоносфери. Вперше на базі експериментальних іоносферних даних розроблена емпірична модель іоносфери для Східноєвропейського регіону, яка дозволяє прогнозувати висотно-часові варіації іоносферних параметрів, таких як електронна концентрація, температура електронів, іонів та інших. В рамках Всесвітньої програми «Єдиний геофізичний день» свої дослідження інститут координує з Массачусетським технологічним інститутом (США).

У 2005 р. був підписаний Протокол про приєднання України до Болонського процесу, професор Л. Л. Товажнянський зробив вагомий внесок у впровадження умов Болонського процесу у вищу освіту України і створення нового переліку спеціальностей (затверджений Кабінетом Міністрів України у 2006 році). Міністерство освіти і науки України доручило Леоніду Леонідовичу провести семінари з роз'яснення положень Болонського процесу для ректорів вищих навчальних закладів західного, південного і східного регіонів України.

В університеті з 1996 року проводиться підготовка бакалаврів і магістрів, було створено сім нових факультетів, 18 кафедр. Л. Л. Товажнянський брав особисту участь при відкритті в університеті підготовки фахівців з 33 нових спеціальностей. Під його керівництвом розроблені фундаментальні програми університету - «Підручник ХПІ», «Концепція розвитку університету». З шести нині діючих вузів, які були засновані як філіали ХПІ, він брав безпосередню участь у створенні Сумського державного університету та Кременчуцького політехнічного інституту.

Професор Л. Л. Товажнянський, на посаді ректора, активно сприяв розвитку близько 40 наукових шкіл НТУ «ХПІ», завдяки чому вчені університету з 2000 по 2015 рр. отримали 14 Державних премій України в галузі науки і техніки. В університеті щорічно захищалися близько 20 докторських і понад 50 кандидатських дисертацій. За значні наукові досягнення НТУ «ХПІ» надано статус самоврядного (автономного) дослідницького університету (Постанова Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010, № 76).

Доктор технічних наук, професор Л. Л. Товажнянський — автор понад 850 наукових і навчальних публікацій, серед яких монографії, наукові статті, підручники і навчальні посібники, авторські свідоцтва та патенти на винаходи, керівні технічні матеріали. Під його науковою редакцією вийшло в світ понад 70 видань.

Професор Л. Л. Товажнянський є продовжувачем в університеті традицій наукових шкіл з важливих фундаментальних проблем хімічної технології, каталітичних процесів і реакторів. Під його науковим керівництвом захищено 6 докторських і 18 кандидатських дисертацій і на даний час працюють 3 аспіранта. Він керує науковою групою кафедри, в складі 14 співробітників, що виконує дослідження з теоретичних основ хімічної технології, екології та промислового каталізу, інтеграції процесів та енергозбереження.

Наукова школа, яку заснував і очолює доктор технічних наук, професор Л. Л. Товажнянський, має тісні наукові зв'язки з вченими Великобританії, Угорщини, Іспанії, Греції, Італії, Казахстану, Китаю, Польщі, Росії, Румунії, США, Франції та Швеції. Основними напрямками її діяльності є: теоретичні дослідження та розробка гетерогенно-каталітичних процесів хімічної технології, в тому числі реакторів і теплообмінників, з метою створення екологічно чистих і ресурсозберігаючих хімічних технологій неорганічних виробництв; розробка теоретичних основ хімічних процесів; промислова екологія.

Особисто доктором технічних наук професором Л. Л. Товажнянським розроблені фундаментальні основи створення принципово нових конструкцій реакторів каталітичних процесів, теплообмінної апаратури багатьох хімічних технологій. Розроблені каталітичні процеси і реактори не мають аналогів в світі. Запропоновані оригінальні конструкції, розроблені нові принципи моделювання і методи розрахунку апаратури стали основою створення великотоннажних каталітичних виробництв синтезу аміаку, метанолу, азотної кислоти, мінеральних добрив і т. п.

Вперше в світі виконані системні дослідження математичних моделей функціонування модернізованих колон синтезу аміаку з пластинчастими теплообмінниками як автотермічних реакторів. Розроблено математичне та програмне забезпечення для комп'ютерного моделювання каталітичного реактора синтезу аміаку аксіального типу. За результатами наукових досліджень створені і впроваджені у виробництво унікальні конструкції спеціальних пластинчастих теплообмінників для колон синтезу аміаку потужністю 240-600 т на добу, що не мають аналогів в світі.

Створені і виготовлені унікальні конструкції пластинчастих круглих теплообмінників разом з каталізаторними коробками аксіального і аксіально-радіального типу для колон синтезу аміаку, виготовлених на Павлоградському заводі хімічного машинобудування.

Успішна експлуатація 42 насадок для колон синтезу аміаку на ПО «Салаватнефтеоргсинтез», Гродненському ВО «Азот», Чирчикському електрохімічному комбінаті, Вахшському ВО «Азот», хімзаводі в Кировакані, ВО «Навоїазот» та ін. надала рівень підвищення виробництва аміаку на 18 %.

Доктор технічних наук, професор Л. Л. Товажнянський розробив теоретичні основи, досліджував каталітичний процес і запропонував кінетику низькотемпературної конверсії оксиду вуглецю при зменшенні витрат водяної пари у виробництві аміаку потужністю 1360-1700 т/добу.

Розроблено фундаментальні основи, досліджена і впроваджена технологія метанолу неповним окисленням вуглеводнів природного газу під тиском 7,0-15,0 МПа. Автором теоретично обґрунтовані шляхи підвищення селективності процесу під тиском, запропоновано макромеханізм процесу неповного окислення метану киснем повітря під тиском, встановлено вплив технологічних параметрів на ступінь перетворення метану і кисню та їх витрати на продукти окислення. Розроблена одноступенева реакторна система виробництва. Собівартість метанолу в 1,5 рази менше в порівнянні з ціною на хімічних підприємствах України.

Доктор технічних наук, професор Л. Л. Товажнянський розробив фундаментальні основи для створення і впровадження пластинчастих теплообмінних апаратів блоків каталітичного синтезу і блоків моноетаноламінового очищення газу агрегатів синтезу аміаку великої одиничної потужності, а також для виробництва концентрованої азотної кислоти.

З метою поліпшення енергетичної ефективності агрегатів синтезу аміаку потужністю 1360-1700 т/добу створена математична модель системи і програма забезпечення, розроблена система пластинчастих збірних теплообмінників, виготовлених на заводі «Павлоградхіммаш», яка встановлена на стадії моноетаноламінового очищення Невинномиського ВО «Азот».

Створено теоретичні основи моделювання, розрахунків і конструювання сучасних високоефективних пластинчастих теплообмінників на основі розкриття механізму турбулізації потоку теплоносія і за рахунок створення оптимальних форм поверхонь теплообміну і ефективних зон генерації і дисипації турбулентних пульсацій.

Розроблено розбірні, напіврозбірні та зварні пластинчасті теплообмінники, які захищені патентами Великобританії, Італії, Швеції, Канади, Бельгії, виробництво яких організовано на заводі «Павлоградхіммаш».

Під його керівництвом виконані дослідження з визначення оптимальних параметрів розрахунку і функціонування масо-обмінної і колоної апаратури з різними контактними пристроями для проведення хімічних процесів (тарілки ковпачкові, сітчасті, клапанні і клапанно-сітчасті, і насадки), які широко використовуються в технології азотної та сірчаної кислот під тиском.

Виконано фундаментальні роботи по створенню нових типів перетворювачів шкідливих газових викидів промислових підприємств і транспортних засобів, створені наноструктуровані каталітично активні поверхні для організації селективної дії багатостадійний хімічних реакцій. Розроблено математичні моделі каталітичної активності покриттів на основі комплексів металів і складних оксидів перехідних металів.

Фундаментальні наукові роботи, виконані доктором технічних наук, професором Л. Л. Товажнянським, стали основою при вирішенні глобальної наукової та промислово важливої проблеми в Україні — «Розробка теоретичних основ технології і обладнання виробництва кальцинованої соди і реалізація концепції будівництва Кримського содового заводу на основі комплексної переробки сировини Сиваша». За цю роботу доктор технічних наук, професор Л. Л. Товажнянський зі співавторами в 1999 р. був удостоєний звання лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.

Одним з напрямків наукових досліджень стало удосконалення технології дифузійного карбідного поверхневого легування (ДКПЛ), в тому числі запропонована модель механізму, встановлені постадійні каталітичні хімічні реакції. Теоретичні дослідження пов'язані з розробкою фізико-хімічних процесів утворення карбідної фази, а також з розробкою поверхнево-легованих сплавів із заданим градієнтом властивостей. Технологія захищена патентами США, Японії, Німеччини, Канади, Швеції, Франції.

Методи інтеграції хіміко-технологічних процесів дозволили обґрунтувати теоретичні засади і запропонувати єдиний оптимальний підхід. У науковому світі такі фундаментальні дослідження зараз можуть виконувати вчені тільки двох університетів — НТУ «ХПІ» та Манчестерського університету, де створені, розвинені і безперервно удосконалюються методи інтеграції процесів.

Розроблена теорія інтеграції теплових процесів використовується в хімічних виробництвах, на підприємствах нафтопереробної, коксохімічної, харчової, металургійної промисловості, промисловості будівельних матеріалів, в житлово-комунальному господарстві та ін. Отримані дані показали, що енергозберігаючий потенціал обстежених підприємств становить 45-60 % споживаної енергії. В Україні встановлено понад 3500 пластинчастих теплових пунктів на промислових підприємствах і в житлово-комунальних організаціях.

В даний час основними науковими напрямками дослідження професора Л. Л. Товажнянського є:
• фундаментальні дослідження фізико-хімічних основ процесу каталітичної низькотемпературної конверсії оксиду вуглецю;
• інтеграція хіміко-технологічних і теплових процесів в агрегатах великої потужності синтезу аміаку і метанолу;
• підвищення енергоефективності хіміко-технологічних процесів в агрегатах великої одиничної потужності на хімічних підприємствах;
• теоретичні та експериментальні дослідження по розробці ефективних каталітичних систем для знешкодження шкідливих хімічних та енергетичних виробництв;
• комп'ютерне моделювання промислових автотермічний каталітичних реакторів синтезу аміаку, метанолу, азотної кислоти та ін.

Результати його наукових робіт впроваджені на промислових підприємствах: Кременчуцькому та Херсонському МБЗ, Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча, Авдіївському коксохімзаводі, «Сумихімпромі», Запорізькому коксохімзаводі, Державному підприємстві ЗМКБ «Прогрес» ім. акад. А. Г. Івченко, Харківському плитковому заводі, ВАТ «Червоний хімік» (Україна), Стерлитамакському ВАТ «Сода», «Щекіноазот», Середньоуральському мідеплавильному заводі, м. Ревда (Росія) та ін.

Результати оригінальних робіт проф. Товажнянського Л. Л. в області хімічних технологій привернули увагу Академії наук України і в 2015 році він був обраний членом-кореспондентом АН України.

Професор Л. Л. Товажнянський веде значиму суспільну наукову діяльність, є членом спеціалізованої секції при Комітеті з Державних премій України в галузі науки і техніки, головою спеціалізованої ради по захисту докторських дисертацій, членом Інвестиційної ради Харківської обласної держадміністрації, редактором і членом редколегій багатьох наукових журналів і видань.

Він нагороджений орденом «Знак Пошани» (1985), орденом князя Ярослава Мудрого V і IV ступеня (2004, 2007), Почесною грамотою Верховної Ради України, має звання: Заслужений працівник вищої школи Української РСР (1983), Заслужений діяч науки і техніки України (2003), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999). Є Почесним академіком Академії педагогічних наук України (2003), Почесним доктором Мішкольцського (Угорщина) і Петрошанського університетів, Бухарестського політехнічного університету (Румунія), Почесним громадянином міста Харкова (2011). Міжнародна федерація світу в 2017 р. привласнила Л. Л. Товажнянському почесне звання Посол світу.

Л. Л. Товажнянський має ряд громадських і церковних нагород, а також урядові нагороди інших держав, зокрема, Рейтинг популярності і якості «Золота фортуна» (2001).

Він бере активну участь у громадській роботі. У 1966 році обирався заступником, а з 1967 по 1970 рік був обраний головою профспілкового комітету Харківського політехнічного інституту. З 1990 по 1994 рік обирався депутатом Київської районної ради м.Харкова, член Виконавчого комітету Харківської міської ради (2012).

НТУ «ХПІ» під керівництвом Л. Л. Товажнянського підтримує відносини з 97 вищими навчальними закладами та фірмами світу. У 2010-2014 рр. в ХПІ реалізовуються 35 міжнародних проектів, керівництво чотирма проектами, здійснює Л. Л. Товажнянський. За проектом REAP, спільно з Манчестерським інститутом науки і технологій та Британською радою, в НТУ «ХПІ» відкрито «Центр енергозберігаючих інтегрованих технологій, підготовлена і видана монографія «Основи інтеграції теплових процесів».

Значний внесок Л. Л. Товажнянський вніс в побудову і розвиток інформаційного суспільства. У 1997 році університет був призначений базовим закладом Північно-Східного регіонального вузла науково-освітньої комп'ютерної мережі України (URAN), яка об'єднує 25 освітніх і наукових установ м.Харкова, мережі, за допомогою якої вчені мають доступ до Європейської наукової мережі GEANT-2.

Професор Л. Л. Товажнянський приймав участь в проектуванні й будівництві 3 навчальних корпусів, Палацу спорту, двох гуртожитків, їдальні та спортивної бази в Алушті, науково-дослідного комплексу інституту «Молнія». При відвідуванні зарубіжних ВНЗ Леонід Леонідович завжди знайомився з роботою бібліотеки університету, вважаючи, що «університет починається з бібліотеки». Балотуючись на пост ректора, він включив у свою програму будівництво бібліотеки.

Він виконав цю обіцянку. Зараз науково-технічна бібліотека є гордістю університету, вона має книгосховище на 1,5 млн. томів, забезпечена сучасною комплексною інформаційною системою.

Значні успіхи НТУ «ХПІ» має в спортивній діяльності, студенти займають перші місця в Універсіаді України серед вищих навчальних закладів, політехніки входять до збірних олімпійських команд.

Велике значення НТУ «ХПІ» для розвитку світової та вітчизняної освіти і науки, його позитивний внесок в розвиток економіки країни, підвищення інтелектуального і культурного рівня суспільства відзначено в Постанові Верховної Ради України (№ 826-VI) і в Указі Президента України (№ 586/2009) за нагоди 125-річчя від дня заснування університету, і в цьому величезна заслуга Леоніда Леонідовича Товажнянського.

Продовжуючи з радістю працювати, виявляючи свою любов до університету на посаді радника ректора і голови вченої ради університету, Леонід Леонідович бажає своєму університету: «Я бажаю, щоб університет в ХХІ столітті досяг нових вершин в своєму розвитку й увійшов в число елітарних університетів світу з високим рівнем підготовки фахівців, з фундаментальною наукою, зі збереженням традицій, напрацьованих багатьма поколіннями політехніків, необхідних для розвитку творчих здібностей кожного студента, викладача і співробітника».