Трудова діяльність Леоніда Леонідовича Товажнянського

1954-1959 — Навчання в Харківському політехнічному інституті.

1959 — Отримав диплом інженера-механіка за фахом машини і апарати хімічних виробництв.

1959-1961 — Асистент кафедри механічного обладнання хімічних виробництв (МОХВ) ХПІ.

1961-1964 — Аспірант кафедри МОХВ ХПІ.

1964-1965 — Старший інженер кафедри МОХВ ХПІ.

1965-1967 — Асистент кафедри МОХВ ХПІ.

1966 — Захистив дисертацію «Дослідження процесу теплообміну при конденсації водяної пари і суміші парів в каналах пластинчастих конденсаторів для хімічних виробництв». Отримав ступінь кандидата технічних наук, спеціальність: процеси та апарати хімічної технології.

1967-1968 — Старший викладач кафедри МОХВ ХПІ.

1968-1970 — Доцент кафедри МОХВ ХПІ.

1970-1990 — Проректор ХПІ з навчальної роботи.

1977-2005 — Завідувач кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

1983 — Заслужений працівник вищої школи Української РСР.

1985 — Нагороджений орденом «Знак Пошани» IV ступеня.

1989 — Захистив дисертацію «Принципи інтенсифікації теплообміну, розробка та оптимізація пластинчастих теплообмінників для хімічних виробництв». Отримав ступінь доктора технічних наук, спеціальність: процеси та апарати хімічної технології, кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів Харківського політехнічного інституту.

1990 — Професор на кафедрі загальної хімічної технології, процесів і апаратів.

1990-1999 — Перший проректор ХПІ.

1994 — Дійсний член Академії наук вищої школи України.

1995 — Член Академії наук вищої школи України. Екологічної академії, Академії інженерних наук та Академії технологічної кібернетики України.

1995 — Директор Центру енергозберігаючих інтегрованих технологій ХДПУ, створеного за підтримки Британської ради.

1999 — Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

1999-2000 — Ректор Харківського державного політехнічного університету (ХДПУ).

2000-січень 2015 — Ректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

2003 — Почесний академік Національної академії педагогічних наук України. Заслужений діяч науки і техніки України. Лауреат конкурсу «Справжній харків'янин — 2003». Нагороджений Почесною грамотою Харківського міськвиконкому і Почесною відзнакою Харківської міської ради «За старанність».

2004 — Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. Обраний почесним доктором Петрошанського університету, Бухарестського політехнічного університету (Румунія).

2005 — Обраний Почесним доктором Мішкольцького університету (Угорщина).

2005-2016 — Завідувач кафедри інтегрованих технологій, процесів і апаратів.

2006 — Лауреат рейтингу «Харків'янин року — 2006».

2007 — Нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

2008 — Нагороджений Почесною грамотою Харківської міської ради.

2011 — Обраний Почесним громадянином міста Харкова.

2013 — Нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня.

2015 - по н. час — Почесний ректор, радник ректора НТУ «ХПІ», голова вченої ради.

2015 — Член-кореспондент Національної академії наук України (хімічна технологія).

2017 — Міжнародна Федерація Миру удостоїла звання Посла світу.