| |||||
| |||||
Трудова діяльність Леоніда Леонідовича Товажнянського
1954-1959 — Навчання в Харківському політехнічному інституті. 1959 — Отримав диплом інженера-механіка за фахом машини і апарати хімічних виробництв. 1959-1961 — Асистент кафедри механічного обладнання хімічних виробництв (МОХВ) ХПІ. 1961-1964 — Аспірант кафедри МОХВ ХПІ. 1964-1965 — Старший інженер кафедри МОХВ ХПІ. 1965-1967 — Асистент кафедри МОХВ ХПІ. 1966 — Захистив дисертацію «Дослідження процесу теплообміну при конденсації водяної пари і суміші парів в каналах пластинчастих конденсаторів для хімічних виробництв». Отримав ступінь кандидата технічних наук, спеціальність: процеси та апарати хімічної технології. 1967-1968 — Старший викладач кафедри МОХВ ХПІ. 1968-1970 — Доцент кафедри МОХВ ХПІ. 1970-1990 — Проректор ХПІ з навчальної роботи. 1977-2005 — Завідувач кафедри загальної хімічної технології, процесів і апаратів. 1983 — Заслужений працівник вищої школи Української РСР. 1985 — Нагороджений орденом «Знак Пошани» IV ступеня. 1989 — Захистив дисертацію «Принципи інтенсифікації теплообміну, розробка та оптимізація пластинчастих теплообмінників для хімічних виробництв». Отримав ступінь доктора технічних наук, спеціальність: процеси та апарати хімічної технології, кафедра загальної хімічної технології, процесів і апаратів Харківського політехнічного інституту. 1990 — Професор на кафедрі загальної хімічної технології, процесів і апаратів. 1990-1999 — Перший проректор ХПІ. 1994 — Дійсний член Академії наук вищої школи України. 1995 — Член Академії наук вищої школи України. Екологічної академії, Академії інженерних наук та Академії технологічної кібернетики України. 1995 — Директор Центру енергозберігаючих інтегрованих технологій ХДПУ, створеного за підтримки Британської ради. 1999 — Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. 1999-2000 — Ректор Харківського державного політехнічного університету (ХДПУ). 2000-січень 2015 — Ректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». 2003 — Почесний академік Національної академії педагогічних наук України. Заслужений діяч науки і техніки України. Лауреат конкурсу «Справжній харків'янин — 2003». Нагороджений Почесною грамотою Харківського міськвиконкому і Почесною відзнакою Харківської міської ради «За старанність». 2004 — Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. Обраний почесним доктором Петрошанського університету, Бухарестського політехнічного університету (Румунія). 2005 — Обраний Почесним доктором Мішкольцького університету (Угорщина). 2005-2016 — Завідувач кафедри інтегрованих технологій, процесів і апаратів. 2006 — Лауреат рейтингу «Харків'янин року — 2006». 2007 — Нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. 2008 — Нагороджений Почесною грамотою Харківської міської ради. 2011 — Обраний Почесним громадянином міста Харкова. 2013 — Нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня. 2015 - по н. час — Почесний ректор, радник ректора НТУ «ХПІ», голова вченої ради. 2015 — Член-кореспондент Національної академії наук України (хімічна технологія). 2017 — Міжнародна Федерація Миру удостоїла звання Посла світу. |
|||||