Лідов Олександр Павлович

Первинні вкладки

30 червня (12 липня) 1853 р. — Олександр Павлович Лідов народився в с. Єдкіно , Біловського повіту Смоленської губернії. Батько — Павло Олександрович Лідов, мати — Анна Михайлівна Лідова.
1870 р. — закінчив курс у 2-й Московській гімназії та вступив на природне відділення фізико-математичного факультету Московського університету.
1872 р. — з 2-го курсу перевівся в Санкт-Петербурзький технологічний інститут.
1877 р. — закінчив технологічний інститут і отримав місце інспектора та викладача фізики та хімії у приватному технічному училищі Мальцева у селі Людинове Калузької губернії.
1879-1889 рр. — працював хіміком, а згодом завідувачем невеликого газового хімічного заводу, який Олександр Павлович організував при мануфактурі А. І. Баранова, в Олександрівському повіті Володимирської губернії.
1880-1883 рр. — розробив спільно з В. О. Тихомировим спосіб електролітичного біління та приготування хлорноватокислих солей.
1882 р. — зразки хлорноватокислих солей були експоновані на московській промисловій виставці.
1883 р. — зразки хлорноватокислих солей також були експоновані на всесвітній віденській виставці.
1889 р. — Олександра Павловича запрошено на посаду ад'юнкт-професора Харківського технологічного інституту на кафедру технології органічних та фарбувальних речовин.
1892 р. — призначений завідувачем цієї кафедри.
1902 р. — перейшов на посаду ординарного професора.
1909 р. — дійсний статський радник.
11 серпня 1919 р. — помер у віці 66 років, похований у Харкові.
Основні наукові напрями діяльності: фарбування, ситцедрукування, технологія жирів та органічних барвників, аналіз води та газів, вивчення елаїдинової реакції та ін.
Розробив методи визначення азоту в газових сумішах та об'ємного визначення водню, розробив новий метод визначення питомої ваги газів. Спільно з В. О. Тихомировим запропонував спосіб електролітичного біління та приготування хлорноватокислих солей.
Автор низки посібників з хімічної технології. Жоден хімічний завод в Україні не будувався без його консультації, що говорить про його найвищий авторитет як хіміка-технолога.
Опублікував понад 80 наукових праць, ряд монографій та підручників, деякі з них:
  • «Химическая технология волокнистых веществ» (об их белении, крашении и ситцепечатании, 1893) — первое научно-практическое руководство по этой теме;
  • «Естественные органические краски» (СПб., 1901, под ред. Д. И. Менделеева);
  • «Руководство к химическому исследованию жиров и восков» (Харьков, 1894);
  • «Смолы и эфирные масла» (Москва, 1898);
  • «О получении трудно сгорающих углеродистых газов» (Харьков, 1900);
  • «Введение в химическую технологию» (Харьков, 1903);
  • «Сточные воды отбельных, красильных и ситцепечатных фабрик, их очистка и обезвреживание» (Харьков, 1905);
  • «Анализ газов» (1906; 2-е посмертное изд.: Л., 1928);
  • «Анализ воды» (1907);
  • «Краткий курс газового производства» (1911);
  • «Об оксанах, аналогах углекислоты» (1914).
Олександр Павлович Лідов був чудовим лектором, він розробив оригінальні навчальні та методичні посібники для студентів.