Петро Прохорович Карпухін

26 вересня 1902 р. — народився у с. Дмитрівське, (нині місто Макіївка, Донецька область, Україна), в родині робітника-металурга. 
19101913 рр.   закінчив трикласне заводське училище.
19131916 рр.    навчався  у  Макіївської гімназії.
19161919 рр.   вчи́вся у Таганрозькому технічному училищі,
1919 р.    розпочав трудову діяльність на Макіївському металургійному заводі помічником слюсаря, на коксових печах обермайстром.
1919–1926 рр.   навчався у Харківському хіміко-технологічному інституті (нині Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»), після закінчення залишився в інституті викладати як асистент.
1935 р.
Петру Карпухіну було присвоєно вчене звання професор.
1935
1974 р. завідувач кафедри технології органічних барвників і проміжних продуктів.
1936 р.
в ХХТІ було створено науково-експериментальне виробництво. Професор П. П. Карпухін із співробітниками розробили технологію і успішно випробували в цьому цеху ряд тіоіндігоідних барвників.
1938  р..
Карпухін захистив докторську дисертацію.
1938
1947 рр.   депутат Верховної  Ради УРСР першого  скликання.
1939 р.
професор, член-кореспондент АН УРСР.
1941 р. (з осені)
під час Великої Вітчизняної війни в евакуації разом з інститутом в місті Чирчик Узбецької РСР.
1942 р.
в евакуйованому інституті була організована кафедра технології пірогенних процесів.  Співробітники кафедри розгорнули роботи з оборонної тематики, зокрема, з отримання тринітротолуолу (тротилу) з переробки Ферганської нафти, з розробки технології та проекту заводської установки виробництва неозону.
1944 р. (у квітні)
повернувся з евакуації в Харків на довоєнну посаду. Кафедра повернулася до своїх традиційних досліджень у галузі синтезу барвників і вихідних для них напівпродуктів.
1954 р.
Заслужений діяч науки і техніки УРСР. Професору П. П. Карпухіну належить провідна роль у створенні наукової школи хіміків анілінофарбової промисловості та технології органічного синтезу. 
Нагороди: орден Леніна, орден «Знак Пошани» (1944), медаль «За трудову доблесть» (1944), медалі.       
Помер 31 травня 1974 р. в Харкові, похований на 2-му міському кладовищі.