Юрій Збанацький «Курячий бог»

Первинні вкладки

«Камінь, схожий на качан капусти, був теплий, аж, здавалось, м’який. І Сергійко, вмостившись на ньому з ногами, відпочивав, здивовано оглядаючи неймовірно прекрасний навколишній світ. Згадав про свої скарби, приклав до ока курячого бога. І вже не міг відірватися від того, що бачив. Навколишнє перетворилося в неймовірний казковий світ. Все було таким, як у кіно, і навіть ще кращим. Без камінця ти бачиш відразу і море, й гори, і сонце, і кораблі, і чайок у піднебессі, і людей, що бовтаються в бархатистій воді. А дивишся через камінчик — і все те стає зовсім іншим. Перед очима з’являється то один предмет, то другий, схожий на прекрасну, небачену в житті картину. Розглядав усе те з такою ретельністю, що боявся навіть дихнути. Адже він проникав у щось незвичайне, незбагненне, прекрасне і недоступне для інших. Він навіть жалкував, що всього цього не бачать ані Вовка з дитсадочка, ані Юлька, ані всі інші. Шкодував навіть, що тьоті Любі не міг показати, що бачив сам. Дивився і жалів тих, хто лише носив курячих богів на шиї, ждучи якогось дива, а не розглядав крізь них світ. І нікому не спадало на думку, що богів не на шворці треба носити, а дивитися крізь їхні дірочки на все, що тебе оточує».

Юрій Збанацький «Курячий бог»

Цитується за виданням: Збанацький Ю. О. Курилові острови ; Морська чайка ; Курячий бог ; Оповідання : для середнього шк. віку / Юрій Збанацький ; худож. А. Резниченко. — Київ : Веселка, 1973. — 492 с. : іл.

Твори Юрія Збанацького з фонду бібліотеки