Харківський технологічний інститут в хроніці найважливіших фактів та подій міста Харкова та Харківської губернії (1913 рік)

Первинні вкладки

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ЕКОНОМІКА. ПОЛІТИКА
Харківська губернія, що займала площу 47 тис. 836 кв. вершків, поділялася на 11 повітів та включала 17 міст.
До кінця 1913 року в губернії проживало 3 млн. 510 тис. 963 особи, у т. ч. у містах: у Харкові – 249 тис. 698, Сумах – 50 тис. 390, Охтирці – 31 тис. 918, Лебедині – 20 тис. 619, Ізюме – 17 тис. 880, Вовчанську – 16 тис. 965, Куп'янську – 11 тис. 629, Старобільську – 12 тис. 392, Золочеві – 12 тис. 214, Краснокутську – 8 тис. 303, Змієві – 628, Недригайлові – 6 тис. 348 осіб.
Серед населення губернії переважали малороси – 81%, великороси – 17%. У Харківському повіті кількість великоросів сягала 39%, у Валківському повіті – 3%.
Затверджено Іменний найвищий указ «Про продовження терміну дії Положення про заходи щодо охорони державного порядку та громадського спокою», в якому продовжено посилення охорони у Харківській губернії.
Опубліковано Іменний найвищий указ «Про Монарші милості населенню з нагоди трьохсотліття царювання Будинку Романових», який стосувався широкого кола населення. Були скасовані різного роду пені, штрафи, недоїмки. Зокрема, прострочені борги за навчання та оренду казенних приміщень у навчальних закладах. Студентів університетів було звільнено від сплати за іспити у разі надання посвідчення про бідність. У всіх навчальних закладах було дозволено повернення колишніх студентів, звільнених за участь у незаконних заходах, якщо ці особи не належать до організаторів. Було погашено борги зі збору на парові котли, на лікування та утримання хворих у шпиталях. Скорочено терміни відбування у в'язницях за побутові та політичні злочини на один рік тощо.
Харківська делегація, до ювілею 300-річчя Будинку Романових, піднесла Государю ікону-складень Миколи Чудотворця та шовковий плат. Серед делегатів був Петро Матвійович Мухачов, директор Харківського технологічного інституту (ХТІ).
Урочисте відзначення 25-річчя знаменної події порятунку царської родини на станції Борки 17 жовтня 1888 року.
Міська управа Харкова, на засіданні Думи, у чотирнадцяте порушила клопотання перед Міністерством фінансів про виділення міста в самостійну земську одиницю. Харків, як губернське місто, відраховував до загального земського розкладального збору великі платежі на користь земств від міського нерухомого майна – 67%. Таке становище спричиняло недостатнє фінансування міського господарства, освіти та культури. Але Міністерство знову відхилило клопотання Харкова з цього питання. Доповідь та дебати опубліковані у друкарні «Мирный труд» того ж року.
Розпочато діяльність інформаційної агентури відділу Харківської земської управи з переселення, яка поширювала інформацію про наявність вільних місць для поселення в Сибіру та Туркестанському краї. Перше місце за кількістю переселенців займала Херсонська губернія. Харківська губернія була на сьомому місці, серед повітів лідером був Зміївський повіт (67 сімей). Почастішали випадки виїздів до Аргентини селян-малоросів Ізюмського та Сумського повітів Харківської губернії. Посилився еміграційний рух мешканців губерній, у тому числі й Харківської, у США та на плантації Південної Америки.
Грецька королева висловила подяку Харківському губернському земству за пожертвування 1 тис. рублів на користь поранених та хворих греків, які постраждали під час війни Балканського союзу проти Туреччини у 1912 руб.
У Харкові відбувся З'їзд з перегляду торгового договору з Німеччиною, організований Харківським товариством сільського господарства та Російською експортною палатою. Представник експортної палати – член Державної Ради Василь Ілліч Денисов. Серед виступаючих — Микола Федорович фон Дітмар із доповіддю про експорт кам'яного вугілля, спирту та цукру. Степан Степанович Жилкін, викладач ХТІ у 20-х роках, представив з'їзду статистичні дані щодо вивезення до Німеччини промислової та сільськогосподарської продукції з Харківської губернії.
Харківська губернська з земських та міських справ присутність скасувала постанову Ізюмських земських зборів про вступ повітового земства до членів Російської експортної палати та обрання представника для участі у роботі її відділів.
Міське поселення Валки набуло статусу міста.
У губернії налічувалося 216 кредитних, споживчих та позиково-ощадних товариств.
У Харкові діяло 140 різних товариств, за повітами губернії: 36 у Охтирському; 11 у Богодухівському; 18 у Валківському; 37 у Вовчанському; 9 у Зміївському; 21 в Ізюмському; 26 у Куп'янському; 19 у Лебединському; 15 у Старобільському; 8 у Сумському та 23 товариства у Харківському повіті.
Єдина професійна спілка робітників у Харкові налічувала 128 осіб, які були задіяні на цукеркових виробництвах.
У Харкові відбулися першотравневі політичні страйки. Страйкували робітники паровозного заводу (ХПЗ), заводу землеробських машин Гельферіх-Саде та керамічного заводу Бергенгейма. Взяли участь понад 5 тисяч осіб із 19-ма вимогами, серед яких: скоротити робочий день на півгодини та закінчувати роботу по суботах та у передсвяткові дні о 2 годині дня, видавати заробітну плату у робочий час, ввічливо звертатися до робітників тощо.
З економічними вимогами виступили робітники Артемівського скляного заводу Левенгофського акціонерного товариства у Мерефі.
У Харкові заарештовано, за підозрою у революційній діяльності, голову правління Земляцтва студентів-грузин О. І. Церетелі та 11 його членів ― В. Варазашвілі, І. Ласхишвілі, Г. Ахвледжані, Ш. Берідзе, К. Іоселіані, Аміраджібі, Берікашвілі Брегвадзе, М. Амашукелі, І. Чіхладзе та С. Кікабідзе.
Скликано у Харкові: Перший Всеросійський з'їзд бухгалтерів товариств взаємного кредиту; Другий з'їзд зі страхування робітників; Загальноземський з'їзд за статистикою народної освіти, на якому директор Центрального статистичного бюро Фінляндії, сенатор Август Йоханнес Х'єльт (Hjelt) запропонував виступити з доповіддю про статистику народної освіти країни.
Затверджено «Статут Бюро з'їздів товариств взаємодопомоги півдня Росії».
У харківській газеті «Утро» оприлюднено витяги з «Нарису діяльності Харківської міської думи за чотириріччя 1910-1913 рр.», підготовленого секретарем думи Дмитром Миколайовичем Лащенком. Наведено відомості відвідуваності голосними засідань думи, яких за чотири роки проведено 163. Лідируючі місця з відвідувань належали голосним Йосипу Миколайовичу Оберемченку (158), Олександру Яковичу Краснову (154) та Миколі Павловичу Андіону (151). Останні місця зайняли голосні, які відвідали думу за 4 роки один раз: Михайло Мартинович Олексієнко, Петро Петрович Мігулін та Павло Павлович Рижов. До складу голосних думи входили й особи, пов'язані своєю педагогічною та іншою діяльністю з ХТІ: Микола Євдокимович Дорофєєв, Микола Спиридонович Коссіч, Здислав Юліанович Харманський, Володимир Федорович Тимофєєв, Микола Миколайович Салтиков, Олександр Костянтинович Погорелко, Олексій Миколайович Анциферов, Володимир Фавстович Левитський, Дмитро Іванович Багалій, Костянтин Олексійович Зворикін та ін.
Вийшов перший самостійний випуск щорічника «Обзор Харьковской губернии», до якого включені статистичні відомості про територію, населення, фабрично-заводську промисловість, міське господарство губернії та ін.
Статистичний відділ Харківської міської управи підготував до друку керівництво «Матеріали до визначення норм доходності нерухомого майна».
Опубліковано перший номер професійно-політичного журналу «Жизнь», присвячений питанням страхування робітників.
Вийшов перший та останній номер суспільно-літературної та економічної газети «Сумское эхо».
У Харкові спостерігався найхолодніший місяць – січень, із середньою температурою повітря за Цельсієм -7,7 градусів; найтепліший місяць – липень, із середньою температурою повітря за Цельсієм +20,7 градусів. Перший сніг випадав наприкінці листопада, останній – у середині квітня.
Екскурсійна секція Харківського товариства любителів природи видала короткий путівник для туристів та екскурсантів «Харків», що містить опис головних визначних пам'яток міста.
РІВЕНЬ ЖИТТЯ ТА ЦІНИ 
ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА КУСТАРНО-РЕМІСНИЧА ПРОМИСЛОВІСТЬ
БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
ТРАНСПОРТ ТА ЗВ'ЯЗОК
КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ТОРГІВЛЯ
НОВИНИ В НАУЦІ ТА ТЕХНІЦІ
ОСВІТА. ПРОСВІТА. РЕЛІГІЯ. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. СПОРТ
ПЕРСОНАЛІЇ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

 

Автор-упорядник Г. В. Павлова, відповідальний редактор Т. Л. Палєй