ПЕРСОНАЛІЇ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ

Артюх Василь Васильович – харківський купець, власник магазинів шкіряних товарів. Спадщину, у своєму заповіті, він поділив між племінниками та племінницями, не забувши при цьому своїх службовців. На благодійні цілі залишив близько 9 тис.  руб.: 3 тис. руб. для сплати за навчання малозабезпечених студентів, їх лікування та утримання у студентській їдальні; по 1 тис. руб. – для студентів технологічного, ветеринарного та медичного інститутів; 500 руб. – Товариству заступництва особам, що звільняються з місць ув'язнення, 1 тис. руб. – Товариству поширення грамотності; 500 руб. – Будинку працьовитості. Залишив по 500 руб. Церковно-парафіяльним піклуванням Благовіщенської та Всіхсвятської парафій.

Бєлянкін Іван Іванович (1876–1913) – математик, випускник Університету Св. Володимира, статський радник. Професор теоретичної механіки, завідувач математичного кабінету ХТІ. За відмінну та старанну службу нагороджений орденом Св. Анни 3-го ступеня. Заповів ХТІ особисту книжкову колекцію у 960 томів з математики та механіки. У його колекції – книги з дарчими записами відомих учених Дмитра Олександровича Граве, Олександра Миколайовича Динника, Степана Прокоповича Тимошенка, Василя Петровича Єрмакова, Бориса Яковича Букрєєва та ін. Помер у результаті навмисного отруєння ртуттю.

Блеккі Гаррі Георгійович (1869–1913) – директор Правління «Товариства М. Гельферіх-Саде». У Харкові він розпочав свою діяльність із 1890 року. За цей час завоював повагу, велику популярність та любов у товаришів по службі. Помер від черевного тифу.

Деуель Мендель Абрамович (1861–1913) – харківський підприємець, голова правління Харківського акціонерного товариства «Гофман та Деуель». Засновник першої та найбільшої на Півдні Росії фабрики з виготовлення аптекарських, картонних, металевих приналежностей та аптекарських препаратів. Займався благодійною діяльністю, багато років був скарбником Товариства допомоги бідним євреям м. Харкова. Входив до складу будівельної комісії 1-ї хоральної синагоги, правління 2-ї хоральної синагоги.

Єнуровський Федір Григорович (1838–1913) – відомий купець, уродженець Харкова. Свою торговельну діяльність розпочинав юнаком на підприємствах купця Кожина. У 50-х роках відкрив свій перший магазин. Високоосвічений підприємець відвідував найбільші торгові центри Європи. Успішно запроваджував на своїх підприємствах методи ведення західноєвропейської та американської торгівлі. Започаткував, перший у Харкові, нововведення – «торгівля без запиту», тобто впровадив систему цінників. Його відомий магазин «Дамське щастя» користувався широкою популярністю далеко за межами губернії. Ініціатор реформування режиму роботи торгових підприємств Харкова. Один із перших підписав угоду про встановлення 11-ти годинного робочого дня для прикажчиків. Заснував у Харкові 2-е Товариство взаємного кредиту та Товариство прикажчиків. Був членом благодійних товариств. Був обраний піклувальником Олександро-Невської школи, один із спонсорів Харківського комерційного училища та торгової школи. Помер від перевтоми. Серед сучасників Ф. Г. Єнуровський залишився у пам'яті, як «світило торгівлі», «геніальний комерсант».

Кирпичов Віктор Львович (1845–1913) – фахівець у галузі механіки та опору матеріалів, таємний радник. Засновник та перший директор Харківського практичного технологічного (1885–1898) та Київського політехнічного (1898–1902) інститутів. Організатор механічної лабораторії ХПТІ, Харківської технічної школи для майстрових та робітників, Південно-Російського товариства технологів. Неодмінний член Харківського губернського статистичного комітету, член Технічного товариства, комісії Міністерства шляхів сполучення з дослідження стану мостів на залізницях. Автор понад 40 наукових праць з механіки металів та теорії механізмів. Перший у Росії проводив дослідження деформацій оптичним методом, розробив метод розрахунку просторових ферм за допомогою так званої стереографічної проекції. Зробив великий внесок у розвиток вищої технічної освіти та вітчизняного машинобудування.

Контовт Владислав Йосипович (1870 – 23 лютого 1913) – фахівець у галузі залізничної справи. Уродженець Уцяни Ковенської губернії, дворянин. Закінчив Вінницьке реальне училище у 1893 р., механічне відділення Харківського практичного технологічного інституту у 1898 р. зі званням технолога. Працював інженером паровозного депо ст. «Кременчук» Управління Харківсько–Миколаївської залізниці (Полтава, 1899 р.). Помічник начальника дільниці служби тяги, збірний майстер Головних майстерень, начальник дільниць служби тяги у Воронежі та Брянську, начальник технічного відділу управління служби тяги Московсько–Києво–Воронезької залізниці з 1910 р.

Маркс Оскар Вільгельмович (1863–1913) -–спеціаліст комунальної служби Харкова. Начальник Харківської міської електричної станції. На міській службі перебував близько 18 років. Входив до складу Комісії Харківської міської управи огляду театрів та синематографів для визначення ступеня їх технічної та пожежної безпеки. Під час огляду електричних дротів на горищі будівлі харківського театру «Акваріум» провалилася крізь скляну стелю, що відокремлює горище від зали, і розбився на смерть. Залишилися дружина та 5 дітей, серед яких Валентин Оскарович Маркс – майбутній випускник електротехнічного факультету ХТІ, завідувач електричної лабораторії Українського науково-дослідного інституту метрології у Харкові; Василь Оскарович Маркс – майбутній спеціаліст у галузі травматології та ортопедії.

Михайлівський Петро Ісаєвич (1876–1913) – власник харківського фотографічного та цинкографічного закладу, співробітник редакції газети «Утро», постачальник Харківського університету. Багато ілюстрованих видань, що виходять у Харкові, були прикрашені знімками та кліше П. І. Михайловського.

Науменко Іван Олександрович (1856 – 27 березня 1913) – український талановитий актор, режисер, театральний діяч. Працював у трупах Садовського, Кропивницького, Суслова та ін., автор п'єси «Червоні черевички» за повістю «Різдвяна ніч» М. Гоголя. Після втрати улюбленого 9-річного сина, змучений боротьбою з постійною злиднями, кинувся під потяг. Харківці провели акцію зі збору коштів для підтримки сім'ї Науменка, яка опинилася у скрутному становищі.

 

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ЕКОНОМІКА. ПОЛІТИКА

РІВЕНЬ ЖИТТЯ ТА ЦІНИ

ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА КУСТАРНО-РЕМІСНИЧА ПРОМИСЛОВІСТЬ

БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА

ТРАНСПОРТ ТА ЗВ'ЯЗОК

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ТОРГІВЛЯ

НОВИНИ В НАУЦІ ТА ТЕХНІЦІ

ОСВІТА. ПРОСВІТА. РЕЛІГІЯ. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. СПОРТ

ПЕРСОНАЛІЇ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Автор-упорядник Г. В. Павлова, відповідальний редактор Т. Л. Палєй