КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. СПОРТ

У Харкові діяли музеї: гірничопромисловий, етнографічний, зоологічний, географічний, витончених мистецтв та старожитностей та художньо-промисловий, вхідна плата до якого була 10 коп. у будні, у святкові та вихідні дні – 5 коп. У всіх інших музеях – вхід безкоштовний.

Вийшов друком «Систематичний каталог бібліотеки Харківського технологічного інституту імператора Олександра III». Ця фундаментальна праця (351 стор.) створювалася викладачами та студентами ХТІ під керівництвом Бібліотечної комісії та єдиного бібліотекаря Макарія Лукича Семенчинова протягом кількох років.

Присуджено премію у розмірі 1 тис. 500 руб. Дмитру Івановичу Багалію та Дмитру Петровичу Міллеру за книгу «Історія міста Харкова за 250 років його існування».

Затверджено статути Артистичного товариства «Рампа», Товариства на паях «Южный край» Олександра Олександровича Йозефовича.

Урочисто відзначено 40-річчя від заснування типолітографії «М. Зільберберга та С-я» у Харкові.

Засновано касу взаємодопомоги робітників та службовців друкарні фірми «Адольф Дарре».

Започатковано бібліотеку при Харківському товаристві взаємної допомоги тим, хто займається ремісничою працею.

Чугуївська міська дума обрала Іллю Юхимовича Рєпіна почесним громадянином Чугуєва і ухвалила відвести безоплатно 60 десятин землі під устрій «Ділового двору» його імені, клопотати про відкриття, коштом скарбниці, Школи прикладних мистецтв та майстерень художнього ремесла, а також музею при них.

У залах Нового корпусу ХТІ (зараз Головний корпус) відбувся черговий традиційний бал студентів-технологів. У програмі вечора: концерт за участі артистів Анцевої, Чаруської, Мурського, Ярославського, Мокренського та, у тому числі колишнього студента ХТІ Володимира Маріусовича Петипа. Грав симфонічний оркестр ХТІ у складі 60 осіб під керівництвом диригента Миколи Андрійовича Каравайчук-Караваева. Організовано буфет-кабаре у стилі «Мулен Руж». З успіхом був виконаний пані Терек модний танець «Танго», заборонений у середніх навчальних закладах. Було підготовлено різні розваги: живий синематограф, танці з котильйоном, маса світлових ефектів. У вигляді оформлення приміщень та декору представлені: Ейфелева вежа, панорама Парижу, сталактитова печера, змагання аеростатів. Демонструвалися чудеса електротехніки, трамвай майбутнього тощо. Серед організаторів балу – студенти Джаші, Камеристий, Огладін, Єршов, Мелентьєв, Щукін, Гюнтер, Мельцер, Какабадзе, Бухштаб, Бажанов.

Харківське товариство взаємодопомоги трудящих жінок влаштувало благодійний вечір на користь малозабезпечених студентів-євреїв ХТІ та Харківського імператорського університету. Чистий дохід становив 1 тис. 408 руб. 24 коп., і був зданий на депозити навчальних установ.

Українське товариство ім. Квітка-Основ'яненка організувало 2-й музично-танцювальний вечір у залі Громадської бібліотеки. Програма музичної частини вечора складалася виключно із творів Миколи Віталійовича Лисенка.

У залі Харківських дворянських зборів організовано концерт камерної музики А. Горовця, О. Могилевського та Є. Білоусова, який був присвячений пам'яті П. І. Чайковського.

У залі Харківської громадської бібліотеки відбулися 1-і Камерні збори, в яких взяв участь композитор та піаніст Олександр Адольфович Вінклер (Alexander Gustav Winkler).

У Харкові організовано вірменський вечір на користь вірменської церковно-парафіяльної школи, польський концерт на користь бідних римсько-католицького віросповідання, 1-й сибірський вечір, грузинський вечір, концерт єврейської народної музики.

У залі Дворянського зібрання, на згадку про 52-у річницю від дня смерті українського поета Т. Г. Шевченка, відбувся концерт керівництвом Українського товариства імені Григорія Квітка-Основ'яненка. Слово «Про Шевченка» перед концертом зачитав М. І. Міхновський.

Відкрито у Харкові: залізничний клуб Південної залізниці (вул. Конторська, 24), Театр мініатюр С. Ф. Сарматова та театр-синематограф «Ампір» Д. І. Харитонова (після революції ― кінотеатр ім. К. Лібкнехта, «1-й Комсомольський », «Слобожанський»), розрахований на 800 місць. Фойє синематографу, біла зала з колонами у стилі «Ампір», вражала уяву глядачів.

У кінотеатрі «Модерн» проведено сеанси та благодійний вечір на користь студентської бібліотеки ХТІ. Влаштовувала вечір Марія Петрівна Копняєва, донька професора ХТІ.

У Харкові відкрито контору «КОК» із продажу кінематографічного апарату фірми «Пате» (Pathé). Вартість апарату – 175 руб.

Дирекцією харківського синематографу «Модерн» отримано виключне право на показ екранізації відомого роману Генріха Сенкевича «Quo vadis?» (Камо грядеши?), яку майстерно виконала італійська синематографічна фабрика «Чінес». Головний режисер – Енріко Гуаццоні. Довжина стрічок фільму – понад 2 тис. 200 м. у 6-х відділеннях, тривалість показу – близько 2 годин. Синематографічна фірма АТ «А. Хадженков і К°» придбала картину у виняткову власність для прокату у Росії за 80 тис. лір. Фільм показували 3-а сеансами на день у залі Харківських дворянських зборів у супроводі симфонічного оркестру.

У Харкові заборонили демонструвати фільм «Справа Бейліса».

Синематограф «Модерн» набув у фабрики «Вітаскоп» виключне право на показ кінокартини «Альберт Бассерман», за участі у головній ролі німецького актора та сценариста Альберта Бассермана. Перед показом картини – еклер-журнал про останні новини світу.

В електро-театрі «Цейлон» у Сумах влаштовані сеанси на користь «Каси взаємодопомоги студентів-сумчан Харківського технологічного інституту», які охоче відвідують городяни. Валовий збір становив 231 руб. 20 коп., чистий прибуток – 145 руб.

Організовано: синематограф «Наука та життя» у Вільшанах Харківського повіту; гурток любителів сценічного мистецтва у Старому Мерчику; Кременецьке товариство любителів драматичного мистецтва; літній театр Харківських зборів прикажчиків; XVI виставка картин Товариства харківських художників.

Театральні постановки та розважальні шоу для харківців влаштовували: Міський драматичний театр, Театр Сарматова, Театр нової опери, Драматичний театр М. М. Синельникова, Народний дім Товариства грамотності, Театр Будинку робітників, Театр Товариства тверезості, Театр Комерційного клубу «Російська оперета», «Веселий театр» І. І. Вольчини, цирк-театр Грінкке, Театр-вар'єте-кабаре Вілла Жаткіна, Сад Шато-де-Флер та ін.

Передноворічна святкова тижнева програма Театру нової опери включала вистави: «Руслан і Людмила», «Аїда», «Черевички», «Фауст», «Червона шапочка», «Гугеноти», «Травіата», «Демон», «Кармен», « Борис Годунов», «Тангейзер», «Життя за царя», «Пікова дама», «Попелюшка», «Африканка», «Князь Ігор», «Євгеній Онєгін», «Іоланта», «Каморра», «Сім козликів», «Мадам Анго» та «Дні нашого життя».

Українська трупа Д. О. Олексієнка Загальнодоступного театру дала виставу «Богдан Хмельницький», яка завершилася танцями до 2-ї години ночі.

Харківське товариство прикажчиків організувало дитяче свято «Проводи літа». Найбільший інтерес у публіки викликали павільйони, оформлені в національному стилі: «Українське село» з хором, танцями, піснями, наливками та «Великоруське село» з хором, гармоністами, балалаєчниками та танцями. Дохід від свята надійшов до каси лікарні прикажчиків.

У Харкові відбулися бенефіси: артиста театру, студента ХТІ Володимира Маріусовича Петипа; артиста Московського Малого театру А. А. Мурського, артиста театру Сарматова, А. Н. Арді та ін.

Вперше у Харкові відбувся бенефіс суфлера Рославлева театру М. М. Синельникова. На його користь було поставлено п'єсу «Людина, яка сміється» В. Гюго.

У Театрі Нової Опери всесвітньовідомий французький актор-комік Макс Ліндер (Max Linder) зі своєю трупою дав виставу «Кохання та танго» протягом 3-х днів грудня.

Лише один вечір виступила Айседора Дункан (Isadora Duncan) у Драматичному театрі М. М. Синельникова.

Харків відвідали з новими виставами Санкт-Петербурзький імператорський балет, «Пересувний театр» та театр «Луна-парк».

У Харкові була організована, підприємцем Якушевим, перша Центральна каса з попереднього продажу театральних квитків.

Протягом року з успіхом пройшли у Харкові гастролі: коміка та пародиста Володимира Яковича Хенкіна; австрійського скрипаля Фріца Крейслера (Kreisler); австрійського піаніста Готфріда Гальстона (Galston); оркестру балалаєчників В. В. Андрєєва; російських композиторів та піаністів С. В. Рахманінова, О. М. Скрябіна, Ірини Енергі; диригента та композитора С. О. Кусевицького; виконавиці російських народних пісень та романсів Н. В. Плевицької; оперного співака Московського Імператорського Великого театру Д. О. Смирнова; американського скрипаля Єфрема Цимбаліста (Efrem Zimbalist); польських піаністів Ванди Ландовської (Wanda Landowska) та Йосипа Слівінського (Józef Śliwiński); лауреата Санкт-Петербурзької консерваторії О. К. Боровського (Borowski); співачки Валентини Іванівни Піонтковської; італійської співачки Джузепіни Фінці-Магріні (Magrini), остання гастроль у Росії піаніста Йосипа Гофмана (Josef Hofmann, Józef Hofmann), французького скрипаля Анрі Марто (Henri Martea) та австрійського скрипаля Фріца Крейслера (Fritz Kreisler), американського скрипаля, піаніста Олександра Кириловича Боровського , італійського оперного співака Маттіа Баттістіні (Mattia Battistini) та ін.

У харківському «Веселому театрі» І. І. Вольчині з успіхом пройшов виступ «Жива лічильна машина» Володі Зубрицького. 7-річний хлопчик, вундеркінд-мнемоніст, демонстрував оригінальний номер «Чудеса пам'яті», робив в голові складні арифметичні обчислення, за пам'яттю цитував на бажання публіки будь-який абзац на будь-якій сторінці підручника російської історії та ін.

У саду Харківського комерційного клубу відбулися виступи відомого факіра Карпінського під псевдонімом Нен Саїб, який вразив городян своїми унікальними здібностями.

Для харків'ян організовано сеанси, одного з найбільших російських лічильників-менталістів, Романа Семеновича Арраго, який виконував складні обчислення та номери мнемоніки.

У Харкові, під керівництвом архітектора В. Є. Мороховця, організовано першу виставку українського зодчества. Представлені пам'ятники української старовини, орнаментики та проекти сучасного відродження української архітектури.

Харківська міська управа внесла до Думи пропозицію про спорудження пам'ятників Т. Г. Шевченка, Г. Ф. Квітки-Основ'яненка та М. В. Лисенка, зі складеним попередньо кошторисом на суму 100 тис. руб. Була створена Комісія зі спорудження пам'ятників, до складу якої увійшли В. М. Пономаренко, В. Є. Мороховець, В. Г. Коренєв, С. О. Раєвський, Д. І. Багалей, В. В. Величко та М. І. .Міхновський.

Підбито підсумки конкурсу проектів надгробного пам'ятника композитора Миколи Віталійовича Лисенка, організованого Українським художньо-архітектурним відділом Харківського літературно-мистецького гуртка. У складі журі – С. І. Васильківський, В. В. Величко, О. М. Варяніцин, М. А. Беркос і М. М. Уваров, викладач ХТІ. Було розглянуто понад 30 робіт із Санкт-Петербургу, Москви, Києва, Харкова та Галичини. Експозицію проектів було організовано у Художньому училищі. Першу премію присуджено проекту «Око» цивільного інженера С. П. Тимошенка, другу – проекту «Славен є» художника К. М. Жукова та третю – «Скрипковий ключ» художника В. К. Соколова. Згідно з умовами конкурсу, було придбано проект «Він не помер» художника В. К. Троценка.

Відкрито, за ініціативи Технічного товариства, передплата спорудження пам'ятника винахіднику російської парової машини І. І. Ползунову.

Відкрито виставку картин художника Сергія Івановича Васильківського.

Московські футуристи виступили у залі Харківської громадської бібліотеки з доповідями: «Кубізм та футуризм» Давид Бурлюк, «Досягнення футуризму» Володимир Маяковський та «Сміхачам наша відповідь» Василь Каменський. Виступи завершилися читанням поезій, що викликали оплески у слухачів.

У Харкові відкрито для відвідувачів 4-и зали Гірничо-промислового музею Півдня Росії. Представлені колекції зразків продукції вітчизняної та зарубіжної гірничої промисловості, технічні пристрої, карти, фотографії та креслення.

Вийшов у Харкові перший номер гумористичного та сатиричного щотижневого журналу «Колючки», редактор-видавець – В. Я. Ієромін.

Засновано Об'єднаний комітет харківських спортивних товариств під керівництвом Вільгельма Мільфорта, батька братів-студентів ХТІ Георга, Людвіга та Миколи.

Організовано у Харкові гімнастичне свято за участі представників Харкова, Курська, Білгорода та інших міст у кількості 300 осіб.

Засновано Харківську важкоатлетичну лігу.

Спортивні майданчики службовців Південної залізниці, після відкриття літнього сезону, відвідало понад 3 тис. осіб.

До Харківської міської управи надійшла пропозиція від Ткаченка відкрити у міському парку тир для стрілянини з рушниць «Монтекристо».

Спортивне Харківське товариство «Сокіл» організувало благодійний вечір на користь болгарських поранених, вдів та сиріт. Було зібрано та відправлено до Болгарії понад 600 рублів. Цариця Болгарії Елеонора Рейсс-Кестрицька (Eleonore Reuß zu Köstritz), у відповідь, надіслала суспільству подяку телеграмою.

У цирку Злобіна проведено Міжнародний чемпіонат із французької боротьби. Спонсор чемпіонату – журнал «Геркулес». У чемпіонаті брали участь І. М. Заїкін, І. В. Шемякін, Оскар Шнейдер, О. Богатирьов-Богуславський, Ян Собесський, Святогор, Рейнгольд Гойєр, Гергард, Марко Сватиня, Сутармін, Бориченко, Гарковенко. Перший приз поділили між харків'янином Олександром Богатирьов-Богуславським та Святогором. Другий приз дістався Суторміну, третій – Боріченку. Шемякін від призу відмовився, Заїкін був позбавлений права на отримання призу, оскільки боровся поза чемпіонатом.

У харківському цирку відбулися бенефіси Ф. В. Мкртичева та Івана Заїкіна, який продемонстрував безліч трюків, у т. ч. гнув рейки, по атлету, що лежав на арені, по дошках проїхали два автомобілі тощо.

Вперше у Харкові відбувся матч із гри хенд-херлінг-бол (Hurling) між командами «Прем'єр» та «Антаріо».

Харківський Південно-Російський автомобільний клуб організував перші міжміські автомобільні екскурсії.

Відкрито у Харкові 2-й Автомобільний салон, влаштований Одеським автомобільним товариством.

Правління Південно-Російського автомобільного клубу організувало 1 мотоциклетний та 5 автомобільних перегонів із 15 призами.

Опікун Харківського навчального округу П. Є. Соколовський затвердив правила для учнів під час гри у футбол «у вигляді користі, як з гігієнічної, моральної, так і навчальної точки зору».

Харківська футбольна команда взяла участь у розіграші «Першість Росії», організованого Всеросійським футбольним союзом. Відбувся футбольний матч «Харків–Юзівка». Рахунок 5:1.

Англійський сетер (лаверак) отримав золоту медаль, золотий кубок та золотий брелок на Виставці мисливських собак у Харкові.

 

Харківський технологічний інститут в хроніці найважливіших фактів та подій міста Харкова та Харківської губернії (1913 рік)

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ЕКОНОМІКА. ПОЛІТИКА

РІВЕНЬ ЖИТТЯ ТА ЦІНИ

ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА КУСТАРНО-РЕМІСНИЧА ПРОМИСЛОВІСТЬ

БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА

ТРАНСПОРТ ТА ЗВ'ЯЗОК

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ТОРГІВЛЯ

НОВИНИ В НАУЦІ ТА ТЕХНІЦІ

ОСВІТА. ПРОСВІТА. РЕЛІГІЯ. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. СПОРТ

ПЕРСОНАЛІЇ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Автор-упорядник Г. В. Павлова, відповідальний редактор Т. Л. Палєй