КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ТОРГІВЛЯ

Первинні вкладки

Рада міністрів затвердила положення «Про дозвіл місту Харкову випуску облігаційної позики в 12 млн. 412 тис. рублів номінальних». Отримані від реалізації суми мають бути спрямовані на закінчення будівництва міської електричної станції, на розширення мережі каналізації та водогону, на будівництво критого ринку, на будівництво нових ліній трамвая та розширення Піскунівського депо тощо. При цьому на всі передбачувані роботи дозволялося залучати лише вітчизняних виробників. Винятки з правил погоджувати з Міністерством внутрішніх справ та Міністерством торгівлі та промисловості.
Харківська міська управа затвердила «Тимчасові умови користування енергією за оптовим тарифом та умови переходу на трифазний струм», які були розроблені членами електротехнічного відділу Харківського технічного товариства під керівництвом викладача ХТІ Дмитра Андрійовича Кутневича.
Пущено в експлуатацію нову Харківську електричну станцію з трифазною мережею. Будівництво нової станції коштувало місту 1 млн. 163 тис. руб. Міська управа для неї закупила: три турбіни у швейцарських заводів «Ерлікон» (Oerlikon) та «Brown, Boveri & Cie»; окремі частини трубопроводу від машинобудівного заводу М. Ф. фон-Дітмара. Приєднання мережі, підключення, заміна лічильників здійснювалася для населення безкоштовно. Серед інженерів станції — випускники ХТІ Петро Олексійович Ковалевський, Роман Антонович Прошинський, Дмитро Павлович Голоперов та ін.
Перевірка показань електричних лічильників, на вимогу споживачів здійснювалася безкоштовно у разі, якщо лічильник несправний. Ремонт та регулювання лічильників проводилося також безкоштовно, за винятком умисного чи необережного пошкодження лічильника.
Затверджено новий тариф на електрику: для освітлення — від 18 до 25 коп.; для роботи двигунів на підприємствах — від 11 до 15 коп. за кіловат-годину.
Харківська контора міського електричного освітлення для полегшення переходу абонентів з постійного на змінний струм, а також для нових абонентів трифазного струму, відкрила обмін 125-вольтових ламп на 110-вольтові та продаж нових 110-вольтових ламп.
Встановлено першу у Харкові трансформаторну будку на Пушкінській вулиці. У місті було розміщено 41 трансформаторну будку.
На вулицях Харкова встановили 13 газово-накалювальних ліхтарів.
Вулиці міста Суми освітлювалися 200 електричними та 400 гасовими ліхтарями.
На засіданні Харківської губернської присутності, під головуванням віце-губернатора П. М. Масальського-Кошуро, ухвалено рішення про виділення з бюджету 65 тис. руб. на влаштування електричної станції в Куп'янську.
Фабрика калільного освітлення «Люмен» у Харкові відкрила роздрібний магазин «Луч» та «Люмен» з продажу газово-накалювальних ліхтарів силою світла від 300 до 1 тис. 200 свічок та спиртокалільних ліхтарів та ламп від 60 до 600 свічок.
Довжина вуличної мережі Харківського міського водопроводу досягла 82 версти. До мережі підключено 2 тис. 242 будинкових відгалужень, тобто. ¾ міських садиб не мало водогону.
Довжина мережі Сумського міського водогону досягла понад 9 верст.
У Харкові розпочато будівництво вежі для водопровідної каланчі висотою до 48 аршин на вулиці Тараса Шевченка.
Побудовано, за проектом професора Дмитра Павловича Рузського, Малинівська водопідйомна станція для подачі води. Керівники будівництвом — інженери М. В. Кульчицький та Леонід Миколайович Кащеєв, випускник ХТІ 1912 р. На станції відбулося приймання нової артезіанської свердловини № 8, глибиною 1 тис. 995 футів. Подача води на добу — 75 тис. відер. До складу Малинівської станції увійшли свердловина на Франківській вулиці глибиною 1 тис. 958 футів із подачею 130 тис. відер та свердловина на Вознесенській площі глибиною 2 тис 080 футів.
Закінчено роботи з влаштування артезіанської та двох крейдових свердловин на Жандармській площі Харкова, які давали 100 тис. відер води на добу.
Пущена в дію нова артезіанська свердловина на вулиці Конторський. Глибина свердловини — 300 сажень і 1 аршин. Свердловина, з використанням насосів, давала близько 200 тис. відер на добу. Термін експлуатації — 12 років. Серед членів приймальної комісії були члени міської управи — інженери Дмитро Дмитрович Тіц, Степан Семенович Пономарьов, Г. В. Суттон.
Губернська земська дума ухвалила «Обов'язкові постанови щодо охорони чистоти вод для пиття та водопою у сільських місцевостях Харківської губернії».
Затверджено при Харківській міській управі посаду санітарного техніка для спостереження за експлуатацією та ремонтом санітарно-технічного обладнання у муніципальних будівлях. Призначений інженер-механік О. М. Ромбах.
У Харкові інженерами І. Л. та С. Г. Залкінд відкрито представництво Товариства «Санітас» з влаштування центрального опалення, вентиляції та іншого санітарно-технічного обладнання.
Харківська міська управа для каналізації придбала землю: 200 кв. сажень при хуторі Косолапівка, 227,4 кв. сажень Хутора Диканенка та 859, 89 кв. сажень у Квітки. Одна сажень каналізації обходилася місту у 12–13 руб.
На засіданні каналізаційної комісії Харкова, під головуванням З. Ю. Харманського, схвалено проект та кошторис Товариства Південно-Східних залізниць на спорудження залізобетонної труби під шляхами дороги для прокладання напірного трубопроводу.
Організовано Харківську біологічну станцію для очищення стічних вод в урочищі «Сахара» Основ'янської волості. Улаштуванням залізобетонних відстійників займалася фірма «Залеський-Регаме», бетонної основи ― московська фірма «Інженер-будівельник», укладанням напірних чавунних труб — ризька фірма «К. Кальт».
Харківська каналізаційна комісія прийняла в експлуатацію чавунний дюкер біля Лопанського мосту, чавунний напірний трубопровід довжиною 250 погонних сажень та діаметром 29 дюймів, прокладений від насосної станції до біологічних фільтрів на Сахарі. Випробування проводилися гідравлічним тиском у 6 атмосфер. Проведено також випробування двох залізобетонних мостів, споруджених фірмою «Залеський-Регаме». Мости витримали навантаження, що перевищує розрахункове в 1,5 рази. Керували випробуваннями З. Ю. Харманський та Д. С. Черкес. Серед членів комісії — випускники ХТІ Григорій Павлович Браунштейн, Василь Миколайович Матросов.
Харківська міська управа затвердила «Обов'язкові постанови про заходи щодо охорони міської каналізаційної мережі» та розглянула проект правил каналізації, за участю З. Ю. Харманського, професора ХТІ Костянтина Олексійовича Зворикіна, викладача Володимира Васильовича Хрустальова та ін.
На каналізаційних роботах у Харкові працювала партія турків, які приїхали на заробітки з Анатолії та вирізнялися працьовитістю.
Каналізаційна комісія, під головуванням губернського інженера Павла Павловича Рудавського, прийняла роботи з влаштування колектору на ділянці від Бурсацького узвозу і до дюкеру біля Конторського мосту; з будівництва шосейних мостів поблизу біологічної станції «Сахара» за участю інженерів Д. С. Черкеса, С. М. Кузнєцова, С. А. Азарова, Н. В. Матросова, А. П. Золотарьова та ін.
Пущена в експлуатацію завершальна частина головного колектору. Її довжина склала 310 погонних сажнів. У роботі приймальної комісії брали участь голосний міської думи К. О. Зворикін та професор ХТІ Адам Іванович Красуський.
Опублікована доповідь головного будівельника каналізації, інженера Д. С. Черкеса «Об организации городского обоза по вывозу сухого мусора из частных и общественных владений в г. Харькове», яка була прочитана на засіданні Харківської міської управи.
Засновано: Харківське торгове відділення Російського електричного акціонерного товариства «Динамо», Санкт-Петербурзьке АТ «Промет», Харківське торговельно-промислове товариство.
Хімічна лабораторія Харківського міського санітарного бюро здійснила 428 хіміко-санітарних досліджень харчових продуктів. З 49 зразків сметани 21 проба виявилася з сиром, з 14 проб хліба 13 проб виявилися з домішками, з 34 проб молока — 20 проб зі знятим і забрудненим молоком та ін. Власника гастрономічного магазину Михайлова за продаж фальсифікованого меду, ув’язнили на 1,5 місяця.
Міська оцінювально-статистична комісія заслухала доповідь про оцінку нерухомого майна Харкова, складену завідувачем статистичним відділом губернської земської управи Степаном Степановичем Жилкіним, викладачем ХТІ у 20-ті роки.
Затверджено статут Першого товариства з влаштування постійних квартир у м. Харкові.
Архітектор Вікентій Вікентійович Бєльський запропонував городянам нові послуги з влаштування садів та парків.
Харківський купець Семен Якович Толкачов витратив власні кошти у розмірі 5 тис. руб. на замощення Петропавлівського провулку кременчуцьким камінням на пісочній основі.
У Харкові, за ініціативи голосних міської думи, організовано вугільний склад для потреб найбіднішого населення, в якому антрацит продавався за ціною від 27 до 31 коп. за пуд, дрова — від 19 до 20 коп. за пуд.
Рада З'їзду гірничопромисловців Півдня Росії пожертвувала один вагон вугілля-антрациту в 1 тис. пудів для роздачі парафіянам Ново-Троїцького Опікування про бідних.
За рік у губернії організовано 1 тис. 100 ярмарків у 300 місцевостях. Найбільші ярмарки — Троїцький, Успенський, Хрещенський.
Скликано у Харкові І Всеросійський з'їзд бухгалтерів товариств взаємного кредиту. Почесним головою з'їзду був обраний М. Ф. Фон-Дітмар, секретарем — Олександр Олександрович Севрук, викладач ХТІ.
Відкрито державну ощадну каса при Велико-Бобрикському поштовому відділенні Сумського повіту Харківської губернії.
Харківський магазин Йосипа Шилінгера отримав ексклюзивне право на продаж взуття американської фірми Walk-Over.
Заснована у Харкові Південна біржова артіль.
Харківська міська дума затвердила «Інструкцію дільничним піклувальникам щодо нагляду за виконанням обов'язкових постанов для торговельних та ремісничих закладів».
Харківське відділення Імператорського Товариства правильного полювання відкрило магазин зброї «Спорт».
Засновано в Харкові контору «Рахівництво» Миколи Єрмолаєвича Лук'янова щодо складання бухгалтерських звітів, ведення подвійної бухгалтерії, проведення експертиз, навчання ведення документації та роботи на друкарських машинках. Оплата за щоденне двогодинне заняття протягом тижня ― 1 руб. 20 коп.
Засновано Харківське губернське відділення юридичного Довідково-комісійного бюро для виконання довідок та виконання різних доручень у Сенаті, Судовій палаті та інших вищих урядових установ. Головний представник у губернії — Леонід Володимирович Попов.
Організовано у Харкові: Податковий бухгалтерський кабінет з виконання замовлень з фінансових питань, засновник ― Микола Вікторович Ромашкевич-Горб; Відділ з пошуку занять безробітних членів Харківського товариства конторників та бухгалтерів.
Затверджено Статут Мало-Історопського товариства споживачів Лебединського повіту Харківської губернії.
Видано практичний посібник «Общие приемы весового анализа» Василя Павловича Пашкова, викладача ХТІ.
Правління акціонерного страхового товариства «Російський Лойд» призначила своїм головним представником у Харкові випускника ХТІ, інженера-технолога Михайла Натановича Шульмана.
Японсько-російський торговий дім «І. К. Амано» з Йокогами запропонував Харківській міській управі взаємовигідну торговельну угоду щодо обміну товарів.
У Харкові налічувалося 3 ресторани першого класу, 12 — другого, 98 — третього та 17 — четвертого класу. Було 2 вільні буфети, 11 льохів російських виноградних вин. Діяли 12 готелів з мебльованими кімнатами, 138 їдалень, 110 пивних закладів та 10 кав'ярень.
Кількість магазинів та лавок у м. Суми збільшилась до 79 підприємств.
Відкрито у Харкові: першокласний готель та ресторан «Імперіал»; готель «Асторія», обладнаний за зразком європейських готелів. Серед переваг готелю — міжміський телефонний зв'язок, 2 ліфти, повітряно-електрична вентиляція, електрична та біологічна станції, бібліотека з читальнею. «Обіди по-закордонному»: від 1 руб. з пивом, від 1 руб 25 коп. — з вином.
У харківському ресторані В. Д. Шпаковського відкрито більярдну, першу за величиною в місті, з купленим інвентарем фабрики Якова Гоца з Ростова-на-Дону.
У міському парку з'явились нові дерев'яні ворота в українському стилі. Автор проекту воріт — архітектор Олексій Іванович Лінник.
У Харкові відбулася презентація колекцій останніх моделей жіночих модних фірм Парижа та Лондона «Mode revue» на «живих манекенах», що організована англійським модельєром леді Люсі Дафф-Гордон (Lucile Howards). Імпресаріо — Петро Радмін. Це було перше публічне дефіле у Харкові. Вхідні квитки — від 50 коп. до 1 руб.
Засновано Бюро з найму службовців при Харківському торговельно-промисловому товаристві.
Харківська міська управа затвердила пропозицію Ф. І. Касфіка щодо влаштування залізобетонних купальнь з пристанями на набережній Квітки біля річки Лопань. Прокат моторного човна — 2 руб. 50 коп., застава за човен — 35 руб.
Купець, підприємець, домовласник Семен Якович Толкачов передав безоплатно Харкову приналежні йому і прилеглу до кінця Лермонтовської вулиці ділянку землі шириною в 10 сажень і довжиною до розташованої поруч ділянки міської землі для того, щоб по цих обох ділянках було прокладено нову вулицю. Згодом, у 20-х роках у «Толкачівці» було розміщено студентські гуртожитки ХТІ.
На території ХТІ, під час проведення земляних робіт зі зміцнення укосу до Білгородської вулиці, знайдено кістки мамонта у пласті зеленої глини. Це перший найповніший знайдений скелет мамонта. Вперше окремі частини кісток мамонта було виявлено у 1892 р. на Основі, потім їх знаходили на Лисій горі, Миколаївській площі. У 1927 р. аналогічний випадок стався під час будівництва Держпрому.
Харківська міська дума ухвалила рішення про організацію Матеріального столу при Відділі підприємств з метою упорядкування оптових закупівель матеріалів для потреб міста.
Затверджено статути: Третьої Харківської артілі офіціантів, Товариство устрою та благоустрою селища «Місто-парк».
Засновані: «Високозеленограйське споживче товариство», «Барвінківське споживче товариство», «Пересічанське споживче товариство», «Журавлівське споживче товариство», Харківське відділення Російського товариства заохочення застосування собак у поліцейській та сторожовій службі, Товариство з благоустрою селищ у Сокольниках (селище Маркова та Кузьминова) та селі Основа.
Харківське мисливське товариство організувало виставку собак, зброї та аксесуарів у саду «Тіволі».
Харківська міська управа оголосила конкурс на заміщення вакантної посади другого помічника головного бухгалтера з окладом 2 тис. 100 рe,. на рік, Вовчанська земська управа — другого інженера з окладом 2 тис. 400 руб. на рік.
Відкрився ресторан-автомат Ігнатищева та Жевержеєва на Миколаївській площі у Харкові. Заклад спеціалізувався на попередніх замовленнях для святкових заходів.
Затверджено: «Обов'язкові постанови про реєстрацію смертних випадків у м. Харкові», «Обов'язкові постанови про нормальний відпочинок службовців у торгових закладах, складах та конторах м. Старобільська».
Харківський комітет сприяння сільській кооперації випустив «Довідкову книгу для кооперативних організацій», у редагуванні якої взяв участь професор О. М. Анциферов.
У харківських газетах з'явилося перше мережеве маркетингове оголошення з текстом: «Потрібні повсюдно інтелігентні особи обох статей на платню або відсоткову винагороду для поширення досить ходового предмету. Спеціальних знань не потрібно. Агентура не заважає звичайним заняттям».
Цікаве оголошення з'явилося у харківській газеті «Утро». Молодий інтелігентний приїжджий німець бажав познайомитися з російською жінкою чи панночкою з метою вивчення російської мови, замість німецької.
Почастішали випадки шахрайства, види якого досі мають місце. Це обдурення харків'ян під назвою «На бугая», коли підкидають конверт чи пакунок, нібито з грошима із пропозицією розділити знахідку порівну. Гра «Три листки» ― нинішня назва «Гра в наперстки», «Хіпес» ― пограбування клієнта під час його візиту до повії, використовуючи при цьому снодійне чи громилу-сутенера тощо.
 
  Харківський технологічний інститут в хроніці найважливіших фактів та подій міста Харкова та Харківської губернії (1913 рік)
 
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ЕКОНОМІКА. ПОЛІТИКА
РІВЕНЬ ЖИТТЯ ТА ЦІНИ

ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА КУСТАРНО-РЕМІСНИЧА ПРОМИСЛОВІСТЬ
БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
ТРАНСПОРТ ТА ЗВ'ЯЗОК

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ТОРГІВЛЯ
НОВИНИ В НАУЦІ ТА ТЕХНІЦІ
ОСВІТА. ПРОСВІТА. РЕЛІГІЯ. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. СПОРТ
ПЕРСОНАЛІЇ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Автор-упорядник Г. В. Павлова, відповідальний редактор Т. Л. Палєй