ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Первинні вкладки

До кінця року загальна кількість заводів та фабрик у Харківській губернії склала 1 тис. 537, на 854 менше у порівнянні з 1912 роком. Найбільша кількість підприємств налічувалася в Ізюмському та Старобільському повітах; найменша – у Валківському та Лебединському. У Харкові нараховувалося 141 підприємство. Найбільша кількість робітників була зосереджена у Харкові та Харківському повіті – понад 26 тис. Загалом у губернії на підприємствах працювало понад 67 тис. робітників.
Міністром Торгівлі та промисловості затверджено «Правила про влаштування заводів та майстерень, які виготовляють свинцеві препарати, та про запобіжні заходи при роботах на них»; «Правила щодо заходів безпеки робіт у закладах фабрично-заводської промисловості».
Засновано Харківську губернську присутність у справах страхування робітників.
Губернська земська управа прийняла «Проект обов'язкових санітарних постанов щодо умов праці робітників у бурякових господарствах».
У губернії діяло 27 цукробурякових заводів, 1 цукробуряковий-рафінадний та 3 рафінадні заводи. Від них отримано 9 млн. 505 тис. пудів цукру, що становило 12,6% від загального виробництва цукру в Росії, 2,1% – у Європі та 1,0% – всього світового виробництва бурякового цукру. Середня ціна цукру – 4 руб. за пуд.
Згідно з звітом Харківського сільськогосподарського товариства, 53-ма винокурними заводами губернії за рік вироблено спирту: хлібо-картопляного – 4 млн. 626 тис. 376 відер та патокового – 1 млн. 97 тис. 179 відер.
У губернії було 56 пунктів виробництва тютюну з 2 тис. плантацій. За рік було зібрано 17 тис. 949 пудів тютюну. Переробкою тютюну займалися 4 тютюнові фабрики.
У Зміївському повіті Харківської губернії налічувалося 63 підприємства, в тому числі у Змієві – паперова фабрика; деревообробний, спиртовий та цегельний заводи; дві смолокурні; кілька млинів, крупорушок та олійних закладів.
У Слов'янську діяло 27 солеварних заводів; у Сумах – 38 фабрик та заводів.
Професор ХТІ Григорій Олексійович Латишев, на замовлення власників, зробив повне обстеження влаштування солеварного заводу АТ «Солевакум».
Відкрито нові підприємства: у Харкові – чавунно-бронзо-мідно-ливарний та механічний завод фірми «С. Швальбе та І. Стукас»; фабрика «Прима-Азбестоліт» Л. М. Касилова; відділення Московського товариства «Караван»; контора АТ Мальцовських заводів; контора американського заводу «Ж. І. Кейс» (Case), представник В. О. Кох; борошномельний млин та маслоробний завод Товариства «С. В. та Л. В. Сотникови та С. Я. Мєшков» у слободі Пушкарської Старооскольського повіту; содовий завод П. Н. Неклюдова у Слов'янську; завод з вироблення бемського (богемського) та напівбілого скла АТ «Лівенгофське скляно-пробкове виробництво» у Мерефі, представник заводу у Харкові – контора «Є. Я. Ясний і К°».
У Харківській губернії на підприємствах металообробної промисловості працювало 8 тис. 128 осіб.
У Харкові запущений в дію перший брикетний завод при Південній залізниці з хімічними лабораторіями щодо перевірки якості палива. Директор заводу – Н. Г. Федоров, помічник директора – випускник ХТІ (1906 р.) Лев Павлович Шанін-Бурдін.
Харківське «Товариство Гельферіх-Саде» землеробських машин створило по всій Росії понад 17 власних відділень: у Маріуполі, Полтаві, Ростові-на-Дону, Армавірі, Кременчуці, Саратові, Омську та інших містах.
У Харкові введено в експлуатацію борошномельний млин Абрама Мойсейовича Ейзлера для розмелювання на борошно 5 000 пудів пшениці та 1 500 пудів жита. Творець проекту будівництва, спостерігач та керівник із встановлення обладнання – професор ХТІ Вікентій Фоміч Гербурт-Гейбович.
Початок технічного переобладнання на ХПЗ. Створено та реалізовано проекти, під керівництвом професора ХТІ Вадима Ерастовича Тіра щодо встановлення підйомного електричного крана на 100 тон, з вильотом 35 метрів, висотою 43 метри; крана Traveller з вильотом 102 метри; розробка паровоза товарного типу 1-4-0 з перегрівачем. Побудовано мартенівський та фасонно-сталеварений цехи при ХПЗ. Розпочато випуск двигунів внутрішнього згоряння.
Рада Міністрів затвердила статути: Товариства на паях Шоломи Берковича Липовського; Торгово-промислового товариства на паях Г. О. Гольберга; Товариства паях «Н. Я. Вихрьов»; Харківського заводу землеробських машин Е. І. Мельгозе; Південно-Російського товариства на паях «Керамік»; АТ вогнетривно-цегляного та алебастрового виробництв біля станції Краматорської Південної залізниці; АТ для влаштування фабричних димових труб та різних споруд «Георгій Антонов» у Харкові; Південно-Донецькі пивоварні заводи.
Засноване Товариство «Компанейський цегельний завод у Богодухові», засновники – Марина Павлівна Лещенко, Іван Семенович Масленников, Андрій Якович Алексєєв та Іван Олександрович Панченко; Харківське відділення Російського торгово-промислового товариства.
Відновила свою роботу харківська макаронна фабрика «Італія».
Святкування ювілеїв з дня заснування: 60-річчя цукерково-пряничного закладу купця Діоміда Андріановича Жукова в Харкові, завідувач Д. В. Неукова; 40-річчя – цегельних заводів С. Я. Толкачова та М. В Шатілової у Павлівці Олексіївської волості Харківського повіту, орендар В. Н. Маслоська, завідувач Г. А. Євлєв; цукеркової та макаронної фабрики Д. Кромського у Харкові; Кекінського цукробурякового заводу В. А. фон-Лоретц-Еблін у Сумському повіті, завідувач Г. Ю. Томас; 30-річчя слюсарно-ліхтарного закладу Б. В. Добромислова у Харкові та пивоварного заводу І. П. Суханека у Чугуєві.
Машинобудівний та вагоно-ливарний завод К. А. Трепке перейшов у власність до підприємців Олексієвих, які приступили до реорганізації виробництва на сучасних технічних та комерційних підставах.
Відкриті у Харкові представництва: АТ «Броун, Бовері та К°» (Brown Boveri & Cie) з продажу парових турбін, повітродувок та компресорів при Технічній конторі Р. Еріхсона; Ризького Товариства пробкової фабрики А. Кригсман з виготовлення пробкових плит та Товариства Миколаївських заводів при Технічній конторі Артелі російських інженерів.
Лаборант ХТІ Олексій Володимирович Брагін склав опис Кленівського та Шаровського винокурних заводів Л. Є. Кеніга, який був представлений на Всеросійській виставці у Києві.
Старший фабричний інспектор затвердив статути лікарняної каси при Харківській джутопрядильній та ткацькій фабриці Південно-Руського товариства прядив'яної та канатної промисловості.
Відбулося урочисте вшанування директора правління «Товариства Гельферіх-Саде» Чарльза Георгійовича Блекі з нагоди 25-річчя його службової діяльності. Його кар'єра почалася в 1888 р. як керуючого заводом Гельферіх-Саде, на якому працювало 180 осіб. За 25 років служби річний обіг зріс з 1 млн. 200 тис. до 12 млн. руб., займана заводом площа землі збільшилася до 24 десятин замість 1. Кількість працюючих на заводі досягла 1 тис. 800 осіб. «Товариство Гельферіх-Саде» відкрило 46 відділень у різних містах Росії. Чарльз Блекі активно займався громадською діяльністю: член Харківської губернської з фабричних та гірничозаводських справ присутності, Харківського благодійного товариства, віце-консул Великобританського віце-консульства у Харкові.
Вийшло друком фундаментальне видання «Технічні підприємства Тростянецького маєтку фірми Л. Є. Кеніг Н-ки» – книжкова пам'ятка розвитку цукробурякової та винокурної промисловості в Україні. Праця підготовлена викладачами ХТІ В. Ф. Гербурт-Гейбовичем та О. В. Брагіним, під керівництвом професора Мефодія Івановича Кузнєцова. Матеріал присвячено історії Тростянця Охтирського повіту Харківської губернії, сучасному технічному та економічному стану цукрового та винокурного тростянецьких заводів. Докладно описано виробництво та обладнання заводів, представлено економічну статистику. Окремі розділи присвячені борошномельному виробництву та хімічній лабораторії, в якій перевіряли якість сировини та готової продукції. Книга великого формату, видана на крейдованому папері та містить безліч фотографій, діаграм, таблиць, планів та креслень.
Ухвалено закон про заснування Донецької випробувальної станції для вивчення заходів боротьби з вибухами в кам'яновугільних копальнях.
Скликаний XXXVIII З'їзд гірничопромисловців Півдня Росії у Харкові. Серед питань, що розглядалися, – врегулювання орендних відносин між власниками земель і власниками кам'яновугільних підприємств, збільшення пропускної спроможності залізниць, будівництво нових ліній, тарифні зниження з перевезення, предметна система навчання в технічних інститутах та ін. З доповіддю «Про сучасне положення кам'яновугільної промисловості та про можливий розвиток донецької промисловості у найближчому п'ятиріччі» виступив голова з'їзду М. С. Авдаков. Прийнято постанову про якнайшвидше шлюзування Дону, Північного Дінця та про поєднання Дніпра з Доном. Рада З'їзду гірничопромисловців виділила кошти: на потреби кам'яновугільної промисловості, у т. ч. на вивчення Донецького басейну, та складання карти – 132 тис. 356 руб.; на потреби рятувальної справи – 101 тис. 278 руб.; на будівництво та утримання навчальних закладів Донбасу – 20 тис. руб.; на будівництво будівлі Харківського комерційного інституту – 25 тис. руб., на стипендії імені Олексія Кириловича Алчевського – 700 руб.
Відбувся розподіл членів З'їзду гірничопромисловців за комітетами та комісіями. Серед них – випускники ХТІ: Йосип Михайлович Дворжанчик (комітет з перевезення вантажів, комісія спільних справ та комісія про надра), Валеріан Дмитрович Данчич (технічна комісія), Михайло Миколайович Базькевич (порайонний комітет, технічна та залізнична комісії). Головою з'їзду було обрано М. Ф. фон-Дітмара.
Урочисто відзначено 40-річний ювілей діяльності М. С. Авдакова у гірничій та гірничозаводській промисловості. Засновано фонд його імені на просвітницькі та освітні цілі.
До Харківського страхового товариства приєдналися залізорудні підприємства Херсонської губернії та Керченського металургійного заводу.
Харківська міська управа оголосила торги на постачання 200 тис. пудів митого парового вугілля з доставкою на Харківську електричну станцію. «Конкурентна заява на постачання вугілля» приймалася у закритих конвертах.
Харківська кам'яновугільна біржа, на пропозицію члена Державної Ради М. С. Авдакова, розробила план розподілу щодо постачання мінерального палива Донецького басейну, який сприяв встановленню стандартизації сортів на вугільному ринку. Було засновано 10 районів із постачання кам'яного вугілля з 60 станціями відправлення та 7 – з постачання антрациту з 41 станцією відправлення.
На Півдні Росії налічувалося 17 доменних та 5 «передільних» заводів.
Голова Ради з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії, член Державної Ради М. Ф. фон-Дітмар був представлений Государю імператору Миколі II і, за поданням міністра закордонних справ, нагороджений італійським орденом. Почесний член Ради з'їзду гірничопромисловців Півдня Росії І. І. Ясюкевич, нагороджений королем Бельгії почесним орденом Grand officier de l'ordre de Léopold.
Відбулася ювілейна XVII чергова сесія Харківського порайонного комітету під головуванням Віктора Аркадійовича Гаєвського. Святкування 25-річчя організації комітету з ініціативи М. С. Авдакова.
Розпочато публікацію щорічника «Звіт Південно-Російського товариства внутрішньої та зовнішньої торгівлі антрацитом «Юровета» (1913–1917).
Вийшли до друку: «Нарис двадцятип'ятирічної діяльності Харківського комітету з перевезення мінерального палива, руди, флюсів, солі та чавуну з гірничозаводського району Півдня Росії»; «Праці Південно-Руського товариства для нагляду за паровими котлами»; два випуски «Експорт закордон продуктів гірничої та гірничозаводської промисловості Півдня Росії» за редакцією М. Ф. фон-Дітмара, в яких зібрані статті, присвячені експорту до Болгарії, Туреччини та Сербії. Раді з'їзду було подано звіт представника Ради, завідувача відділу на виставці у Турині, гірничого інженера Петра Йокімовича Пальчинського.
 
Харківський технологічний інститут в хроніці найважливіших фактів та подій міста Харкова та Харківської губернії (1913 рік)
 
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ЕКОНОМІКА. ПОЛІТИКА
РІВЕНЬ ЖИТТЯ ТА ЦІНИ

ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА КУСТАРНО-РЕМІСНИЧА ПРОМИСЛОВІСТЬ
БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
ТРАНСПОРТ ТА ЗВ'ЯЗОК

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ТОРГІВЛЯ
НОВИНИ В НАУЦІ ТА ТЕХНІЦІ
ОСВІТА. ПРОСВІТА. РЕЛІГІЯ. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. СПОРТ
ПЕРСОНАЛІЇ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Автор-упорядник Г. В. Павлова, відповідальний редактор Т. Л. Палєй