Харківський Технологічний інститут в хроніці найважливіших фактів і подій Харкова і Харківської губернії (1885 рік)

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ЕКОНОМІКА. ПОЛІТИКА
Харківська губернія входила до складу Півдня Росії. Крім неї входили губернії: Полтавська, Катеринославська, Чернігівська, Київська, Волинська, Подільська, Бессарабська, Таврійська, Херсонська (пізніше Курська).​
Найбільш промислові губернії Півдня Росії — Київська, Херсонська і Харківська. Перше місце серед губерній по селянському землеволодінню займала Харківська губернія.
Харківська губернія займала територію, за вимірюваннями Стрельбицького, 47.884,8 кв. верст або ж 4.987,692,9 кв. десятин. Найбільший, по території, губернський повіт Старобільський, найменший Валківський. Територія Харкова 18301/2 кв. десятин.
Харківська губернія спочатку мала назви: «Слобідсько-Українська губернія» (з 1765 г.), «Слобідсько-Українське намісництво» з магістратами і ратушами (з 1780). З 1835 по 1923 рр. Харківська губернія.
Губернія була розділена, в адміністративно-поліцейському відношенні, на 11 повітів, 27 станів і 262 волості.
Після м.Харкова (4601,13 десятин), максимальні розміри земельних площ під поселенням мали міста: Охтирка, Слов'янськ, Суми та Ізюм.
Населення губернії становило 2 млн. 189 тис. 869 осіб, з них чоловіків 1 млн. 107 тис. 543, жінок 1 млн. 082 тис. 326. У Харкові: населення 166 тис. 921, з них чоловіків 86 тис . 955, жінок 79 тис. 966.
Харків, за кількістю жителів, посідав друге місце в дев'ятці найбільших міст Росії з населенням в категорії від 100 до 200 тис., поступившись першим місцем лише Ризі з населенням понад 175 тис. чоловік. Третє місце займав Київ (понад 165 тис. осіб).
Харківське губернське правління (засновано в 1796 р) очолював губернатор. У його веденні знаходилася поліція, пенітенціарні, землеволодницькі, релігійні та ін. установи. На початку ХХ століття при правлінні були організовані медичне, ветеринарне, статистичне і будівельні відділення. У різні роки історії в відділеннях служили викладачі та випускники Харківського (практичного) технологічного інституту (ХПТІ, ХТІ) В. В. Хрустальов, М. І. Ловцов, З. І. Ю. Харманській, С. С. Жилкін, С. М. Ігумнов, М. П. Винокуров та ін.
Харківське губернське дворянське депутатське зібрання (засновано в 1780) складалося з предводителів дворянства і виборних депутатів, які були найближчими помічниками губернатора. Організація припинила свою діяльність в 1917 р.
Харківською губернією управляв губернатор, призначений на посаду імператором за поданням Міністерства внутрішніх справ Росії, таємний радник Олександр Олександрович Ікскуль фон Гільденбандт.
Харківський Губернський статистичний комітет (заснований в 1835) збирав і аналізував статистичні дані з народонаселення, економіки та культури, проводив етнографічні дослідження. Голова комітету губернатор. Серед членів керуючі Казенною палатою, Палатою державного майна, чиновники місцевих установ, представники дворянства та інтелігенції, в т. ч. вчені Харкова, які в різні періоди часу займалися педагогічною діяльністю в ХТІ М. М. Бекетов, А. П. Шимков , Д. І. Багалій, В. Л. Кирпичов, І. П. Скворцов, Л. В. Рейнгардт та ін. З 1873 року Комітет видавав щорічний довідник «Харківський календар». Діяльність комітету була припинена в 1919 р​.
Головними адміністративно-управлінськими органами були розпорядчі органи правління губернська земська дума, повітова земська дума і міська дума (заснована в 1785). Міська Дума складалася з міського голови, гласних, голови Повітової земської управи і представника духовного відомства. Гласні Міської думи, в кількості 72 чоловік, обиралися на основі майнового цензу з представників купецтва, ремісників, міщан та інтелігенції. Вони, на своїх засіданнях, займалися законотворчою та економічною діяльністю: встановлювали розмір міських зборів і податків; стверджували обов'язкові постанови міського громадського управління; правила користування міським майном; приймали проекти забудов; рішення про відкриття підприємств і т. п. До складу гласних думи входили імениті та відомі особи міста, в. т. ч. вчені ХТІ А. Ф. Мевиус, К. О. Андрєєв, М. М. Євдокимов, К. О. Зворикін, О. К. Погорілко, П. І. Кравцов, О. М. Анциферов, І . А. Красуський, В. Ф. Тимофєєв, М. М. Салтиков, О. П. Ситников, Д. А. Кутневіч і ін.
Виконавчими органами правління були управи: Губернська земська управа (заснована в 1865) очолювалася губернатором; Харківська міська управа (заснована в 1871) міським головою, який був одночасно і головою Міської думи. Члени управи, які обиралися Думою, керували міським господарством, збором і витрачанням міських податків, розробкою проектів міських кошторисів і т. д. Вони завідували відділеннями при Управі: адміністративним, господарським, технічним, санітарним, оціночно-статистичним, навчально-освітнім. Управа була підзвітна у своїх справах перед Думою. Відповідальні посади в відділеннях, в різні періоди часу, займали викладачі ХТІ і інженери-технологи - О. К. Погорілко, М. Є. Дорофєєв, М. І. Ловцов, С. І. Загоскін, З. Ю. С. Н. Ігумнов, І. З. Харманскій, І. І. Корейво, В. Г. Зданович, М. І. Дашкевич, Г. Г. Заам, Я. М. Маркович, І. А. Рольгейзер, О. І. Любарський, О. Г. Молокін, В. Е. Мороховець та ін.
Адміністративні та виконавчі органи правління губернією і Харковом щорічно публікували свої звіти про виконану роботу, з фінансовими постатейними показниками про доходи та витрати, а також бюджети на наступний рік.
Губернське по земським та міським справам присутствіє (засновано в 1870 р) контролюючий орган. Основним завданням присутствія було обговорення правильності та законності постанов земських установ.
Харківська головна складська митниця (заснована в 1870 р) була однією з десяти існуючих внутрішніх митниць в Росії й підпорядковувалася Міністерству фінансів. Митницею управляли А. П. Твердянський, С. Г. Соболєв, А. І. Синельников, Я. В. Андріївський, Я. С. Биковський та ін. В штаті були посади експерта-хіміка, експерта-механіка, які в різні часи займали інженери-технологи. Митниця припинила свою діяльність в 1919 р.
Харківське губернське акцизне управління (засновано в 1862 р) здійснювало контроль за виробництвом і торгівлею тютюном, цукровими і вино-горілчаними виробами, а також за надходженням акцизних зборів до казни. Губернія по питному та тютюновому акцизним зборам була розділена на 6 округів. З 1896 р ХПТІ почав готувати фахівців для акцизних установ Міністерства фінансів і, в подальшому, багато випускників працювали при податковій службі Росії, займаючи посади інструкторів, ревізорів, контролерів і наглядачів. Акцизні управління припинили свою діяльність в 1919 році. 
Харківське по питним справах присутствіє засновано в 1885 р, до складу якого, під головуванням губернатора, входили губернський предводитель дворянства, голова губернської земської управи, міський голова, прокурор, начальники губернських адміністративних установ, в т. ч. управляючий акцизними зборами.
Засновано Канцелярії податкових інспекторів. Відкрито в Харкові 5 податкових ділянок. У 1916 р Харків був розділений на 18 податкових ділянок. Податкові спостерігали за своєчасною сплатою податків і зборів, збирали відомості про прибутковість промислових підприємств, банків і торгових закладів, складали окладні списки платників податків, контролювали виконання правил торгівлі та роботі підприємств. Ліквідовано декретом Раднаркому України від 22 лютого 1919.
Жителі губернії об'єднувалися у товариства ,деякі товариства були з обов'язковою публічною фінансовою звітністю: кредитні, ощадно-позичкові, професійні, торгові, сільськогосподарські, взаємодопомоги, освітні, релігійні, медичні, опікунські, художні, музичні, технічні та благодійні.
У Харкові було засновано Швейцарське, Французьке і Німецьке благодійні товариства.
У Харкові діяли: відділення Державного банку, Харківський міський купецький банк, Харківський торговий банк, Харківський земельний банк, Харківське відділення Товариства взаємного кредиту. У повітових містах громадські банки.
Відкрито: Харківське відділення Державного дворянського земельного банку; Харківське відділення Державного селянського поземельного банку; ощадні каси при повітових казначействах Харківської губернії.
У Харкові налічувалося понад 18 страхових компаній, в яких консультантами з технічних питань були інженери-технологи.
Харківська міська дума звернулася до Міністерства внутрішніх справ з клопотанням про виділення міста Харкова з губернського і повітового земства в самостійну земську одиницю, відповідно до 15-ї статті «Положення про земські установи», за прикладом Москви, Санкт-Петербурга і Одеси.
Харківською друкарнею Мойсея Пилиповича Зільберберга видано «Короткий нарис історії харківського дворянства» Льва Васильовича Ілляшевича, предводителя дворянства Зміївського повіту.
У 1885 р налічувався 41 неробочий день (вихідний в держустановах), пов'язаний з релігійними святами і знаменними датами царської сім'ї. Також неробочі дні були при проведенні в губернії хресних ходів (шість ходів 12 днів).
РІВЕНЬ ЖИТТЯ ТА ЦІНИ
ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА КУСТАРНО-РЕМІСНИЧА ПРОМИСЛОВІСТЬ
БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
ТРАНСПОРТ ТА ЗВ'ЯЗОК
КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ТОРГІВЛЯ
НОВИНИ В НАУЦІ ТА ТЕХНІЦІ
ОСВІТА. ПРОСВІТА. РЕЛІГІЯ. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. СПОРТ
ПЕРСОНАЛІЇ ДІЯЧІВ НАУКИ  ТА ТЕХНІКИ

Література:

  • Список чиновников и преподавателей Харьковского учебного округа, 1886 [Текст]. — Харьков : В Унив. тип., 1886. — XII, 923 с.
  • Устав Харьковского Технологического Института [Текст] // Известия Харьковского Технологического Института Императора Александра II. — Т. 1. — 1905. — С. 1‒18
  • Харьков и губерния на страницах газеты «ЮЖНЫЙ КРАЙ» : (1880‒1918) : библиогр. указатель : Вып. 1 1880-1886 [Текст] / Харьк. гос. науч. б-ка им. В.Г.Короленко ; сост. В. А. Ярошик и др. — Харьков, 2002. — 180 с.
  • О фабриках и заводах [Текст] // Харьковский календарь на 1886 г. : (год четырнадцатый) : Отдел III — Местный справочный / изд. Харьк. губ. стат. ком. ; под ред. секретаря ком. П. С. Ефименко. — Харьков : Тип. губ. правления, 1885. — С. 278.
  • Фабрично-заводская промышленность России : перечень фабрик и заводов. — Санкт-Петербург : Тип. И. А. Ефрона, 1897. — 1047 с.
  • Городские поселения Империи [Текст] : Харьковский календарь на 1889 год : (год семнадцатый) : в 2 кн. : Отдел II — Общий справочный / изд. Харьк. губ. стат. ком. — Харьков : Тип. губ. правления, 1889. — С. 86.
  • Черняев В. В. Сельско-хозяйственные машины и орудия на харьковских складах и механических заведениях [Текст] // Харьковский календарь на 1886 г. : (год четырнадцатый) : Отдел VI — Сельско-хозяйственный / изд. Харьк. губ. стат. ком. ; под ред. секретаря ком. П. С. Ефименко. — Харьков : Тип. губ. правления, 1885. — С. 401.
  • Южный Край : ежедневное издание : газета общественная, литературная и политическая. — Харьков, 1885. — Годовая подшивка.
  • Харьковская конка [Электронный ресурс] // Википедия. — Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/Харьковская_конка
  • Ставровский Л. Я. Очерк городского хозяйства Харьковской губернии за 1885 г. [Текст] // Харьковский календарь на 1887 год : (год пятнадцатый) : в 2 кн. : Отдел IV — Статистический ежегодник / изд. Харьк. губ. стат. ком. : под ред. секретаря ком. П. С. Ефименко. — Харьков : Тип. губ. правления, 1886. — С. 413–416.
  • Багалей, Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования (1655–1905) [Текст] : ист. моногр.: В 2 т. [Текст] / Д. И. Багалей, Д. П. Миллер. — Репринт. изд. — Харьков : Фолио, 2004. — Вых. дан. ориг.: Харьков : Тип. и лит. М. Зильберберг и С-вья, 1912.  Т. 2 : XIX - начало XX века. — 2004. — С. 63.
  • Дьяченко Н. Т. Улицы и площади Харькова [Электронный ресурс]. — Харьков, 1977. — Режим доступа: https://www.rulit.me/books/ulicy-i-ploshchadi-harkova-read-384720-18.html
  • Павлова Г. В. История создания Харьковского технологического института в фактах и документах [Электронный ресурс] — Режим доступа: http://library.kpi.kharkov.ua/vustavki/Retro.html​
  • О числе учебных заведений в Харьковской губернии [Текст] // Харьковский календарь на 1887 год : (год пятнадцатый) : в 2 кн. : Отдел III — Местный справочный / изд. Харьк. губ. стат. ком. : под ред. секретаря ком. П. С. Ефименко. — Харьков : Тип. губ. правления, 1885. — С. 750.
  • Условия приема в учебные заведения [Текст] // Харьковский календарь на 1886 г. : (год четырнадцатый) : Отдел III — Местный справочный / изд. Харьк. губ. стат. ком. ; под ред. секретаря ком. П. С. Ефименко. — Харьков : Тип. губ. правления, 1885. — С. 167.
  • Об утверждении описания и правил ношения форменной одежды для гражданских чинов ведомства Министерства Народного Просвещения [Текст] // Известия Харьковского Технологического Института Императора Александра III. Т. 2. — Харьков : Тип. и лит. М. Зильберберг и С-вья, 1905 — С 62‒71.
  • Положение о Харьковском практическом Технологическом Институте [Текст] // Известия Харьковского Технологического Института Императора Александра II. — Т. 1. — 1905. — С. 1‒13.
  • Музеи, библиотеки для чтения, книжные лавки, типографии и фотографии в Харьковской губернии [Текст] // Харьковский календарь на 1886 г. : (год четырнадцатый) : Отдел III — Местный справочный / изд. Харьк. губ. стат. ком. ; под ред. секретаря ком. П. С. Ефименко. — Харьков : Тип. губ. правления, 1885. — С. 230‒231.
  • Циркуляры по Харьковскому учебному округу. — 1885, 1886.
  • Павлова Г. В. Харьков глазами первых читателей библиотеки Харьковского практического технологического института [Электронный ресурс] / Г. В. Павлова, Л. П. Семененко // Бібліотеки і суспільство: рух у часі та просторі : матеріали 3-ї наук.-практ. Інтернет-конф., 22-29 жовтня 2018 р. / гол. ред. І. В. Киричок ; Харків. нац. мед. ун-т. — Харків, 2018. — С. 66-75.

     

Матеріал підготувала Г. ВПавлова,  завідувач відділу рідкісних книг та рукописів