ПЕРСОНАЛІЇ ДІЯЧІВ НАУКИ ТА ТЕХНІКИ

Народжені в 1885 році:

Атлас Марк Йосипович — фахівець в галузі водопостачання та каналізації.
Інженер-технолог, випускник ХТІ (1910). Завідувач біологічною станцією при Харківській громадській управі (з 1914). Дільничний інженер Каналізаційного бюро Харківської міської управи (1917). Головний інженер Бакинської ради (1925). У 50-роках - викладач спеціальності ВК (водопостачання, каналізація) Бакинського політехнічного інституту. Автор праць з водопостачання та каналізації підприємств нафтової промисловості.
Будніков Петро Петрович — фахівець в області неорганічної хімії та хімічної технології силікатів, академік АН УРСР, член-кореспондент АН СРСР, Польської АН, заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат трьох Державний премій СРСР. Професор, завідувач кафедрою технології силікатів ХТІ. Головний інженер силікатних заводів, директор Центральної науково-дослідної лабораторії Українського тресту вогнетривкої-цементної промисловості. Науковий керівник Українського науково-дослідного інституту силікатної промисловості. Завідувач відділенням хімічно-стійких керамічних матеріалів Харківського інституту силікатів. Голова відділення фізико-хімічних, математичних і геологічних наук АН УРСР, член планової комісії АН УРСР. Автор понад 1500 друкованих праць, 90 авторських свідоцтв і патентів. Тричі лауреат Державної премії СРСР. Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Трудовoгo Червоного Прапора, орденами Червоної Зірки, Знаком Пошани, медалями. Герой Соціалістичної Праці.
Гельмерсен Артемій Платонович — фахівець в області холодної обробки металів.
Інженер-технолог, випускник ХТІ (1913). У 30-х роках - помічник завідувача факультетом технології металів, завідувача спеціальністю з холодної обробки металів у Харківському механіко-машинобудівному інституті.
Гольцберг (Holzberg Isaac Raphael) Ісаак Рафаель (Павлович) ― математик.
Випускник Харківського університету (1912). Керував практичними заняттями з вищої математики, механіки в Харківському технологічному інституті (з 1920). Очолював різні навчальні заклади єврейської громади в Литві (1921-1933). Засновник і директор гімназії в Каунасі (1925-1926). Брав активну участь в житті єврейських організацій в Литві, в тому числі в «Ахдут», «Мізрахі». Депутат Литовського Сейму 2-го скликання за списком Блоку національних меншин (1923). Репатріювався в Ерец-Ісраель в 1933 р Головний інспектор Національного комітету з релігійної освіти (Ваад Леумі) (з 1943). Член Національно-релігійної партії МАФДАЛ. Автор багатьох статей і довідників для вчителів і вихователів. Його діяльність відзначена нагородою від президента Литви (1931), муніципальної премії за освітою (1967) і премії Ізраїлю в галузі освіти (1979).
Душин Микола Михайлович ― математик. Професор ХТІ, ХІНО, ХХТІ. Автор оригінального курсу елементарної геометрії, в якому проводив ідею руху і принцип одночасного викладу планіметрії.
Лазоверт Самуїл Генріхович
Завідувач Польського бюро ЦК КП (б) У (1926-1927), директор Інституту польської пролетарської культури. Перший директор Харківського хіміко-технологічного інституту (1930-1931). Державний арбітр при Раднаркомі УРСР. Арештований в 1937 по звинуваченню в шпигунстві і розстріляний в тому ж році. Реабілітований в 1956 р.
Хінкулов Олексій Харитонович ― фахівець в області радіотехніки, випускник ХТІ. Інженер заводу «З.Е.К.» в Харкові. Учень Д. А. Рожанського. Викладач, професор ХТІ, ХЕТІ, ХММІ, ХІБІ, ХАІ. Вперше в ХТІ їм була прочитана лекція з радіотелеграфії (1924). Засновник наукової школи радіотехніки. Секретар президії, заступник голови, голова Всеукраїнської асоціації інженерів. Завідувач електротехнічних курсів ВУКАІ (1929), Школи майстрів при Харківському електромеханічному заводі. 
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ЕКОНОМІКА. ПОЛІТИКА
РІВЕНЬ ЖИТТЯ І ЦІНИ
ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА КУСТАРНО-РЕМІСНИЧА ПРОМИСЛОВІСТЬ
БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
ТРАНСПОРТ ТА ЗВ'ЯЗОК
КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ТОРГІВЛЯ
НОВИНИ В НАУЦІ ТА ТЕХНІЦІ
ОСВІТА. ПРОСВІТА. РЕЛІГІЯ. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. СПОРТ