ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

Харківська губернія займала шосте місце в Росії за сумою річного обороту всіх підприємств, перше місце за сумою річного обороту підприємств по обробці продуктів тваринництва, сьоме — за кількістю підприємств 1-ї гільдії. Винокурних заводів налічувалося 48, пивоварних і медоварних 21, пісочно-цукрових 25, тютюнових фабрик 10.
На цукрових заводах було зайнято 9.762 людини, що становило 47% від загальної кількості робочих, зайнятих на фабрично-заводських підприємствах губернії.
За кількістю сільськогосподарських складів Харків займав 3-е місце в Росії, після Одеси та Москви. За кількістю механічних закладів землеробських машин
2-е місце, після Москви.
Харківський фабричний округ (заснований в 1884) наглядав за промисловими підприємствами 5-ти губерній: Харківської, Катеринославської, Чернігівської, Полтавської та Області Війська Донського. Призначений фабричний інспектор В. В. Святловський і його помічник інженер-технолог П. П. Долинський були призначені здійснювати нагляд за виконанням фабрично-заводського законодавства, за дотриманням на виробництві техніки безпеки, охорони праці, режиму роботи малолітніх (підлітків), взаємовідносинами робітників і фабрикантів, а також здійснювати технічний контроль і сприяти статистичному обстеженню промисловості. Інженери-технологи, випускники ХТІ, в різні періоди історії, займали контролюючі посади в окрузі.
У Харківському фабричному окрузі,у вигляді експерименту, введена заборона на три роки по залученню жінок і підлітків на нічні роботи (з 10 вечора до 4 години ранку).
У Харківській губернії діяло 688 заводів і фабрик.
У Харкові налічувалося 126 підприємств. З них: 12 сільськогосподарського машинобудування
В. В. Верьовкіна, П. В. Юдіна, М. Х. Гельферіх-Саде, О. П. Прянишникова, Е. І. Мельгозе, Е. Ліпгарта, К. І. Кінцеля, Г. Р. Блумфельдта, К. К. Штейнера, Г. В. Юма, Я. Ф. Листера, С. І. Мальцова; 6 чавуноливарних І. В. Костіної, А. Ф. Бельке, М. М. Ремізова, А. А. Пільстрема, О. В. Блінова, К. А. Трепке; 2 алебастрових А. І. Богомолова та С. С. Косич; 5 кахельних заводів і складів В. В. Петрова, К. А. Маточкин, В. Г. Балакіна, Е. Е. Беренгейма, Г. В. Бочарова; 4 цегельних Б. Г. Чичеріна, Ф. В. Коптєва, М. Б. Маслова, О. І. Ионина, Н. Б. Маслова, А. К. Оврейченко, А. В. Лабінський; 2 хімічних заводи П. А. Рудакова і В. І. Пащенко-Тряпкіна: 3 фарбувальних заклада Л. К. Музикантова, А. М. Сиромятникова, І. П. Бочарова; 2 лакових Г. А. Долженко, Ф. А. Бєляєва; 5 миловарних Ю. І. Кухарського, Н. П. Гребєнщикова, Н. А. Полуехтова, В. І. Богданова, Н. І. Якимова; 8 крупорушних закладів В. В. Шереметьєва, Г. В. Юма, О. Г. Шаповалова, Н. І. Якимова, С. С. Косич, С. М. Кононенко, М. О. Жевержеева, П. Ф. Ярославцева; 2 парових млини В. В. Шереметьєва, Г. В. Юма; 2 олійниці Ф. К. Агібалова, І. С. Сидоренко та ін.
У Харківському повіті
3 белільних, 2 хімічних, 2 канатних, 7 цегельних, 2 вовномийних, 4 пивоварних, 5 салотоплених, 1 цукрорафінадний, 2 миловарних, 4 шкіряних завода, 6 парових млинів, крупорушний заклад Івана Олексійовича Скуридина, дзвоновий завод Павла Івановича Рижова , писчебумажна фабрика Е. П. Пассек, завод воскових свічок Артема Івановича Велітченко, свічковий сальний завод Івана Івановича Ващенко, асфальтовий завод Людвіка Людвикович Машка та ін.
В Охтирському повіті
5 цегельних заводів, 2 шкіряних, 2 півомедоварених, 5 винокурних, 5 пісочно-цукрових, солодовий завод Леопольда Єгоровича Кеніга, завод воскових свічок Афанасія Титовича Діка; миловарний завод Івана Семеновича Боброва та ін.
У Богодухівському повіті
7 цегляних, 4 винокурних, 3 бурякоцукрових завода, картопляно-патоковий завод Микити Яковича Пономаренка, 7 парових млинів, та ін.
У Валківському повіті
цегляний завод Андрія Петровича Певного, винокурний Євгена Михайловича Духівського, пивоварний Олексія Романовича Шидловського, полуфаянсовая фабрика Матвія Сидоровича Кузнєцова та ін.
У Вовчанському повіті
7 цегляних, 7 шкіряних, 2 винокурних, 2 салотоплених, 2 цукрових заводи, клеєварний завод Івана Григоровича Зешкі, 3 олійниці, 6 водяних млинів та ін. 
У Зміївському повіті
 3 винокурних, 2 шкіряних заводи, цегляний завод Соборно-Троїцької церкви, салотоплений завод Миколи Васильовича Зоріна та ін.
В Ізюмському повіті
7 винокурних, 2 цегельних, 11 салотоплених, 2 пивоварних, 22 солеварних завода, бурякоцукровий завод Г. М. Косікова, крупчастий млин Луки Івановича Зубашева, паровий млин Олександра Давидовича Хараджаєва, паровий лісопильний і смолокурений заводи Георгія Івановича Рібоп'єра, медовий воскобійний завод Ольги Фаддеївни Ізвєкової, і ін.
У Куп'янському повіті
2 цегельних, 2 винокурних, 4 маслобійних завода, 3 парових млини та ін.
У Лебединському повіті
6 цегельних, 2 салотоплених, 8 винокурних, 4 цукрових, 3 пивоварних заводи, завод воскових свічок Дар'ї Семенівни Лавренкової, слюсарно-механічний заклад Романа Михайловича Левчинського, селітрений завод Михайла Івановича Стеценко та ін.
У Сумському повіті
5 вапняних, 3 шкіряних, 19 цегельних, 11 винокурних, 2 пивоварних, 6 цукрових, 5 салотоплених, 2 миловарних завода, цукрорафінадний завод Харитоненка, костопальний завод Івана Олександровича Асмолова, свічковий сальний завод Єлисея Олексійовича Скубеля, 4 водяні млини, 2 закладу штучних мінеральних вод, механічний заклад Антона Івановича Розенквіста, тютюнова фабрика Мойсея Борисовича Дурунча та ін.
У Старобільському повіті
винокурний завод Михайла Івановича Ковтунова, 2 шкіряних заклада, миловарний завод Луї Івановича Ковтунова, паровий млин Миколи Олексійовича Кожухова, салотоплений завод Василя Васильовича Базіколова та ін.
Сировиною для винокуріння служили хлібні запаси різного виду, зелений солод, картопля, цукробурякова патока. На винокурному заводі ХПТІ з 1892 р проводилися дослідження щодо поліпшення процесів промислового виробництва.
Окружне Харківське акцизне управління контролювало: тютюнові та махоркові фабрики
Сатчі, Тотеш-Когена, спадкоємців Капона, Давида Капона, Туршу та Ілик, Максимова та Бураша, Коновіцера, бр. Ільїних, Валімова і Попова, Фенерлі, Коломенцова та Родіонова; пиво-медоварні заводи Кнап і К, Груздєва, Ольховського, Рейніке, Кремянського, Нова Баварія, Сіноліцевський, Мецнер, Журавлівський, Знам'янський, Репчанський; горілчані заводи Андренко, Щавинського, Борткевича, Максимова, Долженко; винокурні заводи Олександрівський №9 і №23, Бабаєвський №22, Мерефянський №2, Саржан-Криницький №18, Березовський №1, Нікольський №6, Гієвський №16, Більшеярський №5, Маріупольський №14, Олексіївський №15, Георгіївський № 36, Братенецький №54, Іванівський №56, Должанський №4, Сеннявський №51, Вертеєвський №12, Кутянський №65, Мерчанський №69, Кантакузовський №72, Ракитянський №70, Комишевахський №76. Наглядач акцизних зборів 1-го округу М. О. Соборнов. 
Окружне Охтирське акцизне управління контролювало: винокурні заводи - Рандовський №55, Мар'їнський №58, Сосонський №80, Лучанський №82, Михайлівський №87, Лутіщанський №95, Іванівський №77, Микитівський №85, Карнаухівський №86, Преображенський №91, Угроїдський №92, Гречановський №94, Тур'янський №129, Мар'їнський №202, Гутянський №40, Дмитрієвський №45, Крючанський №47, Ново-Рабіновський №48, Федорівський №50, Березовський №57, Янково-Рогський №97; півомедоварені
Становський, Іванівський. Наглядач акцизних зборів 2-го округу В. М. Севастьянов.
Окружне Лебединське акцизне управління контролювало: винокурні заводи  
Петровський №102, Олексіївський №105, Кулічанський №108, Антоновський №118, Ворожбянський №115, Велико-Історопський №121, Ліфінський №123, Марківський №103 і №117, Тернівський №125; пиво-медоварні Стешенко, Шатовой, Чернишова. Наглядач акцизних зборів 3-го округу К. П. Казанський.
Окружне Сумське акцизне управління контролювало: винокурні заводи
Полубатовський №196, Басовський №145, Андріївський №130, Кулішовський №144, Поповський №123, Бездріцький №127, Железнякськийй №137, Василевський №133, Степанівський №153, Морочанський №93, Стецковський №132, Іволжанський №197. Біловодський №149, Наумовський №143, Стрілківський №138; горілчані заводи Сушкіна; півомедоварені - Грайс, Поплонського, Шретера; тютюнова фабрика Дурунча. Наглядач акцизних зборів 4-го округу М. І. Бурдюгов.
Окружне Ізюмське акцизне управління контролювало: винокурні заводи
Белянський №165, Заборянський №172, Андріївський №157, Даниловський №208, Єленський №200, Купновський №158, Лебяж’евський №18, Мар'їнський 3207, Копанський №179; горілчані заводи Зубашева, Михайлівської, Жевержеєва, Савинського; півомедоварені  Тільман, Блеза, Петрова, Росс.Наглядач акцизних зборів 5-го округу Г. Ф. Шубін.
Окружне Куп'янське акцизне управління контролювало: винокурні заводи
Маловенделевський №198, Штормівський №205, Андріанівський №187, Юр'ївський №191, Белявський №193, Кудряшевський №203, Панасовський №189, Ільменський №28, Старосалтівський №32, Миколаївський №34; горілчані Ковтунова, Шиліна. Наглядач акцизних зборів 6-го округу С. І. Лабінський.
За рік в Харківській губернії були відкриті нові фабрики і заводи: 1 алебастровий, 17 цегельних, 3 крохмальних, 2 мінеральних вод, 7 парових борошномельних, 1 паркетний, 1 півомедоварений, 1 сальних свічок, 1 цукрово-пісочний, 5 солеваріння, 4 струнних, 1 тютюновий, 7 друкарень, 1 оцтовий, 1 чавунно і медноплавильний.
Відкриття нових підприємств: в Харкові
фабрика металевих полотен і пробивних жерстей Бориса і Володимира Шапара (після націоналізації «Завод імені Фрунзе»), що виготовляла дріт, цвяхи, лопати, металеві тканини, штамповані листи; перша парова пекарня і виробництво олійних фарб купця І. Ю. Файнберга, виробництво мастик для підлоги і косметичних товарів М. І. Груздевої, кондитерська А. Х. Дірберга; Ананьївський цукровий завод в с. Грузово; цикорне виробництво бр. Золотницьких в Железняках Сумського повіту; цегельний завод В. П. Гамалій в Сумському повіті; цегельний завод Е. Е. Адельмана в Краматоровці Ізюмського повіту; солеварні виробництва купця О. П. Корякіна, Л. П. Успенського в Слов'янську Ізюмського повіту; миловарних заводів Ф. І. Власенко в Василівці Сумського повіту і Ф. Я. Бобрової в Подолі Охтирського повіту.
Харківська міська дума, на підставі висновку Харківської міської управи, дозволила ризьким громадянам Мині і Георгію Блюмфельд влаштувати механічну майстерню і слюсарню для виготовлення сільськогосподарських машин і знарядь.
За кількістю сільськогосподарських складів, торгових фірм і механічних сільськогосподарських закладів Харків займав 3-е місце в Росії, після Одеси та Москви.
«Механічні заклади Харкова, за щасливим для нього збігом, є майже єдиними в своєму роді для губерній Харківської, Полтавської, Курської, Воронезької, частини Катеринославської, Області Війська Донського і Кубанської, що могло впливати на успішність їх розвитку»
інспектор сільського господарства В. В. Черняєв.
У Харкові діяли чотири технічні контори
Кісторума і Міньковського, Е. Гретера, О. В. Блінова, А. Є. Мороховца (засновані в 1876 р, згодом їх керуючими були Валерій Євгенович Мороховец і інженер Кондрад Романович Пачоський випускники ХТІ).
Засновано креслярсько-будівельне бюро Ф. С. Яковенко в Сумах з влаштування опалення та вентиляції.
Розпочато будівництво фабрики Товариства виробництва фарфорових та фаянсових виробів М. С.  Кузнєцова в с. Буди Харківського повіту. Завідувач Г. Р. Шванценберг.
Засноване «Товариство Менезівського бурякоцукрового заводу» в Охтирському повіті. Склад правління: Олександр Йосипович Бродський, Лев Ізраїлевич Бродський, Арон Йосипович Бродський.
Харківською міською управою прийнято рішення про відкриття тютюнової фабрики Марка і Гелеля Мойсейовича Кальфа (після революції
5-я тютюнова фабрика).
При складі М. Гельферіх-Саде відкрита продаж землеробських машин підприємств Клейтона і Шутльворта з Відня; Рансома, Геда і Джеферіса з Іпсвіча, ВО «Еккерт» з Берліна, Goodyear Tire & Rubber з Америки.
Святкування ювілеїв від дня заснування: 50-річчя воскобелільного і виробництва воскових свічок в Харкові і в Данилівці Олексіївської волості Харківського повіту І. І. Ващенікова; 40-річчя
бурякоцукрових заводів в Історопе і кн. А. М. Щербатової в Тернах Лебедянського повіту; Свічково-воскового заводу купця І. І. Ващенко в Харкові; 30-річчя оцтового виробництва І. О. Ленз в Харкові; 20-річчя - шкіряного виробництва Р. К. Варванец в Білопіллі та півомедоварного і солодового заводу А. І. Блеза в Поповці Ізюмського повіту; 10-річчя заводу землеробських машин Гельферіх-Саде і механічного чавуно-ливарного заводу А. А. Пільстрема в Харкові, спиртоочисного виробництва бр. Е. і Ю. Борткевич і 10-річчя діяльності заводу «Товариства Харківського цукрово-рафінадного заводу» в Малій Данилівці Олексіївської волості Харківського повіту. Засновники К. І. Велітченко, О. К. Алчевський і Харківський торговий дім «Р. Рубінштейн і С-я ». Серед членів правління - Д. І. Іловайський, О. Ф. Кричевський, П. П. Рижов, хімік І. А. Остольскій, випускник ХТІ. Завідувачі П. Н. Воронін, П. П. Малєєв. Оптові склади Товариства були в Москві, Казані, Саратові, Баку, Царицині. Число робочих 700. При заводі були школа, лікарня.
Скликан в Харкові черговий Х З'їзд гірничопромисловців Півдня Росії. Перший і другий з'їзди відбулися в 1874, 1877 рр. в Таганрозі, третій
в Харкові (1878), четвертий в Новочеркаську (1879) і з 1880 р всі наступні з'їзди проводилися в Харкові. З'їзди гірничопромисловців Півдня Росії послужили прототипом всіх інших, пізніше створених громадських організацій торгово-промислового типу. На з'їздах розглядалися питання, пов'язані з видобутком, транспортуванням, тарифами мінерального палива, діяльністю металургійних підприємств, а також умови і охорона праці робітників, зайнятих в цих галузях. Серед членів правління А. Ф. Мевиус, викладач ХТІ, Е. О. Тир, батько професора ХТІ В. Е. Тіра, І. І. Вільга та ін. На VII з'їзді (1882) були підтримані клопотання Харківського земства і міської управи про якнайшвидше відкриття ХТІ. На Х з'їзді було затверджено «Положення про гірничопромислові З'їзди Південної Росії». Вперше був прийнятий повагонний збір з солі в розмірі 10 к. з вагону, розглянуті питання про мито на імпортоване кам'яне вугілля, про тарифи на перевезення Донецького мінерального палива та ін. Голова з'їзду Є. Н. Таскин. Виборні та уповноважені А. Ф. Мевиус, Г. В. Депрерадовіч, Н. С. Авдаков і О. К. Алчевський.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ЕКОНОМІКА. ПОЛІТИКА
РІВЕНЬ ЖИТТЯ ТА ЦІНИ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА КУСТАРНО-РЕМІСНИЧА ПРОМИСЛОВІСТЬ
БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
ТРАНСПОРТ ТА ЗВ'ЯЗОК
КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ТОРГІВЛЯ
НОВИНИ В НАУЦІ ТА ТЕХНІЦІ
ОСВІТА. ПРОСВІТА. РЕЛІГІЯ. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. СПОРТ
ПЕРСОНАЛІЇ ДІЯЧІВ НАУКИ  ТА ТЕХНІКИ