РІВЕНЬ ЖИТТЯ ТА ЦІНИ

Первинні вкладки

Робочий день на підприємствах губернії вважався в середньому від 6 до 18 годин на добу. На кожну 1000 робітників доводилося 67 нещасних випадків на виробництві. Середня величина заробітної плати на місяць становила 13,5 р. для чоловіків, 7 р. для жінок і 3,5 р. для підлітків і малоліток. Найбільша місячна заробітна плата була на механічних і чавуноливарних заводах — для чоловіків 18-25 р. без харчів, на горілчаних — 15 р. з харчами. Найменша плата — 6,5 р. з харчами на цукрових заводах.
Харчі (харчове забезпечення), обходилися господарям заводів в середньому до 4-х р. в місяць для чоловіків, 3 р. — для жінок, 2 р. — для підлітків і малоліток. Користування житлом однієї людини — 1 р. за місяць.
Щомісячне харчове забезпечення на Павлівському рафінадному заводі І. Г. Харитоненка на одну людину: борошно — 2 пуда (2 р.), крупа — 30 фунтів (95 к.), м'ясо — 25 фунтів (88 к.), сало — 4 фунта (68 к.), сіль — 4 фунта (4 к.), чай і цукор — на 40 к. Середня вартість харчів — до 5 р., яка виверталася з зарплати робітника.
Макс фон Петтенкофер (Pettenkofer) з Карлом Фойтом (Voit) розробили гігієнічні норми харчування: для робітника вагою 4,5 пуди необхідно щодня 27, 66 золотника, білка, 13,13 зол. жирів та 117,2 зол. вуглеводів. А при тяжкій роботі ― 34 зол., білка, 23,44 зол. жирів та 107,78 зол. вуглеводів.
Система штрафів на підприємствах губернії: за нетверезу поведінку, грубість, зухвалість, непослух, неувагу до справи — від 25 к. до 3 р. За сварки, пісні, погане поводження з тваринами — до 1 р. За сторонні заняття — від 1 до 5 р.
На кожного міського жителя з дохідної частини бюджету доводилося 3,14 к., з видатковою — 3,13 к.
Середній річний заробіток робітника на підприємствах Донбасу становив 300 р.
На сезонні роботи на цукробурякові заводи губернії наймали робітників з Курської та Орловської губерній, їхній місячний заробіток на заводському забезпеченні, становив 7 р. для чоловіків і 4-5 р. — для жінок. Середній річний заробіток на цукрових і винокурних заводах губернії — від 45 р.
Чоловіки на харківських шерстомойних (сезонних) виробництвах отримували від 40 до 80 к. в день, жінки — 25-50 к. в день. Машиніст машинного відділення — 450 р. за рік, кочегар — 200 р. Робота влітку починалася о 3 ранку і закінчувалася о 9 вечора з 3-ма перервами.
У губернії на сільськогосподарських роботах, в період збору врожаю, поденна плата була у працівника від 25 до 80 к., У працівниці — від 20 до 60 к. Середня річна плата: працівника — 51 р., працівниці — 27 р. 
Кустар, який виготовляв дерев'яні вироби, отримував від 30 до 40 р. за півроку роботи; римарі — від 60 до 80 р. за 10 міс. роботи; теслі — 80 р. за 8 міс. роботи; муляри — від 80 до 90 р. за 7 міс. роботи; пакувальники товарів — 100 р. за рік.
Особи, зайняті в кустарних промислах заробляли на рік чистого прибутку: бондарі — від 100 до 200 р., гончари — 200-300 р., столяри — 60-80 р.; колісники — 35-60 р., теслі — 80 р. за 8 міс. роботи; муляри — 80-90 р. за 7 міс. роботи, ткачі — 10-20 р., римарі — 50-300 р., майстри-виробники ікон — 50-100 р., майстри з пошиття кожухів — 70-300 р., пакувальники товарів — 100 р. за рік. В середньому по губернії, кустар заробляв 65 р. за рік.
Міський голова отримував платню в 6000 р., його заступник — 3500, члени управи — по 2500 р. за рік.
Професор університету мав платню 2400 р., разом з квартирними і столовими — до 4000 р. за рік; лектор — до 1000. Директори гімназії та училищ — 1200 р.(платню), з квартирними і столовими — до 3000 р., вчителі при готових квартирах — 200-300 р., законовчитель школи отримував за свою працю винагороду від 30 до 60 р. за рік.
Інженери округів шляхів сполучення отримували річний оклад від 1000 до 1800 р.
Працівники навчально-допоміжних установ ХПТІ мали річне жалування з квартирними витратами: механік при механічних майстеренях — 1800 р., Лаборант, бібліотекар, бухгалтер, доглядач будівель і діловод — по 1000 р., секретар навчального комітету, помічник бухгалтера (комісар при майстеренях), архітектор і лікар — по 600 р., фельдшер — 240.
Лікар Слов'янських мінеральних вод, який обирався міською думою на 4 роки, отримував 1200 р. за рік.
Священик харківського Кирило-Мефодіївського цвинтаря мав річне жалування у 2000 р. з квартирою, псаломщик — 800 р., служитель — 180 р. за рік з квартирою.
Сільський писар отримував річний оклад від 10 до15 р.
Губернські ціни на сільськогосподарську худобу: пара волів — від 90 до 100 р., корова дійна — від 25 до 33 р., вівця мериносова — від 2 до 3 р., свиня відгодована — від 20 до 21 р.
Ціни на продукти харчування за пуд (16,38 кг): цукор — 5,60 к .; свиняче сало — 4,50 к .; коров'яче масло — 7,50 к .; мед — 8 р. Ціни за фунт (0,454 кг): білий французький хліб — 5 к., яловичина — від 10 до 12 к .; баранина — 1 р .; свинина — 40 к. качка — 40 к. за штуку; курка — 25 к. за штуку; оселедець (фунт) — 5-6 к .; сотня яєць — 70 к.
На ярмарку відро (12 літрів) вина в 40 ° коштувало 6 р., 100 пляшок сельтерської води — 2,50 к. Спирт — 15/8 к. за градус.
У харківському готелі: номер на добу — від 75 к. до 5 р., обід з 3-х страв коштував 40 к., пляшка пива — 10 к., стакан чаю — 5 к., склянку кави — 10 к .; в ресторані — обід коштував від 60 к. до 2 р. 
Ціни на текстиль і мануфактуру: парусина для костюмів — від 23 к. до 1,20 к. за аршин; драп формений — від 3 до 7 р., сукно — від 1,85 до 6 р., ситець — від 8 до 18 к .; трико — від 1,50 до 10 р., шовкова матерія — від 1,30 до 3,80 к .; вовняна матерія — від 20 к. до 3 р.
Ціни на одяг: свитка чоловіча суконна — від 3 р., штани і сорочки полотняні — від 1 р., шапка з вівці — 2 р., кожушок овечий — 8 р., кожух — від 7 р., чоботи — від 3 р. , носовичок бавовняний — від 65 к. до 3,50 к. дамські лайкові перчатки — від 1 до 3 р., чоловічі замшеві — від 1,50 до 1,75 к.
Башмаки шкіряні для літаі — 6-7 р., напівчоботи шкіряні — 5 р.-8, 50 к .; чоботи мисливські з варшавської юфти — 14 р., шкіряні чоботи для військових — від 15 р. в залежності від довжини халяви.
Ковзани на дерев'яних колодках — від 60 к., на гвинтах — від 1 р. 40 к., галіфакс — від 2 р. за пару.
Кухонні і посудні приладдя — від 5 до 70 к., постіль — від 1 до 30 р.
У Харкові в середньому орендна плата за квартиру становила 202 р. за рік, за кімнату — від 30 р., койко-місце або кут — від 9 до 24 р. за рік.
Ціни на книжкову продукцію: «Харківський збірник» — 60 к., «Нариси з Всесвітньої історії» М. Н. Петрова — 2,50 к., «Керівництво до споруди та встановлення парових котлів: з 406 рис.» — 6 р. , «Українська абетка» — 50 к., «Народні українські пісні» з голосом — 80 к., «Збірник драматичних творів» І. Карпенка-Карого — 75 к., «Дума про Ганджу Андибера» П. Куліша — 5 к., «Українським дитям: переклад з Лермонтова та інших» — 25 к., «Катерина» Т. Шевченка — 10 к.
Абонемент публічної бібліотеки Василя та Анастасії Бірюкова коштував в місяць від 30 к. до 2-х р., заставу — 2 р.
Навчання в музичній школі А. І. Ральф — від 5 до 15 р. на міс.
В ходінні були: копійка, алтин (3 к.), п'ятак (5 к.), гривеник (10 к.), п'ятиалтиний (15 к.), двугривений (20 к.), рубль (100 к.).
Курс валюти: 1 рубль сріблом (100 к.) дорівнював — 3 марки 23,94 німецьких пфеніги; 3 шилінги 2,10 англійських пенса; 4 франка 4,9 французьких сантима; 74,81 цента Північно-Американських сполучених штатів.
Харківський технологічний інститут в хроніці найважливіших фактів і подій Харкова і Харківської губернії (1885 рік)
 
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ЕКОНОМІКА. ПОЛІТИКА
ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА КУСТАРНО-РЕМІСНИЧА ПРОМИСЛОВІСТЬ
БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА
ТРАНСПОРТ ТА ЗВ'ЯЗОК

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ТОРГІВЛЯ
НОВИНИ В НАУЦІ ТА ТЕХНІЦІ
ОСВІТА. ПРОСВІТА. РЕЛІГІЯ. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. СПОРТ
ПЕРСОНАЛІЇ ДІЯЧІВ НАУКИ  ТА ТЕХНІКИ​ 
ЛІТЕРАТУРА

 

Автор-упорядник Г. В. Павлова, відповідальний редактор Л. П. Семененко.