КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. СПОРТ

У Харкові діяли​ два музеї, доступні для публіки: промисловий музей Харківського відділення Імператорського Російського технічного товариства (надалі ― Технічне товариство); музей витончених мистецтв та стародавностей при Харківському університеті; 8 книгарень, 5 книжкових крамниць, 4 приватних бібліотеки для читання, 6 друкарень, 6 типолітографій, 3 літографії, 7 фотографічних закладів.

У губернії налічувалося 3 книжкових лавки, 10 бібліотек для читання, 6 друкарень, 6 фотографічних закладів.
Харківська міська дума прийняла ухвалу про надання Художньо-промисловому музею та музею Технічного товариства верхній поверх Ново-Сергіївського ряду у користування.
Відкриття: в Харкові ― спеціалізованої бібліотеки Володимира Миколайовича Лігди-Никифорова для читання театральних творів і нот (пізніше «Південна театральна бібліотека»), книгарні «Новий час», антикварної книгарні Ходорова, друкарні Каплана і Бірюкова, Самуїла Абрамовича Шмерковича; в Лебедині ― друкарського і палітурного закладу М. Е. Когана, завідувач Мішберг.
У Харкові відбулося відкриття Народного театру прем'єрою драми О. Н. Островського «Дмитро Самозванець», в головній ролі К. Г. Лелєв-Вучетич. На ранковий спектакль «Одруження Бальзамінова» було розіслано понад 200 безкоштовних квитків до навчальних закладів.

Призначено, міською управою, премію в розмірі 500 р. за кращий твір з історії Харкова та його управління.
Відбулися загальні збори Харківського музичного гуртка (заснований в 1884 р П. П. Кравцовим, викладачем ХТІ), на якому була обрана музична комісія в складі С. В. Неметца, В. В. Кочетова, І. А. Разуміхіна і П. П. Безсонова, ініціатора створення аматорського оркестру при гуртку і першого бібліотекаря ХПТІ. Перший симфонічний концерт відбувся під керуванням С. В. Неметца. В оркестрі брали участь 62 музиканта і 75 осіб в хорі.
Засноване Харківське драматичне товариство. Голова М. М. Бородай.
У Харкові введена традиція проведення благодійних Технологічних вечорів на користь малозабезпечених студентів ХПТІ. У Харківському драматичному театрі відбувся перший благодійний спектакль на користь студентів-технологів, в якому були представлені комедія «Чоловік знаменитості», за участю артистів Романової, Чарського, Бурлака, і водевіль зі знаменитою Лоллой в головній ролі.
У Харкові з успіхом відбулися гастролі австрійського імператорського королівського піаніста Альфреда Грюнфельда (Alfred Grünfeld), який в 1884 р виступив в Харкові з першим концертом; Італійської оперної трупи (70 вистав), під управлінням Джузеппе Кавалло (Giuseppe Cavallo); польського тенора Владислава Мержвинського (Mierzwiftski), американського фокусника-менталіста Вашингтона Ірвінга Бішопа (Washington Irving Bishop) та ін.
Харківська публіка з цікавістю відвідувала вистави приїжджого Механічного театру Едмонта Пейньо та Паризького механічного кабінету, в якому брало участь понад 5 тисяч рухомих металевих маріонеток.

Організовано «Пересувну виставку картин», в якій були представлені 100 картин різних російських художників. Плата за вхід ― 30 к., Для дітей та учнів ― 10 к.

У Харкові налічувалося 4 клуби ― Офіцерські збори, Шаховий, Комерційний і Дворянський.​
Відзначено: 5-річний ювілей від дня заснування Харківського товариства захисту тварин; 3-річний ― Харківського шахового клубу.
Урочисте відкриття в Харкові, в одному з будинків колишнього заводу Павла Івановича Рижова, зимового приміщення для велосипедної їзди ― ціклодрома (велотреку). Для відвідувачів були влаштовані: галерея довжиною 30 сажень і шириною в 5 сажень, гімнастичний зал, буфет і більярдна. Вхідна плата ― 20 к.

Харківський технологічний інститут в хроніці найважливіших фактів і подій Харкова і Харківської губернії (1885 рік)

 

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ЕКОНОМІКА. ПОЛІТИКА

РІВЕНЬ ЖИТТЯ ТА ЦІНИ

ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА КУСТАРНО-РЕМІСНИЧА ПРОМИСЛОВІСТЬ

БУДІВНИЦТВО ТА АРХІТЕКТУРА

ТРАНСПОРТ ТА ЗВ'ЯЗОК

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ТОРГІВЛЯ

НОВИНИ В НАУЦІ ТА ТЕХНІЦІ

ОСВІТА. ПРОСВІТА. РЕЛІГІЯ. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

ПЕРСОНАЛІЇ ДІЯЧІВ НАУКИ  ТА ТЕХНІКИ

ЛІТЕРАТУРА

Автор-упорядник Г. В. Павлова, відповідальний редактор Л. П. Семененко.