Положення про комплектування фонду НТБ НТУ «ХПІ»

1. Загальні положення
1.1. Положення про комплектування фонду науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (далі Бібліотека) — є основним документом, що визначає політику та принципи комплектування, критерії відбору документів, види і типи документів рекомендованих для включення до фонду, зміст роботи бібліотеки з комплектування та організації фонду.
1.2. Порядок формування фонду бібліотеки університету (вишу) визначається статусом фонду, як науково-інформаційної основи діяльності вишу.
1.3. Порядок формування фонду бібліотеки університету регламентується:
       - Конституцією України, законами України, указами та розпорядженнями Президента України, відповідними постановами КМ України;
       - правилами, інструкціями, розпорядженнями та рекомендаціями Міністерства освіти і науки України з питань організації роботи бібліотек, формування та збереження бібліотечних фондів; наказами та інструкціями Міністерства культури України; наказами Міністерства фінансів України;
       - державними стандартами України з питань бібліотечної справи, які визначають видову структуру документів відповідних галузей.
1.4. Політику комплектування фонду визначають Закони України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про вищу освіту», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про інформацію», «Про науково-технічну інформацію», «Про публічні закупівлі».
1.5. Основними принципами комплектування фонду є принципи наукового відбору літератури та координації комплектування, вичерпність відбору документів відповідно до профілю Університету, систематичність поповнення фонду, використання усіх джерел комплектування і доукомплектування.
1.6. Основними критеріями відбору документів є їх актуальність, цінність та профільність.
1.7. Положення про порядок комплектування фонду є робочим документом. До Положення можуть вноситись доповнення та виправлення залежно від змін, що відбуваються у структурі фондів.
2. Формування та склад фондів
2.1. Фонд бібліотеки університету формується як єдиний відповідно до профілю вишу з метою забезпечення документами та інформацією навчальної, виховної та наукової діяльності.
2.2. Єдиний фонд складається з різних видів та типів вітчизняних та зарубіжних видань, наукової, науково-популярної, навчальної, довідкової, інформаційної, художньої літератури, офіційних видань тощо. До фонду включаються як опубліковані документи на паперових та електронних носіях інформації, так і неопубліковані матеріали. Видання, що надходять до Бібліотеки в електронному вигляді (у тому числі аналоги друкованих видань) зберігаються у «Електронному архіві Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (eNTUKhPIIR)» (Репозитарії) та в повнотекстових БД електронного каталогу Бібліотеки.
2.3. Єдиний фонд включає бібліотечні фонди всіх підрозділів бібліотеки та розподіляється на основний та обмінний.
2.3.1. Основний фонд — частина єдиного фонду, що включає в себе підсобні фонди: рідкісних та цінних видань, наукових видань, навчальних видань, періодичних видань, художньої літератури, видань на електронних носіях інформації, пунктів видачі при кафедрах тощо.
2.3.2. Обмінний фонд слугує для організації обміну виданнями та безкоштовної передачі до фондів інших бібліотек. До обмінного фонду включаються документи: дублетні; непрофільні; маловживані; вилучені з фонду Бібліотеки, які не втратили наукової цінності, але не мають читацького попиту; власні видання Університету; видання отримані безоплатно від фізичних та юридичних осіб. Обсяг обмінного фонду не має перевищувати 1–3% обсягу єдиного фонду.
2.3.3. Резервний фонд формується відповідно до специфічних потреб бібліотеки і виділяється лише територіально.
3. Порядок комплектування
3.1. Комплектування єдиного фонду бібліотеки регламентується перспективним тематичним планом комплектування (далі ТПК), який відображає профіль університету та тематику науково-дослідних робіт. Перспективний ТПК бібліотека складає разом з референтами кафедр та науковими підрозділами університету і щороку його корегує. Тематичний план комплектування затверджує ректор вишу.   
3.2. Бібліотека самостійно визначає кількість примірників кожного документу, потрібних для фонду, спираючись на дані БД «Книгозабезпеченність» та враховуючи особливості видань, читацьке призначення, повноту висвітлення теми в публікаціях, наклад, художнє оформлення тощо.
3.2.1. Середня кількість примірників наукових та навчальних видань:
• наукові вітчизняні — 5 прим., зарубіжні — 1 прим.
 навчальні видання (з розрахунку кількості студентів, які вивчають дисципліну):
основні – 1:3
додаткові – 1:5
3.3. Фонд бібліотеки комплектується актуальними документами незалежно від мови та місця їх видання.
3.4. Поточне комплектування здійснюється за поданням письмових замовлень кафедр університету після їх ознайомлення з книговидавничою та книготорговельною інформацією. Пріоритет надається навчальним виданням, що мають гриф Міністерства освіти і науки, виданням з незабезпечених або малозабезпечених дисциплін. Бібліотека має право регулювати замовлення, керуючись інформацією про обсяг видань, які є у фонді бібліотеки.
3.5. Доукомплектування фонду проводиться на підставі аналізу стану відмов користувачам.
3.6. Ретроспективне комплектування забезпечує поповнення фонду науково цінними виданнями минулих років.
3.7. Усі видання, що надійшли до бібліотеки на фізичних носіях, реєструються та обліковуються у відділі комплектування, після чого передаються до відділу наукової обробки документів.
4. Джерела комплектування
4.1. Джерелами комплектування фонду є:
  • купівля у видавництвах та книготорговельних організаціях;
  • передплата періодичних видань;
  • книгообмін;
  • дари окремих осіб, авторів, видавців, установ, громадських об’єднань;
  • видання видавничого центру університету;
  • надходження документів, прийнятих на заміну втрачених;
  • обов’язковий примірник наукових видань науковців університету;
  • безкоштовна передача від видавництв, благодійних фондів тощо.
5. Вилучення документів з фонду
5.1. З метою підвищення ефективності використання фонду працівники бібліотеки разом з референтами кафедр систематично аналізують стан його використання.
5.2. Цінні, з наукового та художнього погляду, документи, інші носії інформації, що не користуються попитом у читачів, можуть передаватися до обмінного фонду.
5.3. Зношені та застарілі за змістом документи списуються з фонду згідно чинного законодавства.
5.4. Видання з обмінного фонду, на які не має попиту, вилучаються з нього через два роки після опублікування інформації про них на сайті бібліотеки.
5.5. Видання з резервного фонду, за потреби, можуть бути повернуті до основного фонду (активного фонду), а застарілі за змістом документи вилучаються з цього фонду одночасно з вилученням примірників основного фонду.
5.6. Не допускається вилучення видань: особливо цінних, рідкісних видань, видань що належать до визначених колекцій, контрольні примірники видань НТУ «ХПІ», видання з автографом відомих діячів науки та культури.
5.7. Вилучення документів з фондів за ідеологічними або політичними ознаками заборонено.

 

Зав. відділу комплектування                                                     І. І. Могиленко