Товажнянський Леонiд Леонiдович

Первинні вкладки

​

Товажнянський Леонiд Леонiдович — Почесний ректор НТУ «ХПІ», радник ректора, голова Вченої ради НТУ «ХПІ», член-кореспондент НАНУ, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений працівник вищої школи України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Почесний академік Академії педагогічних наук України, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри інтегрованих технологій, процесів та апаратів.

Народився 26.04.1933 у м. Слов'янську (Донецька область, з відзнакою закінчив середню школу № 15 і Слов'янський хіміко-механічний технікум.
У 1954 р. став студентом Харківського політехнічного інституту (ХПІ) кафедри «Машини та апарати хімічних виробництв». У студентські роки грав у волейбольній команді інституту, очолював профспілкову організацію студентів, був сталінським стипендіатом (1956–1959 рр.). У 1959 р. закінчив з відзнакою Харківський політехнічний інститут і почав працювати в Харківському політехнічному інституті на посаді асистента кафедри «Машини та апарати хімічних виробництв».
У 1961 р. — вступив до аспірантури і став викладачем кафедри «Машини та апарати хімічних виробництв» у Харківському політехнічному інституті.
У 1966 р. — захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження процесу теплообміну при конденсації водяної пари і домішок парів в каналах пластинчастих конденсаторів для хімічних виробництв».
У 1969 р. — отримав вчене звання доцента кафедри «Механічне обладнання хімічних виробництв».
У 1970 р. — призначений на посаду проректора з навчальної роботи Харківського політехнічного інституту.
З 1977 р. — по теперішній час: завідувач кафедри «Загальної хімічної технології процесів і апаратів» НТУ «ХПІ» (з 2005 р. кафедра має назву «Інтегровані технології, процеси та апарати»).
У 1989 р. — захистив докторську дисертацію на тему «Принципи інтенсифікації теплообміну, розробка й оптимізація пластинчастих теплообмінників для хімічних виробництв».
У 1989 р. — одержав вчене звання професора кафедри «Загальної хімічної технології процесів і апаратів» НТУ «ХПІ».
У 1990 р. — призначений на посаду першого проректора — проректора з навчальної роботи ХПІ.
У 1995 р. — директор Центру енергозберігаючих інтегрованих технологій Харківського державного політехнічного університету, створеного за підтримки Британської Ради.
3 1999 по 2015 рр. — ректор Харківського державного політехнічного університету ( з 2000 року — Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»)
У 2015 р. — обраний Почесним ректором НТУ «ХПІ» та радником діючого ректора.
Професор Л. Л. Товажнянський є відомим спеціалістом у галузі хімічної технології, багато років проводить успішні дослідження гетерогенно-каталітичних процесів та хімічних реакторів, промислової екології. Він розробив теоретичні основи кінетики, тепло- і масообміну в хімічних каталітичних процесах, моделювання, розрахунків та конструювання хімічних реакторів і пластинчастих теплообмінних апаратів для виробництва водню, синтезу аміаку, метанолу, концентрованої та неконцентрованої, кальцинованої соди та мінеральних добрив. Професор Л. Л. Товажнянський очолює наукову школу з теоретичних основ хімічної технології, яка вирішує проблеми оптимальної інтеграції хіміко-технологічних систем з метою підвищення їх енергетичної ефективності та екологічної безпеки в хімічних, нафтохімічних, харчових та інших виробництвах.
Результати наукових досліджень Л. Л. Товажнянського покладені в основу розробки численних фізико-хімічних основ технологій, в тому числі для знешкодження відходів промислового виробництва та захисту об’єктів навколишнього середовища. Під його керівництвом створено фундаментальні засади принципово нових хімічних технологій та сучасних конструкцій хімічних реакторів, високоефективної теплообмінної апаратури, які стали основою створення багатотоннажних промислових виробництв технологій зв’язаного азоту. Наукові розробки впроваджено на підприємствах в Україні, Росії, Бєларусі, Узбекистані, Казахстані та ін.
Л. Л. Товажнянський автор 609 наукових публікацій (73 за останні 4 роки), серед яких 20 монографій та 25 винаходів; підготував 8 докторів та 20 кандидатів наук.
 
Л. Л. Товажнянський в Google Scholar