Жунь Георгій Григорович

 
Жунь Георгій Григорович — професор, доктор технічних наук, професор кафедри «Технічна кріофізика» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», академік Українського відділення Міжнародної академії холоду. 
У 1959 році закінчив Одеський технологічний інститут харчової та холодильної промисловості. Свою трудову діяльність розпочав в Українському науково-дослідному інституті харчової промисловості (м. Харків). Займався розробкою ізотермічних резервуарів великої місткості для перевезення рідкого СО2 при низькому тиску в переохолодженому стані. Встановив високі вогнегасні і ізолюючі властивості аерозолю, що утворюється при дроселюванні переохолодженого СО2. Став ініціатором створення в системі Українського науково-дослідного інституту пожежної безпеки МВС України науково-дослідного відділу № 1 (м. Харків), де працював провідним науковим співробітником (за сумісництвом), для розробки і впровадження СО2-аерозольних систем з метою профілактики і захисту від пожеж і вибухів зернових, комбікормових та інших елеваторів. Перейшов на роботу в Фізико-технічний інститут низьких температур (ФТІНТ) НАН України, від якого за Програмою освоєння космічного простору протягом 1962–1965 рр. працював в Центрі дальнього космічного зв'язку (під Євпаторією) відповідальним за роботу кріогенного квантового приймача-підсилювача слабких сигналів від космічних апаратів. Після цього закінчив аспірантуру ФТІНТ. Захистив дисертацію кандидата фізико-математичних наук, розробивши ефективний метод виділення дейтерію з водню, а також встановив, що використовувану реакцію орто-пара-конверсії модифікацій Н2 можливо використовувати в якості модельної для швидкого вибору найкращих адсорбентів-каталізаторів для ефективного адсорбційного розділення ізотопів водню, а також здійснення різних хімічних процесів (наприклад: гідрогенізації вуглеводнів, алкіровання та інших). 
У 1979 році, як відомий спеціаліст-кріогенщик, він був запрошений на новостворену в НТУ «ХПІ» кафедру «Технічна кріофізика». Для підготовки кваліфікованих спеціалістів у галузі кріогенної техніки Г. Г. Жунь обґрунтував доцільність вивчення студентами багатьох нових курсів, для яких підготував конспекти та читав лекції, розробив лабораторні роботи та організував виробничу практику. Поряд з навчально-методичною роботою Георгій Григорович займався розробкою нового енергозберігаючого теплозахисту для промислових кріопристроїв, кріоємностей та іншого кріогенного устаткування. Його дослідження дали можливість вперше розробити методику розрахунку й технологію прискореного машинного ізолювання кріопосудів теплозахисними шарами екранно-вакуумної теплоізоляції (ЕВТІ) із найнижчою теплопровідністю, близькою до теоретичної. Розроблена технологія була впроваджена у виробництво 6 типів нових промислових кріобіологічних посудів Дьюара на Харківському заводі транспортного устаткування (ХЗТУ). Від цього впровадження було отримано економічний ефект понад 700 тис. крб. (у цінах 1990 року), а професор Г. Г. Жунь був нагороджений дипломом виставки «Машинобудування Харківщини».
Своїми доробками у галузі кріогенного теплозахисту і кріовакуумних процесів Георгій Григорович Жунь відомий світовій науковій спільноті, тому після отримання перших параметрів для теплозахисних і кріовакуумних конструкцій на термоядерному реакторі, що споруджувався у Франції 32 країнами світу (без України) за Міжнародним проектом ITER, його запросили провести аналіз цих характеристик. У результаті порівняльного аналізу ним були зроблені висновки про недостатню ефективність застосованих у термоядерному реакторі конструкцій та технологій і підготовлені рекомендації щодо їх оптимізації.
Професор Г. Г. Жунь є автором понад 100 наукових публікацій у вітчизняних і закордонних виданнях, доповідей на 17 міжнародних і вітчизняних наукових конференціях.
У даний час вчений активно займається розробкою й впровадженням нових композиційних прокладочних ізоляційних матеріалів.