Ларін Андрій Олексійович

Список публікацій А. О. Ларіна

Ларін Андрій Олексійович — кандидат технічних наук, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Народився 18 червня 1955 р.

У 1979 р. закінчив інженерно-фізичний факультет Харківського політехнічного інституту (нині — Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» за спеціальністю «Динаміка та міцність машин». З цього ж року почав працювати на кафедрі динаміки та міцності машин, з 1982 р. — на кафедрі теоретичної механіки. Під керівництвом професора Л. І. Штейнвольфа займався розробкою методів вібраційної діагностики, а також розрахунками на міцність та коливання різних механічних систем, в основному з двигунами внутрішнього згоряння.

У 1988 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Кількісні методи вібраційної діагностики робочого процесу двигунів внутрішнього згоряння». Об'єктами дослідження були тепловозний дизель 10Д100 та танковий дизель 5ТДФ виробництва ПЗ Харківський завод транспортного машинобудування (ХЗТМ) ім. В. О. Малишева.

Пізніше займався розрахунками танкових силових установок із дизелями 5ТДФ та 6ТД, у рамках співпраці з ХЗТМ ім. В. О. Малишева і силових установок промислових тракторів, співпрацюючи з Чебоксарським заводом, що їх випускає.

З 2010 року працює на кафедрі історії науки та техніки.

Напрями наукових досліджень А. О. Ларіна: історія механіки та машинобудування, теорія механічних коливань, динаміка машин та вібраційна діагностика.

А. О. Ларін — автор понад 160 наукових праць, у тому числі 5 монографій та 40 навчально-методичних праць. Брав участь у створенні програмного комплексу КІДІМ для кінематичних та динамічних розрахунків машин на базі системи комп'ютерної алгебри, автор дистанційного курсу з теоретичної механіки.

Джерело інформації: Ларин, Андрей Алексеевич [Электронный ресурс] // ВикипедиЯ : свободная энциклопедия. — Режим доступа: Ларин, Андрей Алексеевич — Википедия (wikipedia.org), свободный. — Загл. с экрана (дата обращения: 05.09.2022).

А. О. Ларін у Google Scholar