До ювілею Анатолія Володимировича Бойко

 Наш університет вступає до європейського й світового освітнього та наукового простору, послідовно виступає лідером модернізації вищої освіти в Україні. Підстави для цього лідерства створюються працею багатьох поколінь вчених і педагогів, підкріплюються успіхами випускників НТУ "ХПІ" в різних галузях науки й техніки. Прикладом цього є яскрава біографія випускника кафедри турбінобудування, нині завідувача цієї кафедри, професора  А. В. Бойка.

Анатолій Володимирович Бойко

Відомий вчений, педагог, організатор науки і освіти, спеціаліст в галузі турбінобудування, засновник нового наукового напрямку – оптимальне проектування турбомашин, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, дійсний член Російської Академії Природничих Наук Анатолій Володимирович Бойко – випускник кафедри турбінобудування Харківського політехнічного інституту (нині НТУ "ХПІ"). У 1961 році після закінчення з відзнакою вузу Анатолія Володимировича залишають працювати на кафедрі. Тут панує дух творчості, ентузіазму, самовідданого служіння науці. Наукова та педагогічна школи кафедри широко відомі в Радянському Союзі та за кордоном. Вони дають фундамент знань і методологію роботи і навіть життя. Залишається "трохи" – докласти праці і таланту. Звідси з посади інженера лабораторії турбінобудування і почав свій трудовий шлях молодий спеціаліст.
       У 1964 – 1966 рр. – аспірант кафедри турбінобудування ХПІ, в 1967 р. – успішний захист кандидатської дисертації. Працює старшим інженером лабораторії турбінобудування (1966–1968), старшим науковим співробітником кафедри турбінобудування ХПІ (1968–1969), у 1968 – 1969 рр. – наукове стажування в США. Спільно з американськими вченими видаються дві наукові праці, матеріал яких використовується в промисловості.
       Після повернення в ХПІ Анатолій Володимирович веде активну наукову і педагогічну діяльність на кафедрі, спочатку старшим викладачем, с 1972 року – доцентом кафедри турбінобудування (1969–1972). Свої наукові дослідження спрямовує на розробку основних принципів газодинамічного удосконалення проточних частин осьових турбін з метою підвищення їх ефективності та надійності – головних факторів, що впливають в кінцевому підсумку на ефективність роботи електростанції в цілому.
      Під керівництвом і за безпосередньою участю Анатолія Володимировича Бойка розробляються: основи теорії оптимізації турбомашин; методики оптимального проектування турбінних профілів; підрахунок оптимальної кількості ступенів у турбінах; визначення оптимальних законів закрутки соплових і робочих лопаток як для окремих ступенів, так і для групи ступенів, включаючи відсіки і цілі циліндри. Наукові роботи включають теоретичні, обчислювальні та експериментальні дослідження профілів, сходинок і відсіків циліндрів високого, середнього та низького тисків, які охоплюють майже все розмаїття ступенів існуючих потужних турбін. Це були піонерські роботи не тільки в СРСР, а й у світі.
       У 1982 р. виходить книга А.В. Бойко "Оптимальне проектування проточної частини осьових турбін", що отримала високі оцінки фахівців.
       Напружена і плідна робота на протязі багатьох років приводить в 1983 році до блискучого захисту докторської дисертації на Вченій Раді Московського Вищого Технічного Університету імені М. Баумана. Висновок Вченої Ради – вважати роботу новим науковим напрямком у турбінобудуванні (оптимальне проектування турбомашин). У 1984 році Анатолій Володимирович Бойко отримує звання професора.
       Паралельно з науковою діяльністю Анатолій Володимирович веде велику організаційну роботу на посаді проректора з навчання та міжнародних зв'язків (1972–1985). Наймолодший проректор в Радянському Союзі несе відповідальність за життя, навчання і побут іноземних студентів, що навчаються в нашому вузі. Багато часу і душевних сил вкладає в організацію підготовки кваліфікованих інженерів для зарубіжних країн, встановлення міжнародних дружніх зв'язків, активізацію міжнародного наукового співробітництва ХПІ з вузами і підприємствами зарубіжних країн, зміцнення авторитету нашого університету в світі. Ми знаємо, з якою вдячністю згадують колишні іноземні студенти турботу і допомогу проректора в організації їх навчання. У 1986 році вийшла в світ книга "Назавжди в моєму серці", що оповідає про цей період складної та благородної роботи.
       Цікаво, що Анатолій Володимирович Бойко установив свого роду рекорд за віком вступу на посаду проректора (32 роки), який не був перевищений в Радянському Союзі. До речі, за часом перебування на подібному посту в нашому вузі (майже 14 років) Анатолій Володимирович поступається тільки нашому ректору Леоніду Леонідовичу Товажнянський.
       З 1985 по 1999 роки триває новий етап життя Анатолія Володимировича – робота в Женеві (Швейцарія) на посаді директора відділу промисловості та технології Європейської Економічної Комісії Організації Об'єднаних Націй (ЄЕК ООН). Зараз до складу ЄЕК ООН входять 56 країн світу.
       Як директор відділу ЄЕК ООН Анатолій Володимирович Бойко ініціює, розробляє і втілює у життя регіональні програми для держав – членів ЄЕК ООН в галузі науки і техніки, чорної металургії, хімічної промисловості, машинобудування, автоматизації та стандартизації. Такими програмами стають "Металургія та екологія", "Хімічна промисловість – сталий екологічний та економічний розвиток" та інші. Активно аналізує і поширює в державах – членах ЄЕК ООН (і не тільки) накопичений позитивний досвід щодо діяльності цих країн: державна політика в галузі науки і техніки, безвідходні технології в машинобудуванні, альтернативні джерела енергії, розвиток малого та середнього бізнесу як важливої складової сталого розвитку країн з ринковою економікою.
       За результатами діяльності відділу ЄЕК ООН щорічно Анатолієм Володимировичем читаються лекції в престижних університетах та наукових центрах країн-членів ЄЕК ООН. Під егідою ЄЕК ООН проводяться міжнародні семінари за участю представників багатьох країн світу. За 14 років роботи в ООН Анатолієм Володимировичем організовано і проведено понад 40 міжнародних семінарів, за його редакцією як директора відділу випущено 18 книжок – аналітичних досліджень, присвячених проблемам розвитку безвідходних технологій у різних галузях промисловості країн-членів ЄЕК ООН.
Після закінчення роботи в ООН в 2000-му році Анатолій Володимирович Бойко повертається в свою Alma-mater, а в 2004-му – очолює кафедру турбінобудування. Незважаючи на важкі для енергетичної галузі часи, завдяки високій кваліфікації викладачів і співробітників, рівень викладання та наукових досліджень на кафедрі завжди залишався високим. З приходом Анатолія Володимировича він піднявся ще на вищий рівень.
       Під керівництвом А.В. Бойко продовжуються роботи в області оптимального проектування турбомашин: ведеться розробка САПР "Турбоагрегат", що дозволяє отримати оптимальні рішення на всіх рівнях проектування турбоагрегату, у тому числі з урахуванням режимів експлуатації. У 2009 році за результатами цієї роботи було зроблено доповідь на 8-ій міжнародній конференції з турбомашин в Австрії, організованій Європейським Союзом. Успішні дослідження в областях газодинаміки і теплообміну турбомашин ведуться під керівництвом професорів кафедри Субботович В. П. і Тарасова А. І. З 2005 року кафедра щорічно організовує та проводить Всеукраїнські науково-технічні конференції "Проблеми енергозбереження і шляхи їх вирішення". Праці учасників конференцій публікуються в тематичних збірниках. Аеродинамічна лабораторія кафедри отримала державну підтримку – статус національного надбання. Наукові досягнення кафедри знаходять світове визнання.
       Анатолій Володимирович Бойко – автор 6 книг: монографій, підручників та навчальних посібників з грифом Мінвузу; 130 наукових публікацій; 3 винаходів. Він підготував 7 кандидатів і одного доктора технічних наук, керує двома аспірантами, є головою і членом двох спеціалізованих Рад по захисту докторських дисертацій (при ХПІ і ІПМаш).
       Постійна і плідна наукова та організаційна діяльність Анатолія Володимировича Бойка була гідно відзначена науковою громадськістю та державою. У 1992 році в складі колективу фахівців Анатолій Володимирович стає лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за розробку наукових основ газодинамічного вдосконалення і створення високоекономічних і надійних проточних частин парових турбін потужністю 200 – 1000 МВт. Він є кавалером орденів Трудового Червоного Прапора (1980), Дружби Народів (1985) та ряду медалей.

       Діяльність Анатолія Володимировича Бойка отримала міжнародне визнання. У 1997 році Анатолій Володимирович обирається академіком Російської Академії Природничих Наук, стає членом Нью-Йоркської Академії Наук. Його ім'я регулярно вноситься до реєстру всесвітнього авторитетного видання "ХТО є ХТО в НАУЦІ та ТЕХНІЦІ" – ("WHO IS WHO IN SCIENCE AND ENGINEERING").

2012