Ми відкриті для всіх і кожного, хто працює на ниві освіти, культури, науки та виробництва задля процвітання України
Видача картки здійснюється у центрі реєстрації (кімн. 31, тел.: 707-66-40)
Пропонуємо долучитися до навчання на платформі UDEMY.
Для всіх студентів та співробітників НТУ «ХПІ» є можливість отримання вільного доступу до навчання на будь-якому з курсів.
UDEMY — 213 000 онлайн-відеокурсів із новими доповненнями, які публікуються щомісяця.
Детальніше
До 140-річчя НТУ "ХПІ"
Розвиток людської цивілізації важко уявити без такого важливого винаходу, як КНИГА та її сховища – БІБЛІОТЕКИ. Книги ― це не просто носії інформації або засоби для здобуття знань. Це матеріальні пам'ятки епохи, суспільства, мови та думок. Саме книги, серед корисних винаходів homo sapiens, є продуктом розумової, художньої та технічної праці людини. Вони зберігають знання, відбивають етапи еволюції людства. Книга, як невід’ємна складова, супроводжує людину протягом життя, починаючи з його першої книги ― «Буквара». Змінювалося суспільство та видозмінювалася книжкова справа. Проте, значення книги як символу культурної та інтелектуальної спадщини людства залишається незмінним.
Історія книги співзвучна з історією людського життя. Умовно можна назвати етапи її розвитку: народження, дитинство, юність, зрілість. І далі – майбутня заміна на штучний інтелект. З моменту народження книга була безцінним скарбом. Її плекали, берегли і тримали під замком, перев'язували ланцюгами; умілі скриптори писали у ній тексти гарним почерком; художники та гравери любовно прикрашали коштовним камінням, орнаментом декорували сторінки. Примірники переплітали в дорогі матеріали – пергамент, марокен, глазет, опоєк, застосовували блінтове тиснення, присвоювали знаки володіння тощо.
Далі, після технічних нововведень у друкарській справі та появи видавництв, книги набули більш демократичного вигляду, розширився репертуар видань, збільшився тираж. Книжка стала доступна ширшому колу читачів. Книги, в основному, вже мали комбіновані палітурки (шкіра, тканина) або коленкор. З'явилися різні види та типи друкованих видань.
Зі збільшенням технічних потужностей та з укрупненням видавництв значно збільшилися тиражі, і книга стала доступною масам. З'явилися ледеринові палітурки, картонаж і палітурки з щільного паперу. Елементи оформлення та прикраси книг, притаманні виданням XVI-XVIII століть, такі як шкіряна обкладинка, позолочені обрізи, лясе, каптал, кустод, графіка, орнамент збереглися лише в деяких із них – у книгах з малою кількістю тиражів, раритетних та колекційних виданнях.
Декоративний орнамент у вигляді ініціалів, заставок, кінцівок та рамок особливо характерний для видань гуманітарного циклу наук, мистецтва та художньої літератури.
Ініціал чи буквиця (англ. drop cap, cowslip, large initial capital) — це незвичайно оформлена велика буква на початку тексту рукопису, книги, глави. Це найдавніший елемент оформлення книги, відомий із V-VI століть. Слово «ініціал» походить від латинського «initialis» – «початковий». Елемент має більший розмір у порівнянні з іншими великими літерами та особливе графічне виконання.
Заголовні літери на початку тексту, які попервах просто виділяються кольором, від книжки до книжки росли у розмірах, виступали край рядка, прикрашалися плетінням і фігурками тварин. Іноді могло здатися, що художник вніс до тексту деяких персонажів цих малюнків випадково або для забави – настільки вони часом далекі від його змісту. Але насправді майстри приділяли сенсу анітрохи не менше уваги, ніж композиційній завершеності своєї роботи. За положенням щодо тексту розрізняють ініціал (Raised cap, Stick-up cap, Elevated cap) і потоплений ініціал (Drop cap), а також такий, що виходить на поле.
Ініціали могли бути орнаментальними, що включали геометричні, рослинні, зооморфні елементи, або тематичними тобто в них були сюжетні сцени, алегоричні та інші зображення. Герої сюжету могли виходити за контури літери, ховатися за неї, тобто взаємозв'язок літери та зображення був різним. Іноді ініціали розташовувалися на тлі невеликої ілюстрації, або зображення містилися всередині літери. Часто ініціали були малюнками, що зображували дивовижних звірів, птахів, чудовиськ, вояків, блазнів або глашатаїв. Застосування у тексті ініціалу, за даними американських рекламних психологів, підвищує ефективність сприйняття читачів на 13%.
Про мистецтво палітурки, різновиди паперу, водяних знаків, золочення обрізів, шрифтів, видавничих марок, книжкових ілюстрацій тощо ми розповімо у наступних випусках.
Крім згаданих художніх елементів, слід зазначити, що у структурі книги є й обов'язкові елементи, такі як форзац і нахзац, авантитул та фронтиспіс, титул, верхній та нижній колонтитули, колонцифри, примітки, виноски, шмуцтитули тощо. Професійно та художньо видана книга має безліч шанувальників, не тільки серед бібліофілів, а й серед людей, які просто насолоджуються читанням книг, перегортаючи її сторінки.
Але магія книги розчиняється, деякі її елементи найчастіше губляться у нових аудіо та електронній формах книги. Сьогодні, ми живемо у світі інформаційних технологій, коли паперові, аудіо та електронні книги співіснують та доповнюють одна одну.
Електронні книги — це швидкий доступ до величезних обсягів інформації, можливість читача у власній бібліотеці мати тисячі книг. Незважаючи на цілу низку переваг, на сьогоднішній день, електронні носії, з різних причин не можуть бути архівами, ресурсами постійного зберігання та бути джерелами інформації для багатьох поколінь. Електронні ресурси залежні від інтенсивного розвитку технологій та старіння колишніх, від електромагнітних коливань, стабільного енергопостачання, доступу до Інтернету, безперебійної роботи серверів тощо.Гамлетівське питання «Бути чи не бути?» часом постає при осмисленні майбутнього паперової книги, бібліотеки та професії бібліотекаря. Безперечно, зміни відбудуться, але традиційні паперові книги залишаться і виконуватимуть важливу місію – забезпечення та збереження культурної та інтелектуальної спадщини народів. І, сьогодні, коли весь світ відчуває близькість реальної глобальної війни, ймовірність природних та техногенних катастроф, паперові книги та бібліотеки стають не лише основним стрижнем культури сучасного суспільства, а й є життєво необхідним та стратегічним важливим резервним джерелом знань, запорукою майбутнього людства.
♦ У матеріалі подано фрагменти з книг: «Історія Петра Великого» А. Брікнера, "Історія зовнішньої культури" Ф. Готтенрота, "Велика реформа", "Вітчизняна війна: 1812-1912", "Введення в аналіз" А. Маркова, J. W Goethe, F. Schiller, J. Scherr, Mark Twain та ін.
Зав. відділу Г. В. Павлова
НТУ "ХПІ"
61000, Харків, вул. Кирпичова, 2 tel:+38 (057) 707-63-61, Е-mail: library@khpi.edu.ua Cайт науково-технічної бібліотеки НТУ «ХПІ» доступний на умовах ліцензії Creative Commons «Attribution-NonCommercial» 4.0 Всесвітня |