Прощавай, ТЕХНОЛОЖКА, хай живе ― ПОЛІТЕХ

Первинні вкладки

  

Інженери-політехніки 30–50-х років

30-ті роки, нарівні з масовою колективізацією, тотальними чистками суспільства від «соціально-ворожих елементів», початком голодомору та репресій, відзначились потужним та планомірним розвитком індустріалізації країни.

Запущено завод «Ростсільмаш», Сталінградський тракторний, Горьківський автомобільний, Новокраматорський машинобудівний заводи та «Криворіжсталь». Почали випускати продукцію харківські заводи: тракторний, ремонтно-машинобудівний, турбогенераторний, «Поршень», «ФЕД» та інші. Вже до 1937 року у Харкові налічувалося близько 120 заводів та 50 фабрик різних галузей промисловості. Засновувалися та відроджувалися різні науково-дослідні інститути та наукові організації, акціонерні товариства, трести та об'єднання. Зокрема, у 1930 році було відкрито у Харкові: Всеукраїнську проєктно-монтажну філію Всесоюзного об'єднання котлотурбінної промисловості, Український трест з виготовлення та будівництва металевих конструкцій, Українське науково-технічне металургійне товариство, Державний інститут проєктування міст (Діпромісто), Вуглехімічний інститут, Харківську філію Промислової академії ім. Сталіна, Науково-дослідний інститут технічного нормування та багато інших. У становлення та розвиток промислових об'єктів та організацій вагомий внесок зробили випускники Харківського технологічного інституту (ХТІ).

Величезний попит на фахівців вузького профілю технічних спеціальностей у підприємствах, що відкривалися, на керівників та організаторів народного господарства призвів до масштабної реорганізації системи вищої та середньої освіти. Було ухвалено низку постанов ВЦВК і РНК СРСР. Доповненнями 1929 року до постанови «Положення про інститути УРСР» (1927), технічні інститути України було передано у відання Наркомпросу СРСР. Прийнято постанову «Про підготовку технічних кадрів для народного господарства Союзу РСР» № 13 від 01.1930, спрямовану на створення нових галузевих навчальних закладів. Відбулося об'єднання технікумів з вишами того ж профілю. Зокрема, на початку 30-го року Харківський будівельний технікум було приєднано до інженерно-будівельного факультету ХТІ, який на той час був перейменований на «Харківський політехнічний інститут» (ХПІ) у грудні 1929 року.

У лютому 1930 року відповідною постановою чотири українські технічні виші Наркомпросу, в т. ч. й ХПІ, були передані у розпорядження ВРНГ СРСР.

До квітня реформа набула більш радикального характеру. Для значного збільшення кількості фахівців наказом ВРНГ СРСР № 1240 від 17.04.1930 року ХПІ було ліквідовано, але на базі його факультетів та двох спеціальностей передбачалося створити сім інститутів: машинобудівний, хімічний, електротехнічний, будівельний, автотракторний, літако- та авіамоторобудівний та інститут сільськогосподарського машинобудування.

Постановою «Про реорганізацію вищих навчальних закладів, технікумів і робітничих факультетів» № 38, ст. 411 від 23.07.1930 року всі технічні навчальні заклади було передано у відання галузевих господарських об'єднань відповідних наркоматів та інших установ СРСР та України. Науково-дослідні кафедри при інститутах також було передано у відання НТУ ВРНГ України.

Розпочався новий етап в історії Національного технічного університету «ХПІ». Випускники механіко-машинобудівного, електротехнічного та хіміко-технологічного інститутів, продовжуючи традиції Харківського технологічного інституту, сприяли подальшому активному розвитку вітчизняної промисловості. Про це свідчать факти, біографічні відомості, документи та матеріали із сімейних архівів.

Політехніки 30-40-х років

Г. В. Павлова
 
Бібліотека висловлює подяку усім родичам вихованців університету 30–50-х років що надіслали фото, інформацію та запрошує до подальшої співпраці.