Харківський Технологічний інститут в хроніці найважливіших фактів та подій Харкова та Харківської губернії (1916 рік)

Первинні вкладки

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ. ЕКОНОМІКА. ПОЛІТИКА
Харківська губернія, за адміністративним поділом, складалася з губернського міста і 11 повітів, 43 станів, 71 земської дільниці та 254 волостей.
У губернії налічувалося 3 млн. 452 тис. мешканців або 69,5 душ на одну квадратну версту площі. Міського населення — 543 тис. 700 або 15,7%, сільського — 2 млн. 908 тис. 300 мешканців або 84,3%.
Харків займав площу в 49 кв. верст і налічував понад 300 тис. мешканців, з них — 37 тис. біженців. За кількістю населення Харків поступався серед українських міст Києву та Одесі, серед російських міст — Петрограду та Москві.
Краснокутськ, відповідно до положення Ради міністрів, набув статусу міста.
У губернії, за розпорядженням Міністерства внутрішніх справ, був продовжений стан надзвичайної охорони зі збереженням прав головного начальника щодо губернатора Миколи Леонідовича Оболенського.
Міністерство промисловості і торгівлі ухвалило ряд постанов, що стосуються металургійної, гірничозаводської, паливної, хімічної, шкіряної, текстильної, фармацевтичної, харчової, винокурної промисловості та торгівлі. У них було встановлено, у зв'язку з воєнним часом, обмеження та надано рекомендації щодо виготовлення, продажу, експорту, а також прейскуранти твердих цін (такси) на продукцію промисловості та сільського господарства.
Головний начальник губернії губернатор М. Л. Оболенський підписав обов'язкову постанову про заборону вживання німецької, угорської та турецької мов у державних та громадських установах, а також у публічних виступах і в рекламах торговельних марок.
У губернії запроваджено військову цензуру в повному обсязі.
У роботі Харківського губернського комітету Всеросійського Земського союзу брали участь викладачі ХТІ: Олександр Митрофанович Соломко — начальник механічних майстерень з виготовлення спорядження для діючої армії на час військових дій, Олександр Володимирович Терещенко — голова Комісії з прийому предметів військового спорядження, Елій Миколайович Борисенко — старший інженер відділу військового спорядження.
Було засновано Харківське губернське відділення Всеросійського комітету з надання допомоги постраждалим від військових дій (біженцям).
Створено Харківський міський відділ з влаштування біженців, який організував табори для біженців і притулок-школу для сиріт та безпритульних дітей біженців.
У Харкові діяли: Бюро праці, засноване Комітетом Всеросійського союзу міст, яке надавало допомогу біженцям незалежно від віросповідання та національності; три бюро з працевлаштування для поляків, євреїв та латишів.
Було відкрито: Бюро праці при Харківському військово-промисловому комітеті; Бюро довідок для студентів, які були покликані до війська при Харківському товаристві допомоги бідним та незаможним студентам.
Французький уряд нагородив воєнним хрестом із золотою медаллю за зразкову хоробрість харківців-французів Рафаеля та Андрія Фолліо (Follo), поранених під Верденом під час атаки на форт Дуомон.
За рік, тільки по Південній залізниці, доставлено до Харкова полонених австро-германців: одного генерала, 11 полковників, 215 офіцерів і 70272 нижчих чинів. Частина з них розміщувалася в Харкові, решта — в губернії.
Харків відвідала міжнародна делегація Товариства Червоного хреста у складі представників Росії, США, Данії та Німеччини. Було оглянуто табори військовополонених, зведені 82-й та 83-й евакуаційні шпиталі, в яких знаходилися на лікуванні полонені хворі та поранені нижчі чини австро-германської армії. Також делегація відвідала повіти губернії, в яких розташовувались військовополонені.
Було скликано Нараду представників місцевих комітетів із забезпечення армії Всеросійського земського й Міського союзів Харківського району. Серед учасників наради — викладачі ХТІ С. М. Ігумнов, М. Г Малішевський, С. С. Жилкін, Д. І. Багалій, О. М. Анциферов та ін.
Надано чинності «Положенню про страхування в державних ощадних касах».
У Харкові діяли різні товариства, в т. ч.: 2 кредитних, 17 ощадно-позичкових, 18 професійних, 5 торговельних, 4 сільськогосподарських, 21 взаємодопомоги, 13 просвітніх, 1 релігійне, 7 медичних, 21 піклувальне про учнів, 23 спеціальних та 32 благодійних.
Була відкрита Харківська державна центральна ощадна каса, яка разом з інспекцією Державних ощадних кас Харківського району зі страхових операцій розташувалася у власному приміщенні, в будинку №4 на Миколаївській площі (нині Площа Конституції). Виконуючий обов'язки директора — А. В. Дворжецький-Богданович.
У Харкові була заснована «Жіноча трудова спілка».
Затверджено статути: Харківського товариства для надання допомоги малоросійському населенню, постраждалому від військових дій; Харківського латиського громадського зібрання; Харківського Сербсько-Чорногорського Комітету.
У Харкові діяли представники консульств Франції, Персії, Бельгії, Великобританії та Швеції.
Вовчанське міське громадське управління присвоїло голові Вовчанської земської управи, дійсному статському раднику Василю Григоровичу Колокольцову звання почесного громадянина міста Вовчанська.
У Харкові відкрито відділення Російського Торговельно-промислового банку.
У губернії відбулося за рік 92 економічних та політичних страйки, в яких взяли участь близько 100 тис. осіб. Економічні вимоги — підвищення заробітної плати з 25 до 100 %, поліпшення умов праці; політичні — звільнення раніше заарештованих учасників страйків.
Трамвайні службовці Харкова, як лінійні, так і управлінські, висунули перед Міською управою вимогу щодо збільшення розміру їхнього грошового утримання у зв'язку з індексацією цін.
Харківське міське з військової повинності присутствіє оголосило мобілізацію ратників 1-го та 2-го розрядів, студентів вишів різного віку, за винятком студентів, що належали до військового козачого стану 1895, 1896, 1897 року народження. Для дипломників — відстрочення від призову. Понад тисячу студентів було покликано до війська.
Проводи до армії перших мобілізованих студентів ХТІ перетворилися на масову демонстрацію з антивоєнними гаслами.
Було надруковано перший номер щотижневого суспільно-кооперативного та літературного журналу «Кооперативное слово» — друкарський орган Правління Харківської спілки установ дрібного кредиту. Редактор — Д. І. Гасенко.
 
РІВЕНЬ ЖИТТЯ І ЦІНИ
ФАБРИЧНО-ЗАВОДСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА  ДОМОРОБНО-РЕМІСНИЧА ПРОМИСЛОВІСТЬ
БУДІВНИЦТВО ТА  АРХІТЕКТУРА
ТРАНСПОРТ ТА ЗВ'ЯЗОК

КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО І ТОРГІВЛЯ
НОВИНИ  НАУКИ ТА ТЕХНІКИ
ОСВІТА. ПРОСВІТА. РЕЛІГІЯ. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
КУЛЬТУРА. МИСТЕЦТВО. СПОРТ
ПЕРСОНАЛІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Автор-упорядник Г. В. Павлова, відповідальний редактор Л. П. Семененко.