Виїзний семінар «Хто сіє мир — посіє щастя!»

Первинні вкладки

Хай буде мир на Україні!
Долоні здіймемо свої!
Хай буде мир на Україні!
Хай буде мир на всій землі! 
                                   Наталія Май
 
До Міжнародного дня миру, 21 вересня 2023 року, пройшов виїзний семінар «Хто сіє мир — посіє щастя!»
Організатори: Інформаційно-ресурсний центр «Без бар’єрів» науково-технічної бібліотеки НТУ «ХПІ», Покотилівська селищна бібліотека-філія для дорослих, Покотилівська дитяча бібліотека.
Учасники заходу здійснили подорож стежиною Григорія Сковороди в селищі Бабаї Харківського району, Харківської області та мали змогу насолодитися красотою рідного краю.
Керівник ІРЦ «Без бар’єрів» Світлана Новосьолова розповіла про Міжнародний день миру та мету проєкту Бібліотечний арт-простір, в рамках якого проходив виїзний семінар.
Сьогодні мир в Україні — це усвідомлена мета. За мирне існування, за право жити у власній державі триває боротьба. І найвищу цінність миру, який є запорукою щасливого життя, сьогодні відчула кожна українська родина. Ми інформуємо про відновленні пам’ятки культури, традиції, українську культуру та туризм на Харківщині. Любов до України об’єднала користувачів наших бібліотек, спонукала відвідати пам’ятки культури та згадати традиції українського народу.
Людмила Василівна Чечина, заслужений працівник культури України, підчас цікавої та змістовної доповіді розповіла про достовірні факти з біографії Г. С. Сковороди, що пов’язані з селищем Бабаї. Завідувач Покотилівської селищної бібліотеки-філії для дорослих Юлія Федорівна Самойлова розповіла про життя та творчість видатного українського просвітителя, філософа, поета.
У біографії Григорія Сковороди селище Бабаї займає особливе місце серед усіх сіл, де жив великий філософ під час мандрів.
З 1769 по 1774 ріки він мешкав тут у свого учня з Харківського колегіуму, священика Якова Правицького. Саме тут були написані його 15 байок з 30 «Басен Харьківських» та деякі філософські твори. Місцевий поміщик Петро Щербінін підтримував філософа у його нелегкому житті, а Яків Правицький старанно піклувався про збирання рукописних творів Григорія Сковороди.
Мешканці селища Бабаї по праву вважають своє рідне селище батьківщиною української байки, пам'ятають і дбайливо зберігають пам'ять про видатну людину. На центральній площі, біля Палацу культури, встановлено погруддя Григорію Сковороді, а щоосені, вже більш десятка років, у мальовничому лісі, біля джерела Г. С. Сковороди, де український філософ пізнавав сенс життя, проходив культурно-мистецький захід «Сад пісень Сковороди». Тут на «Панському грушнику» люди з усієї України збиралися заради народної творчості.
«Сад пісень Сковороди» — це справжнє свято сучасного музичного фольклорного та поетичного мистецтва, в якому брали участь народні колективи та гурти, солісти, професійні музиканти та виконавці-аматори з міста Харкова, Харківської області, всієї України. На сцені лунали пісні у виконанні народної артистки України Ніни Матвієнко, відомих бандуристів Тараса Компаніченка та Петра Приступова. Галявина перед сценою, де проходила мистецька програма, завжди була заповнена глядачами, які тепло приймали виступи артистів. Біля криниці Сковороди працював поетичний майданчик, де лунали українські народні пісні та пісні на вірші Г. С. Сковороди у виконанні бандуристів і юних співаків.
Традиційно, на художній пленер, що проходив біля Чорного озера, збиралися учні шкіл естетичного виховання Харківського району, до них мали змогу приєднатися усі бажаючі. Молоді художники черпали натхнення в краєвидах Бабаївського лісу. Митці живопису представляли своє бачення красот рідного краю.
В рамках культурно-мистецького заходу проходили майстер-класи з гончарства, різьби, лозоплетіння від майстрів декоративно-ужиткового мистецтва та інші. Також всі відвідувачі мали змогу придбати сувеніри виробництва українських майстрів і художників, які були представлені на ярмарку, поласувати польовою кашею та виробами бджільництва.
Нажаль зараз, під час військової агресії, цей захід не проводиться, але після Перемоги він обов’язково буде радувати всіх, хто люблять і шанує Україну. Відродження цього заходу необхідне, бо він демонструє всю красу, традиції та культуру українського народу, доводить, що дух українців незламний!