Пономаренко Ольга Іванівна

Пономаренко Ольга Іванівна — український вчений у галузі металургії. Доктор технічних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2010 р.
Народилася 21 липня 1953 р. Навчалася на денному відділенні Харківського політехнічного інституту, механіко - металургійному факультеті за спеціальністю «Машини та технологія ливарного виробництва» (1971-1977 рр.). В 1977 році з відзнакою закінчила Харківський політехнічний інститут.
В 1982 році була зарахована в аспірантуру за денною формою навчання за спеціальністю 05.10.04 «Ливарне виробництво» на кафедру «Ливарне виробництво» ХПІ, а після її закінчення була залишена працювати на цій же кафедрі.
Кандидат технічних наук з 1988 р. Після захисту кандидатської дисертації працювала на кафедрі «Ливарне виробництво» на посадах молодшого наукового співробітника, наукового співробітника, старшого наукового співробітника, асистента, старшого викладача, доцента. З 1996 р. — докторант кафедри. В 1998 р. достроково захистила докторську дисертацію. В 2001 р. присвоєно вчене звання професора.
З березня 1996 р. по цей час працює на посаді професора кафедри «Ливарне виробництво». Автор понад 190 наукових праць (з них 5 методичних посібників з грифом Міносвіти України і монографія).
Член спеціалізованої вченої Ради Д8.084.02 Національної металургійної академії України (м. Дніпропетровськ), член комісії з розробки ОКХ та ОПП для бакалаврів за спеціальністю «Ливарне виробництво чорних та кольорових металів», член комісії по акредитації кафедр по ливарному виробництву та металургії в Україні.
Віце-президент Асоціації ливарників України. Нагороджена почесною грамотою МОН.
Основний напрям наукової діяльності – підвищення надійності складних систем ливарного виробництва, оптимізації технологічних рішень в умовах проектування, роботи і реконструкції ливарних цехів і розробки на їх базі нових технічних рішень в галузі технології та обладнання ливарного виробництва, а також створення та застосування екологічно чистих зв'язуючих і складів холоднотвердіючих сумішей для ливарних форм і стрижнів зі збереженням показників їх основних фізико-механічних і технологічних властивостей, розробка технології їх приготування.