Після Харкова

Л. Д. Ландау та П. Л. Капіца. 1948 р.


Ландау у в’язниці.
Москва, 1938 р.


Рятуючись від наслідків процесу, що почався в Харкові над фізиками, Ландау приймає рішення їхати до Москви. Переїзд до Москви був наймудрішим кроком Ландау, бо він, можливо, врятував йому життя. У Москву вченого запросив академік П. Л. Капіца, який очолював Інститут фізичних проблем (ІФП). Саме в цьому інституті Л. Д. Ландау створив відділ теоретичної фізики, яким і керував до кінця своїх днів. Правда, уникнути в’язниці ученому так і не вдалося.
У 1938–1939 роках його робота перервалася. 28 квітня вчений був заарештований за звинуваченням у шпигунстві на користь фашистської Німеччини. Капиця і Ландау не були великими друзями, але директор інституту зробив усе, щоб повернути вченого до роботи. Він звернувся до Нільса Бора.

Ландау у саду Інституту
фізичних проблем


Датський учений написав Сталіну листа. Тільки через рік Лева Давидовича звільнили під «особисту поруку» Петра Капиці. 
В Інституті фізичних проблем Ландау залишався до кінця свого життя. Саме тут багатогранна діяльність ученого досягла повного розквіту. Дослідженнями Ландау та Капіци було започатковано фізику квантових рідин.

З дружиною у лікарні.
1962 р.


7 січня 1962 р. стало фатальним для Л. Д. Ландау. На шосе з Москви в Дубну легкове авто, в якому їхав Лев Давидович, зіткнулося із зустрічною вантажівкою. Ніхто, крім Ландау, не постраждав. Шість тижнів великий фізик не приходив до тями, неодноразово лікарі визнавали його стан безнадійним. У боротьбі за життя Ландау медики об’єдналися з фізиками. Нещасний випадок сколихнув усю наукову громадськість. Фізики різних країн і різних поколінь (колеги та друзі, учні та учні учнів) прагнули зробити свій внесок у порятунок життя Ландау; близько ста московських фізиків добровільно взяли на себе обов’язки кур’єрів, водіїв машин, посередників, постачальників, секретарів, чергових, нарешті, носильників і чорноробів. Подвигом товариства назвали те, що їм удалося зробити: життя Ландау було врятовано, але він так і не зміг повернутися до наукової роботи. 
У тому самому 1962 р., Лев Ландау був удостоєний Нобелівської премії з фізики за «піонерські роботи в галузі теорії конденсованих середовищ, особливо рідкого гелію».

Вручення Нобелівської премії.
Москва, лікарня Академії наук,
1962 р.


Ландау 60 років. Справа –
син Ігор і дружина Кора, зліва –
дружина Ігоря Світлана.
1968 р.


Премію, всупереч традиції, йому вручили не в Стокгольмі, а в Москві, у лікарні Академії наук. На превеликий жаль Ландау, на церемонії вручення не був присутній ініціатор нагородження, Нільс Бор – він пішов з життя пізньої осені 1962 р., не встигнувши переконатися, що його остання добра воля щодо великого учня здійснилася. 
А Лев Давидович Ландау прожив ще шість років і зустрів у колі учнів своє 60-річчя. Це була для нього остання ювілейна дата: Ландау помер 1 квітня 1968 р.