Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі…

Первинні вкладки

Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.

Леся Українка

 
У рамках профорієнтаційної роботи, 20 лютого 2026 року до Міжнародного дня рідної мови та до 155-річчя від Дня народження Лесі Українки пройшов літературний вечір «Хто не жив серед бурі, той ціни не знає силі…». У заході взяли участь учні та вчителі КЗ «Покотилівський ліцей № 2».
Мова — це той інструмент, який єднає людей в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.
Говорячи сьогодні про рідну українську мову, не можна не згадати про полум'яних синів та доньок українського народу, які зберегли її і донесли до нас. Серед цих людей відомі нам Григорій Сковорода, Григорій Квітка-Основ'яненко, Леонід Глібов, Іван Франко…
Золоту скарбницю рідної мови збагатили майстри художнього слова, серед яких і велика українська поетеса Леся Українка.
На поліській землі, лютневого засніженого ранку народилася маленька дівчинка, яка згодом назве себе Україною і переступить життєву межу, за якою починається безсмертя.
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871р. у Новограді-Волинському.
Леся Українка – це не просто письменниця, це ціла епоха в українській культурі.
Сьогодні твори видатної української письменниці є невід’ємною частиною української літератури. Її твори перекладаються багатьма мовами світу і користуються великою популярністю в світі.
Леся Українка є символом незламності українського духу, її творчість надихає нові покоління митців і читачів. Вона увійшла у національну та світову літературу і одяглася у нетління: «Я пройшла прекрасне і складне життя. Мені доля подарувала щастя – залишити свій погляд на землі, на якій народилася та яку прославила. Мене називають: Одержимою, Співачкою досвітніх вогників, Дочкою Прометея! А я – зірка, спалахнула і згасла…».