Бережной Анатолій Семенович: до 140-річного ювілею НТУ «ХПІ»

Первинні вкладки

Книжкову виставку «Анатолій Семенович Бережной. Видатний вчений та педагог. До 125-річчя від дня народження», присвячену 125-річчю від дня народження та до 140-річного ювілею НТУ «ХПІ», представлено у вересні 2025 у науково-технічній бібліотеці (бібліотека, абонемент № 1, к. 45).
Анатолій Семенович Бережной (19.09.1910–15.12.1996) — український вчений-хімік, фахівець у галузі фізичної хімії силікатів и вогнетривких матеріалів та технологій, талановитий педагог. Доктор технічних наук (1947), професор, академік (1979, член-кореспондент з 1948 року ) НАН України, почесний член Українського мінералогічного товариства (V съезд, 1991).
Народився 19 вересня 1910 р. в селищі Остап'є Хорольського повіту на Полтавщині (нині с. Остап'є Великобагачанського району Полтавської області України) в родині заслуженого лікаря УРСР Семена Івановича Бережного. Середню школу закінчив у Полтаві.
У 1928 році вступив на хімічний факультет Харківського технологічного інституту. У 1932 році закінчив Харківський Хіміко-технологічний інститут. Під час навчання у Харківському Хіміко-технологічному інституті Бережной познайомився і подружився з вже відомим на той час вченим професором Петром Петровичем Будниковим, який займався вогнетривами. Це й визначило його науковий інтерес на все життя.
Слід зазначити, що у 1929 году до Харкова переїхав майбутній академик Іван Васильович Обреімов, який був організатором фізико-механічного факультету у Харківському машинобудівному інституті. Він звернув увагу на Анатолія Бережного та запропонував йому стати фізиком. Однак той, після роздумів, вибрав «силікатний» шлях. Син, Юрий Анатолійович, став відомим фізиком, фахівцем з теорії атомного ядра, професором Харківського університету та лауреатом низки престижних премій з фізики. Після закінчення інститута, за виключенням років евакуації Бережной живе та працює у Харкові.
У 1932-1941 рр. та 1944-1966 рр. — працював асистентом, науковим співробітником, завідувачем лабораторії, заступником директора та директором (1655-1966 рр.) в Українському інституті вогнетривів (м. Харків), який з 1998 року названо ім'ям А. С. Бережного.
У 1966 році Анатолій Семенович Бережной залишає адміністративні пости та займається наукою. Його творче життя пов’язане з створенням теоретичних основ нових жаростійких матеріалів, отриманням спеціальних вогнетривів.
У 1966–1970 роках — завідувач створеного їм відділу експериментальної мінералогії Інституту геологічних наук АН УРСР.
У 1970–1975 роках — завідувач лабораторії фізичної хімії Фізико-технічного інституту АН УРСР. З 1975 року до останніх днів життя працював у Харківському політехнічному інституті. У 1975—1984 роках — завідувач кафедри «Кераміки, вогнетривів, скла та емалей», у 1984-1996 рр. — професор кафедри.
Читав курси лекцій з фізичної хімії силікатів, технології вогнетривів, фундаментальним основам нових керамічних та вогнетривких матеріалів.
Анатолій Семенович був доброзичливою та ерудованою людиною, чудово грав на фортепіано. Захоплювався геологією,астрономією, історією релігії. Багатий арсенал своїх знань щедро передавав учням.
1993 р. — за заслуги у розвитку вищої школи обрано Почесним доктором ХДПУ.
1994 р. — отримав звання «Соросівського професора».
15 грудня 1996 р. — помер у Харкові.
Автор більш ніж 200 наукових робіт, декілька фундаментальних монографій, учбово-методичних посібників для студентів. Основні праці стосуються фізико-хімічних досліджень силікатів і високотемпературних оксидів, ви­вче­н­ня реакцій у твердій фазі тугоплавких матеріалів.
Вченого включено до книги “5000 видатних особистостей світу”, яка вийшла у США у 1990 році.
Анатолія Семеновича нагороджено п’яттю орденами та багатьма медалями.
 
Запрошуємо всіх бажаючих до ознайомлення з працями Анатолія Семеновича Бережного до науково-технічної бібліотеки (бібліотека, абонемент № 1, к. 45).
Більше інформації про Анатолія Семеновича представлено на сайті НТБ НТУ “ХПІ” за посиланням.