Кирило Євгенович Милославський

Милославський Кирило Євгенович (14 (27) січня 1914 року, с. Вознесенське, Рибінського повіту Ярославської губернії — 13 лютого 1975 року, м. Харків), інженер-дослідник, фізик-магнітолог, кандидат технічних наук (1943), доцент (1946). Співавтор і упорядник 5 книг на історико-музичну тематику. Син професора ХПІ та ХАДІ Є. І. Милославського, онук міського голови м. Охтирки І. М. Милославського.

Закінчив середню школу у Харкові у 1929 році. У 1930 році вступив, а у 1935 році закінчив фізико-механічний факультет Харківського механіко-машинобудівного інституту. У 1931 році при цьому закладі закінчив 4-й курс робфаку. Навчався на паралельних курсах з майбутнім академіком Є. М. Лівшицем, слухав лекції академіка Л. Д. Ландау. Учень професорів Д. С. Штейнберга та К. Д. Синельникова. Працював лаборантом в УФТІ (1934–1935 рр.), молодшим науковим співробітником у УНДІ метрології, Харків (1935 р.). У 1936–1939 рр. навчався в аспірантурі у ВНДІ метрології (м. Ленінград), під керівництвом професорів Є. Г. Шрамкова та Б. М. Яновського. Захистив кандидатську дисертацію (1943). В роки ІІ Світової війни працював інженером Центральної лабораторії Ленінградського, а потім старшим інженером Челябінського тракторного заводів, брав участь у вдосконаленні методів магнітної дефектоскопії деталей танків та тракторів.

Педагогічну діяльність розпочав як старший викладач кафедри електротехніки Челябінського механіко-машинобудівного інституту (1944–1946 рр.), потім був доцентом кафедри фізики на факультеті колісно-гусеничних машин Інституту механізації сільського господарства (м. Челябінськ). Після реевакуації до Харкова ― доцент кафедри фізики ХАДІ (1946–1949), згодом ― її завідувач (1949–1957). Секретар Вченої Ради ХАДІ, вчений секретар Харківської філії Товариства радіоелектроніки та радіозв’язку СРСР. З 1958 по 1975 рр. ― Вчений Секретар ІРЕ АН УРСР, відповідав за роботу з аспірантами та представлення наукових звітів до АН УРСР. Автор друкованих наукових праць в галузі магнетизму та історії фізики. Працював з відомими вченими академіками А. А. Слуцкіним, О. Я. Усиковим, С. Я. Брауде, Б. І. Веркіним, В. П. Шестопаловим.

Лектор Товариства «Знання» та Центрального лекторію. Досконало володів французькою мовою. Нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні» (1946) та ювілейним знаком до 100-річчя з народження винахідника радіо О. С. Попова (1959).

К. Є. Милославський, бувши відданим служителем Мельпомени, за своє коротке життя зміг зробити значний внесок у розвиток музично-театрального життя Харкова і Слобожанщини як талановитий мистецтвознавець. Невтомний збирач фотографій акторів, в тому числі з дарчими надписами, платівок, книжок на музично-театральну тематику, колекціонер листівок співаків і артистів, засновник приватної музикознавчої бібліотеки. Співак і акомпаніатор-любитель. Співавтор 4 книг: про Харківський театр опери і балету (1965, у співавторстві з П. О. Івановським та Г. В. Штоль, українською мовою) , про харківського тенора зі світовою відомістю Івана Алчевського (1972, у співавторстві з П. О. Івановським, російською; 1980, у співавторстві з І. М. Лисенком українською мовою), героїчного тенора Ю. С. Кіпоренка-Доманського (1987, у співавторстві з П. О. Івановським, українською мовою). Упорядник репертуару співака та літератури в книзі О. А. Грошевої «Іван Степанович Паторжинський» (1976). Спілкувався та був у дружбі з відомими співаками С. Я. Лемешевим, М. К. Печковським, І. С. Паторжинським, В. М. Гужовою, К. Г. Шашою, поетом Л. С. Татаренком, музикознавцями О. А. Грошевою, І. М. Лисенком, О. Чишком. Плідно співпрацював з домом-музеєм М. Ю. Лермонтова у м. П’ятигорську та музично-театральною бібліотекою К. С. Станіславського у Харкові. Похований на 2-му Харківському кладовищі, поруч з батьком. 

Дмитро Кирилович Милославський.

Список наукових праць та статей К. Є. Милославського

1. Милославский К. Е. Применение водно-щелочного раствора для контроля деталей методом магнитной суспензии. Челябинск. Бюллетень 8-го ГСПИ 1943, №3, (23). ― 5 с.
2. Михеев М. Н., Зимнев П. И., Милославский К. Е. Контроль при помощи коэрцитиметра глубины цементации и качества термической обработки. Вестник машиностроения. 1945. ― №6/7. ― С. 70-75.
3. Милославский К. Е. Магнитная дисперсия в ферромагнетиках в диапазоне микрорадиоволн // Сборник научных трудов ХАДИ, 1951. ― № 11. ― С. 45-65.
4. Милославский К. Е. Статья в спецсборнике. 1951.― 3 с.
5. Милославский К. Е. О рациональном методе изложения главы «Электромагнетизм» в курсе общей физики во втузах : метод. записка. ― 1957. ― 19 с.
6. Милославский К. Е. Юбилейная научная сессия в г. Харькове [Электронный ресурс] // ИЗВЕСТИЯ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ. РАДИОЭЛЕКТРОНИКА. Том 2, № 6 (1959) С. 754–755. ― Режим доступа: http://radio.kpi.ua/issue/view/1959-06
7. Милославський К. Є., Івановський П. О., Штоль Г. В. Харківський державний театр опери та  балету імені М. В. Лисенка. ― Київ, Мистецтво, 1965. ― 133 с.
8. Милославский К. Е., Ивановский П. А. Иван Алчевский. ― Москва : Сов. композитор, 1972. ― 125 с.
9. Іван Алчевський : упорядження та вступна стаття Лисенка І. М., Милославського К. Є. ― Київ, Музика, 1980. ― 294 с. з мал.
10. Івановський П. О., Милославський К. Є. Юрій Кипоренко-Даманський. ― Київ, Муз. Україна, 1987. ― 56 с. з мал.
11. Грошева Е. А. ПАТОРЖИНСКИЙ , 1976 1 Составитель К. Милославский. 1 Цыган. [Електронний ресурс] // ПАТОРЖИНСКИЙ ― pator ― Главная страница. ― Режим доступа: http://pator.at.ua/_ld/0/19___.pdf
12. Милославський К. Очима глядача: [опера М. В. Лисенка «Тарас Бульба»] / К. Милославський // Вечір. Харків. ― 1969. ― 19 лют.
13. Івановський П. Чародей дивных песен / П. Івановський, К. Милославський // Кр. знамя. ― 1968. ― 20 сент.
14. Милославський К. Іван Алчевський ― співак-громадянин / К. Милославський // Веч. Харків. ― 1969. ― 28 берез.
15. Івановський П. Іван Алчевський / П. Івановський, К. Мілославський // Культура і життя. ― 1970. ― 23 лип.

Публікації про життя та діяльність К. Є. Милославського

1. Гинак Е. Б. ВНИИМ в годы Великой Отечественной войны: Эвакуация. Блокада. Память [Электронный ресурс] // Эталоны. Стандартные образцы. 2020. Т. 16. ― № 2. ― С. 7-15.
2. ВНИИМ до войны (Лаборатория магнитных измерений: проф. Шрамков Е. Г., Яновский Б. М.; ст. н. сотр. Чернышев Е. Т., Зуева Н. Г., Ягола Г. К., Розе Т. Н.; мл. н. сотр. Спиридович Н. И., Соколова Е. А., техник-лаборант Богданова А. В., аспиранты Милославский К. Е., Зацепин И. Н. [Электронный ресурс]. ― Режим доступа: http://museum.vniim.ru/v-sokolova-2.html
3. Деятельность ВНИИМИ в годы Великой Отечественной войны [состоялись защиты трех диссертаций на соискание ученой степени кандидатов технических наук  Милославский К. Е.  «Объективный метод определения периода колебаний магнита при измерении момента инерции и напряженности эталона магнитного поля»] [Электронный ресурс] // ВНИИМ в годы войны.― Режим доступа: http://war1945.ru/rear-front/1115-uchenyy-sovet-vniim-v-gody-velikoy-otechestvennoy-voyny.html
4. Михеев М. Н., Зимнев П. И., Милославский К. Е. Контроль при помощи коэрцитиметра глубины цементации и качества термической обработки : ссылка на работу №65. [Электронный ресурс] // Вестн. машиностроения. 1945. ― № 6/7. ― С. 70-75.
5. Кирпичникова И. М. 70 лет кафедре электротехники [Электронный ресурс] / И. М. Кирпичникова, И. М. Коголь, В. А. Яковлев ; отв. за вып. В. В. Крымский. ― Челябинск : Центр НТИ, 2014. ― 72 с. ― Режим доступа: https://www.susu.ru/sites/default/files/book/70-let-kafedre-elektrotehniki-2014.pdf
   [26 января 1944 года в Механико-машиностроительном институте (в будущем ЧПИ, ЧГТУ, ЮУрГУ) была создана кафедра электротехники. Она вошла в состав Танкового факультета, позднее переименованного в факультет колесно-гусеничных машин (КГМ). Ее возглавил профессор Городецкий Г. М. В этот период в состав кафедры входили: проф. Городецкий Г. М., доц. Марков Н. А., ст. преп., к. т. н. Милославский К. Е.] ​
6. Історія кафедри [кафедра физики в Харьковском национальном автомобильно-дорожном университете]. ― Режим доступа: https://af.khadi.kharkov.ua/chairs/physics/istorija-kafedri/
   [Кафедра физики в Харьковском национальном автомобильно-дорожном университете (ХНАДУ) была основана в 1930 году, ее работу возглавляли специалисты в области фундаментальной физики. Первым заведующим кафедрой был доцент Борисоглебский С. В., а с 1936 по 1939 годы ― Вальтер А. К. ― научный сотрудник Харьковского физико-технического института АН УССР, академик АН УССР. В последующие годы кафедру возглавляли Бурдун Т. Д., Милославский К. Е., Ляшенко Т. Н., Шпетный А. И., Мовчан С. П., Кононенко В. Г., Пятак А. И.  С ноября 2009 кафедру физики возглавляет доктор техн. наук, проф. Батыгин Ю. В.]
7. Ковальов В. І. ХАДІ — одна сім'я [Текст] : зб. іст. нарисів / В. І. Ковальов. — Харків : ХДАДТУ, 2000. — 194 с. Кафедра фізики. ― С. 66.
8. Викладач і cтудент //Соціалістична Харківщина № 25 от 5 февраля 1957 года : (о методах викладання зав. каф. фізики ХАДІ доц. Милославського К. Є.)
9. Архив акад. Ершова А. П. Переписка. Ученый Секретарь ИРЭ АН УССР,  доц. Милославский К. Е. 2 письма 1974, 1975 г.г. ― Режим доступу: http://ershov.iis.nsk.su/archive/eaindex.asp?pplid=5187&did=1752

 Пам'ять про К. Є. Милославського

1. Чепалов А. И. Вспомним, что ль, Милославського, Штоль...// Чепалов А. И. Записки «Призрака оперы». ― Харьков, 2012. ― С. 6-7.
2. Чепалов А. Как в альбоме засохший цветок ..: [100 лет певице Екатерины Копьевой (1895-1930)] // Время. ― 1995. ― 5 сент.
3. Корн М. Зритель и эпоха: І. М. Лисенко. Спогад про Кирила Милославського Слобода ― 2004. ― 12 мая.
4. Чепалов А. Вспомним, что ль, Милославского, Штоль… ― Время. ― 2010.
5. Музики сонячні дзвони : Статті, рецензії, спогади / Іван Максимович Лисенко. ― Київ: Рада, 2004. ― 392 с. ― На укр. яз. Велетень оперної сцени (Іван Алчевський- спільно з К. Є. Милославським). ― С. 104-125.
6. Лисенко І. Словник українських приватних бібліотек / Іван Лисенко. ― Київ : Рада, 2009. ― 215 с.
7. Ковальская Е. Харьковский ученый ввел в заблуждение французов. // Вечерний Харьков, 2014. ― 25 янв. ― Режим доступу: https://vecherniy.kharkov.ua/news/87567/
8. З ІСТОРІЇ МУЗИЧНОГО ЖИТТЯ : Аматори музики Івановський та Милославський про братів Алчевських.  № 271  18 квіт. 2001. Доповідь Л. П. Осинцевої. Виступили: В. О. Болдирев, Т. В. Жукова, Н. М. Хоперська, Ф. С. Рофе-Бекетов.
9. Милославский Д. К., Раенко Л. В. Семья Милославских на Слобожанщине.// Культурна спадщина Слобожанщини. Число 28. ― Харків : Курсор, 2014. ― С. 88-100.
10. Милославський Д. К. «Український Карузо» : Іван Алчевський в музикознавчих працях Кирила Милославського // Історико-культурна спадщина родини Алчевських: теоретичні та прикладні аспекти біографістики. ― Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. ― С. 3-18.
11. Милославський Д. К. «Український Карузо» : Іван Алчевський в музикознавчих працях Кирила Милославського // Культурна спадщина Слобожанщини. Число 36. ― Харків : Курсор, 2017. ― С. 88-104.
12. Милославський Д. К. УЧЕНИЙ ― ФІЗИК, ЯКИЙ ВІДДАВ СВОЄ СЕРЦЕ МЕЛЬПОМЕНІ : (до 105 річниці з народження Кирила Милославського) // Історико-краєзнавчий альманах Музею видатних харків’ян імені Клавдії Шульженко «У милому місті моєму». ― Вип. 4. ― Харків : Майдан, 2019. ― 220 с.