Матеріали з архіву родини Волошиних

Первинні вкладки

Студенты и выпускники ХТИ (биографический словарь)

Бібліотека висловлює подяку Костянтину Таденєву за надані матеріали з сімейного архіву.

Волошин Дмитро Миколайович 

Дмитро Миколайович Волошин народився 11 (23) лютого 1893 року в Маріуполі у заможній родині азовських греків. Його батьки — Микола Федорович та Матрона Венедиктовна — переїхали до Маріуполя з селища Мангуш незадовго до його народження.
Прапрадід Дмитра Миколайовича, Василь Андрійович Волошин, був примусово переселений з Криму Російським імператорським урядом разом з іншими кримськими християнами у 1778 році .
​У 1906 році Дмитро Миколайович вступив до новоствореного Реального училища Гіацинтова в Маріуполі, і закінчив його в 1912 році. У тому ж році він вступив до Харківського технологічного інституту Імператора Олександра III, і закінчив з відзнакою механічний факультет у 1919 році. На старших курсах Дмитро Миколайович проходив практику на Харківському паровозобудівному заводі. Після закінчення інституту Дмитро Миколайович повернувся до Маріуполя.
​Підчас навчання в інституті, 6 (19) листопада 1917 року, Дмитро Миколайович одружився з Оленою Федорівною Сарбей. Їхні сім'ї родом з одного і того ж села Мангуш Маріупольського повіту.
Незабаром після Громадянської війни Дмитро Миколайович почав працювати на відновленні залізних рудників навколо Кривого Рогу. Його сім'я росла, і до 1924 року у Дмитра та Олени було вже двоє дітей: Микола і Олена. Однак після 1924 року сім'ю спіткало нещастя — спочатку помер син Микола; а наприкінці 1925 року, або на початку 1926 померла жінка пологами разом з новорожденою дитиною.
У 1926 році, відвідуючи родичів у селі Парутине, що під Миколаєвом, Дмитро Миколайович познайомився з 18-річною сиротою з села Старий Крим Маріупольського повіту, Софією Фемістокловною Білочуб. Дмитро і Софія покохали один одного та у 1927-му році одружилися.
Родина переїхала до Харкова якраз підчас арештів по Шахтинський справі у 1928 році.
Це були важкі часи... Влада проводила конфіскацію хліба у селян, що пізніше призвело до Голодомору. Двоюрідний брат Софії, Пантелей Білочуб, на той час сільський голова, був заарештований на Маріупольщині, начебто за підготовку збройного опору колективізації. Його привезли до Харкова разом з товаришем Будановим та іншими, а після показового суду стратили.
Проте життя продовжувалося, Дмитро Миколайович працював у Харкові у гірничій галузі. У 1929 році у нього та Софії народилася друга дочка — Лідія.
Дмитро Миколайович зробив внесок у створення інституту Південдіпроруда в Харкові (1933 р.).
31 травня 1934 року Дмитро Миколайович був заарештован. Передачу для нього у тюрмі прийняли тільки один раз. Починаючи з наступного дня ніякої інформації сім'я не одержувала. Він просто зник.

Костянтин Таденєв

Костянтин Таденєв народився та виріс в Україні, закінчив Харківський університет у 1982 році. Більшість свого життя він є громадянином США, живе зі своєю родиною в штаті Нью-Джерсі. На даний час він є одним з головних ІТ-архітекторів для міжнародної корпорації з транспорту та логістики — UPS. Костянтин зберігає великий інтерес до своєї спадщини, української історії та  культури.