2021-04-30

Павлушкін
Микола Михейович
1905–1984 рр.

Перелік наукових робіт професора М. М. Павлушкіна

Публікації про життя та наукову діяльність професора професора М. М. Павлушкіна

Список авторських свідоцтв Миколи Михейовича Павлушкіна

1905 р. – народився у селищі Битош Брянської губернії.

З 1918 р. (у тринадцятирічному віці) розпочав трудову діяльність; був учнем на склозаводі, робітником, рахівником, кур’єром.

1932–1937 рр. – навчався у Московському хіміко-технологічному інституті ім. Д. М. Менделєєва (далі – МХТІ), який закінчив з відзнакою.

1939–1941 рр. – очолював Харківський хіміко-технологічний інститут.

1941–1947 рр. – був заступником начальника відділу кадрів Наркомважпрома, начальником Головного управління навчальних закладів Міністерства хімічної промисловості.

У 1947 р. повернувся до МХТІ на кафедру хімічної технології силікатів та плідно працював в інституті до 1984 р., обіймаючи різні посади.

У 1950 р. захистив кандидатську, а у 1960 р. – докторську дисертації та отримав ступінь доктора технічних наук і вчене звання професора.

1965–1970 рр. – був проректором з наукової роботи МХТІ.

1965–1984 рр. – був деканом факультету хімічної технології силікатів; завідувачем кафедри скла та ситалів МХТІ.

Основні напрями наукової роботи:

Микола Михейович Павлушкін – відомий спеціаліст в галузі хімії і технології скла, склокристалічних матеріалів та фізикохімії і технології силікатних матеріалів.

Багаторічні наукові дослідження під керівництвом та за участю М. М. Павлушкіна з вивчення технологічних і структурних властивостей скла, схильності його до кристалізації, впливу різних катіонів і температурних параметрів на структуру синтезованих речовин, дозволили отримати новий клас склокристалічних матеріалів – ситалів, що мають унікальні властивості. Подальші роботи з використання відходів металургійних виробництв привели до створення шлакоситалів – будівельного лужно- і зносостійкого конструкційного матеріалу.

Він, разом з І. І. Китайгородським, очолював роботи зі створення унікального металоріжучого склокристалічного матеріала – корундового мікроліта.

За розробку нових матеріалів М. М. Павлушкін у 1963 р. отримав звання лауреата Ленінської премії.

У 1966 р. на заводі «Автоскло» (Україна) було здійснено пуск першої в світі потокової механізованої лінії з виробництва листового сірого шлакоситалу. У 1971–1974 рр. під керівництвом М. М. Павлушкіна була освоєна технологія випуску листового шлакоситалу білого кольору методом безперервного потоку. В високорозвинених країнах Заходу були запатентовані способи виробництва та складові шлакоситалів.

Науковий доробок М. М. Павлушкіна складають понад 380 друкованих праць, 75 винаходів. Крім того, ним написані монографії «Спеченный корунд», «Легкоплавкие стекла», «Основы технологии ситаллов». Під його редакцією і при безпосередній участі були видані довідник «Стекло» та підручник для вузів «Химическая технология стекла и ситаллов». Більшість його наукових праць є актуальними і сьогодні.

За матеріалами журналу «Стекло и керамика»