Лобойко Олексій Якович

Первинні вкладки

28.04.1938 р. — Олексій Якович народився у м. Харків.
1966 р. – закінчив Харківський політехнічний інститут за спеціальністю «Технологія неорганічних речовин і мінеральних добрив», де працював після закінчення і до останніх днів (нині Національний технічний університет «Харківський  політехнічний інститут»).
1970 р. — після навчання в аспірантурі достроково захистив кандидатську дисертацію. Працював асистентом, доцентом, професором, деканом факультету технології неорганічних речовин,
1978 р. — захистив докторську дисертацію.
1980 р. — отримав звання професора.
1981–1985 рр. —  працював деканом факультету технології неорганічних речовин.
1985 р. — за плідну багаторічну працю отримав ряд відзнак, серед них «Знак Пошани».
1985-1990 рр. — секретар парткому ХПІ.
1986-2018 рр. — завідувач кафедрою хімічної технології неорганічних речовин, каталізу та екології.
1992 р. — академік, один із засновників і член президії Академії наук вищої школи України за відділенням хімії.
1999-2015 рр. — член секції хімії і хімічної технології Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки, а також член Національної ради України в галузі науки і техніки.
2001 р. — перший стипендіат іменної стипендії ім. М. М. Бекетова Харківської облдержадміністрації в області хімії, яку отримав за вагомий внесок у вирішення науково-технічних проблем області. (Олексій Якович Лобойко обирався депутатом Харківської міської ради 2-х скликань).
2002 р. — лауреат ордена Ярослава Мудрого Академії наук вищої освіти України.
2014 р. — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. О. Я. Лобойко – почесний професор Українського державного хіміко-технологічного університету.
2015 р. — академік АН Вищої освіти України.
10.11.21 р. — на 84 році життя внаслідок гострої серцевої недостатності раптово помер видатний науковець, академік АН вищої школи, д.т.н., професор Лобойко Олексій Якович.
Професор О. Я. Лобойко був співавтором 425 наукових праць, у тому числі 55 авторських свідоцтв і патентів, 11 монографій і 7 підручників. Особисто підготував 3 докторів і 27 кандидатів наук, серед них фахівці В’єтнаму, Китаю, Йорданії, Судану і Болівії. Його монографії і підручники широко використовуються студентами і науково-технічними працівниками у підготовці висококваліфікованих спеціалістів.
Основним напрямом наукової діяльності професора О. Я. Лобойка було дослідження каталітичних і масообмінних процесів під тиском, отримання каталізаторів, поглиначів з метою розробки екологічно чистих ресурсо- та енергозберігаючих технологій в неорганічних виробництвах, а також створення на цій базі теоретичних основ хімічної технології. В Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» він очолював наукову школу «Каталітичні і масообмінні процеси в технологіях зв’язаного азоту, метанолу, каталізаторів і паливно-енергетичному комплексі».