Зернов Дмитро Степанович народився 3 березня 1860 року. Дмитро Степанович був сином протоієрея Степана Івановича Зернова (1817-1886) родом із священицької родини і Параски Дмитрівни (1829-1916), уродженої Лебедєвої, яка походила з родини військового лікаря.

Закінчив 1-у московську гімназію із золотою медаллю у 1878 р., фізико-математичний факультет Московського університету у 1882 р. і Петербурзького технологічного інституту у 1885 р. Магістр прикладної математики. Удосконалював свою освіту за кордоном. Приват-доцент Московського університету (1890). Ад'юнкт-професор прикладної механіки Харківського технологічного інституту (1891). Магістрант Московського університету, професор Імператорського московського технічного училища на кафедрі прикладної механіки з 1892 року. Одночасно читав курси лекцій з нарисної геометрії та прикладної механіки в Московському університеті. Член Політехнічного товариства при Московському технічному училищі.

З 1898 по 1902 рр. Д. С. Зернов – професор і директор Харківського технологічного інституту. Дмитро Степанович читав курси лекцій з опору матеріалів, термодинаміки, теорії парових машин. Завідував механічною лабораторією ХТІ.

Зернов був головою Товариства допомоги студентам ХТІ, Південноросійського товариства технологів і Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства (з 1898 р.), студентського технічного товариства ХТІ (1902). Учасник 2-го Всеросійського з'їзду борошномелів (1895). Почесний член Політехнічного товариства при Імператорському Московському технічному училищі (з 1899 р.).

З 1902 по 1905 рр. — директор і професор Санкт-Петербурзького технологічного інституту (1902–1905, 1908–1913, 1920–1922), також професор Гірничого інституту і Миколаївської морської академії.

Дмитро Степанович був активним громадським діячем, був членом союзу професорів вищих навчальних закладів (1904). З 1905 року був членом Конституційно-демократичної партії (кадетів).

Дмитро Степанович Зернов був учасником Першого Менделєєвського з'їзду (1907); з'їзду діячів, що займаються побудовою та застосуванням двигунів внутрішнього згоряння (1910). Д. С. Зернов входив до комісії по розробці проекту розширення в Росії технічної освіти з такими великими вченими, як Д. І. Менделєєв, В. Л. Кирпичов, брати Нобель та ін.; був головою Особливого Правління Товариства електричного освітлення. Голова Товариства технологів Санкт-Петербурга (1913) і Всеросійської асоціації інженерів. Нагороджений орденами св. Станіслава 2-го ступеня, св. Анни 2-го ступеня, срібними медалями на Олександрівській стрічці пам'яті Олександра III і на Андріївській стрічці в пам'ять коронування Миколи II.

Більше інформації — http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/12