2019-11-10

МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ СЕМКО

1945–1949 рр. — ректор Харківського механіко-машинобудівного інституту (ХММІ)
1950–1978 рр. — ректор Харківського політехнічного інституту (ХПІ)

Михайло Федорович Семко
1 жовтня 1906 р. —
9 вересня 1979 р.


Михайло Федорович Семко народився 1 жовтня 1906 року в бідній селянській родині, де шанували працю і знання. Його батьківщина — село Балясне на Полтавщині.

У 1925 році по путівці Полтавського окружкому комсомолу, як кращого ученя і активного комсомольця, його було відряджено на навчання до Харківського технологічного інституту.

Михайло Федорович в той час поєднував навчання в вишу і громадську роботу, обирався секретарем комітету комсомолу. В ці роки проявилися і його гарні організаторські здібності.

Після закінчення вишу, як кращого студента, його залишили в аспірантурі. У 1935 році Михайло Федорович успішно захистив кандидатську дисертацію і став доцентом кафедри холодної обробки матеріалів.

У 1941 році, з наближенням фронту до Харкова, йому доручили евакуацію механіко-машинобудівного інституту в м. Красноуфімськ. У 1942 р. він став заступником директора з навчально-виховної та наукової роботи Харьківського механіко-машинобудівного інституту (ХММІ).

Після звільнення Харькова, c 1945 по 1949 рр. М. Ф. Семко обіймає посаду ректора Харьківського механіко-машинобудівного інституту, на його плечі лягає відродження вишу.

З 1950 року відбувається об'єднання чотирьох ВНЗ — Харківського механіко-машинобудівного, Харківського електротехнічного, Харківського хіміко-технологічного та Харківського інституту інженерів цементної промисловості в єдиний Харківський політехнічний інститут, ректором якого призначили Михайла Федоровича Семка. Йому вдалося не тільки відновити колишній інститут, а й реалізувати поставлене засновником вишу В. Л. Кирпичовим завдання — необхідність політехнічної підготовки інженерів.

З 1941 року до останнього дня життя Михайло Федорович очолював кафедру різання матеріалів та різальних інструментів.

В особистості Михайла Федоровича дуже органічно поєдналися вчений і педагог найвищої кваліфікації, чуйний вихователь студентства, талановитий організатор, вдумливий, вимогливий керівник і прекрасний товариш, людина величезної працьовитості, працездатності і цілеспрямованості.

Життя Михайла Федоровича Семка було наповнено самовідданою працею Виключно напружена і плідна його діяльність повсякденно охоплювала всі ділянки життя ХПІ. Семку М. Ф. було притаманне загострене почуття нового — чи це стосувалося науки, педагогіки чи — громадської діяльності. І в тому, що сьогодні НТУ «ХПІ» користується заслуженим визнанням не тільки у нас в країні, але і за кордоном — велика заслуга Михайла Федоровича як ректора. Полум'яний інтернаціоналіст М. Ф. Семко багато зробив для розвитку і зміцнення науково-технічних і культурних зв'язків інституту з вищою школою інших країн.

У 1955 р. йому присвоєно звання професора.

У грудні 1976 р. Мішкольцький університет важкої промисловості в урочистій обстановці вручив Семко М. Ф. диплом Почесного доктора. Сьогодні ці міжнародні зв'язки настільки зміцніли, що перетворилися в потужний фактор спільної підготовки фахівців високої кваліфікації.

Безцінним є внесок Михайла Федоровича в розвиток вищої школи республіки: якщо до війни наш виш по суті був родоначальником інженерної освіти, то в пору його ректорства народжуються безпосередньо філії нашого інституту в Луганську, Кіровограді, Сумах, Кременчуці, Рубіжному, Сєвєродонецьку, які швидко стають самостійними вузами.

М .Ф. Семко по праву вважається засновником організації науки вишу, під його керівництвом наш колектив перетворився в найбільший науковий центр, він стояв біля витоків створення всіх наших численних проблемних і галузевих лабораторій і великих наукових інститутів. Рівень та обсяги науково-дослідних робіт вишу були найвищими в республіці. У 1968 р. М. Ф. Семко захищає докторську дисертацію.

Михайлу Федоровичу вдалося створити загальновизнаний новаторський напрямок в області різання алмазним інструментом. Очолюючи кафедру і проблемну лабораторію фізики різання, він зробив великий внесок в розробку фізичних основ різання інструментами з надтвердих синтетичних матеріалів.

Уряд високо оцінив видатну роль Михайла Федоровича Семка у розвиток вищої освіти, удостоївши його звання Героя Соціалістичної Праці в 1976 р., нагородивши трьома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора і медалями. Слід зазначити, що він був єдиним ректором в Радянському Союзі, який працював на цій посаді понад 33 роки. У його трудовій книжці лише один запис.

У 1977 р. Михайло Федорович Семко особисто подав заяву Міністру вищої і середньої спеціальної освіти СРСР В'ячеславу Петровичу Елютіну про відхід з поста ректора.

Його обрали Почесним ректором вузу, а наступником став найближчий соратник Микола Федорович Киркач. З цього моменту вся кипуча енергія недавнього ректора спрямовується на справи кафедри. Але 9 вересня 1979 року його життя раптово обірвалося. З життя пішла велика Людина, ціла епоха ХПІ і кафедри.

1980 р. — Рада Міністрів УРСР засновує іменні стипендії М. Ф. Семка для студентів Харківського політехнічного інституту.
1980 р. — Кафедра «Різання матеріалів та різальні інструменти» засновує щорічні Семковські наукові молодіжні читання для аспірантів, здобувачів, студентів.
1980 р. — Вчена Рада Харківського політехнічного інституту привласнює ім'я М. Ф. Семка Проблемній лабораторії фізики різання надтвердими інструментами.
1992 р. — Вчена Рада Харківського політехнічного університету засновує медаль М. Ф. Семка «За особистий внесок у співпрацю університетів».
2005 р. — Вчена Рада Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» стверджує нову назву кафедри «Різання матеріалів та різальні інструменти» — кафедра «Інтегровані технології машинобудування» ім. М. Ф. Семка.

Хронологія життя М. Ф. Семка знаходить своє продовження в справах нинішніх політехніків. Життєвий шлях Михайла Федоровича Семка — це яскравий приклад становлення Особистості та реалізації її потенціалу.