| |||||
| |||||
2019-11-10
МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ СЕМКО
1945–1949 рр. — директор Харківського механіко-машинобудівного інституту (ХММІ) 1950–1978 рр. — ректор Харківського політехнічного інституту (ХПІ) Михайло Федорович Семко
Список наукових праць професора Михайла Федоровича Семка Збірники наукових праць за редакцією М. Ф. Семка Список робіт здобувачів наукових ступенів, виконаних під керівництвом М. Ф. Семка (з фондів НТБ НТУ «ХПІ») Науково-дослідні роботи, виконані під керівництвом М. Ф. Семка Публікації про життя та діяльність М. Ф. Семка Фото архів М. Ф. Семка Михайло Федорович Семко народився 1 жовтня 1906 року в бідній селянській родині, де шанували працю і знання. Його батьківщина — село Балясне на Полтавщині. У 1925 році по путівці Полтавського окружкому комсомолу, як кращого учня й активного комсомольця, його було відряджено на навчання до Харківського технологічного інституту. Михайло Федорович в той час поєднував навчання в вишу і громадську роботу, обирався секретарем комітету комсомолу. В ці роки проявилися і його гарні організаторські здібності. Після закінчення вишу, як кращого студента, його залишили в аспірантурі. У 1935 році Михайло Федорович успішно захистив кандидатську дисертацію і став доцентом кафедри холодної обробки матеріалів. У 1941 році, з наближенням фронту до Харкова, йому доручили евакуацію механіко-машинобудівного інституту в м. Красноуфімськ. У 1942 р. він став заступником директора з навчально-виховної та наукової роботи Харьківського механіко-машинобудівного інституту (ХММІ). Після звільнення Харкова, з 1945 по 1949 рр. М. Ф. Семко обіймає посаду ректора Харківського механіко-машинобудівного інституту, на його плечі лягає відродження вишу. З 1950 року відбувається об'єднання чотирьох ВНЗ — Харківського механіко-машинобудівного, Харківського електротехнічного, Харківського хіміко-технологічного та Харківського інституту інженерів цементної промисловості в єдиний Харківський політехнічний інститут, ректором якого призначили Михайла Федоровича Семка. Йому вдалося не тільки відновити колишній інститут, а й реалізувати поставлене засновником вишу В. Л. Кирпичовим завдання — необхідність політехнічної підготовки інженерів. З 1941 року до останнього дня життя Михайло Федорович очолював кафедру різання матеріалів та різальних інструментів. В особистості Михайла Федоровича дуже органічно поєдналися вчений і педагог найвищої кваліфікації, чуйний вихователь студентства, талановитий організатор, вдумливий, вимогливий керівник і прекрасний товариш, людина величезної працьовитості, працездатності і цілеспрямованості. Життя Михайла Федоровича Семка було наповнено самовідданою працею Виключно напружена і плідна його діяльність повсякденно охоплювала всі ділянки життя ХПІ. Семку М. Ф. було притаманне загострене почуття нового — чи це стосувалося науки, педагогіки чи — громадської діяльності. І в тому, що сьогодні НТУ «ХПІ» користується заслуженим визнанням не тільки у нас в країні, але і за кордоном — велика заслуга Михайла Федоровича як ректора. Полум'яний інтернаціоналіст М. Ф. Семко багато зробив для розвитку і зміцнення науково-технічних і культурних зв'язків інституту з вищою школою інших країн. У 1955 р. йому присвоєно звання професора. У грудні 1976 р. Мішкольцький університет важкої промисловості в урочистій обстановці вручив Семко М. Ф. диплом Почесного доктора. Сьогодні ці міжнародні зв'язки настільки зміцніли, що перетворилися в потужний фактор спільної підготовки фахівців високої кваліфікації. Безцінним є внесок Михайла Федоровича в розвиток вищої школи республіки: якщо до війни наш виш по суті був родоначальником інженерної освіти, то в пору його ректорства народжуються безпосередньо філії нашого інституту в Луганську, Кіровограді, Сумах, Кременчуці, Рубіжному, Сєвєродонецьку, які швидко стають самостійними вузами. М .Ф. Семко по праву вважається засновником організації науки вишу, під його керівництвом наш колектив перетворився в найбільший науковий центр, він стояв біля витоків створення всіх наших численних проблемних і галузевих лабораторій і великих наукових інститутів. Рівень та обсяги науково-дослідних робіт вишу були найвищими в республіці. У 1968 р. М. Ф. Семко захищає докторську дисертацію. Михайлу Федоровичу вдалося створити загальновизнаний новаторський напрямок в області різання алмазним інструментом. Очолюючи кафедру і проблемну лабораторію фізики різання, він зробив великий внесок в розробку фізичних основ різання інструментами з надтвердих синтетичних матеріалів. Уряд високо оцінив видатний внесок Михайла Федоровича Семка у розвиток вищої освіти, удостоївши його звання Героя Соціалістичної Праці в 1976 р., нагородивши трьома орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора і медалями. Слід зазначити, що він був єдиним ректором в Радянському Союзі, який працював на цій посаді понад 33 роки. У його трудовій книжці лише один запис. У 1977 р. Михайло Федорович Семко особисто подав заяву Міністру вищої і середньої спеціальної освіти СРСР В'ячеславу Петровичу Елютіну про відхід з поста ректора. Його обрали Почесним ректором вузу, а наступником став найближчий соратник Микола Федорович Киркач. З цього моменту вся кипуча енергія недавнього ректора спрямовується на справи кафедри. Але 9 вересня 1979 року його життя раптово обірвалося. З життя пішла велика Людина, ціла епоха ХПІ і кафедри. 1980 р. — Рада Міністрів УРСР засновує іменні стипендії М. Ф. Семка для студентів Харківського політехнічного інституту.
Хронологія життя М. Ф. Семка знаходить своє продовження в справах нинішніх політехніків. Життєвий шлях Михайла Федоровича Семка — це яскравий приклад становлення Особистості та реалізації її потенціалу. |
|||||