Пономарьов Іван Михайлович (1848-1905) – хімік.

Уродженець Іркутська. Закінчив Московську комерційну академію. Прослухав два курси в Санкт-Петербурзькому технологічному інституті. З 1868 року продовжив освіту в Цюріху, Парижі, Бонні, Геттінгені. Доктор хімії Геттінгенського університету. Лаборант, завідувач хімічною лабораторією Новоросійського університету (1876). Приват-доцент (1878).

З 1886 року – ад’юнкт-професор Харківського технологічного інституту. Читав курси лекцій з неорганічної та органічної хімії, вів практичні заняття. Брав участь у створенні хімічної лабораторії ХТИ. Проводив дослідження якості гасу для Харківсько-Миколаївської залізниці (1891). Помічник директора інституту (1892, 1899). Професор ХТИ (1893). Одночасно читав неорганічну хімію у ветеринарному інституті (1902). Завідувач хімічною лабораторією ХТИ (1899, 1904). Член Господарського комітету.

Директор ХТИ (1905). Учасник VII, IX з'їздів російських природознавців і лікарів. Був членом Російського фізико-технічного, Німецького фізичного товариств. Член комітету Південно-Російського товариства технологів. Мав всі відзнаки до Св. Володимира 3-го ступеня включно. Івана Михайловича часто запрошували в якості експерта на велику кількість судових справ, складних і відповідальних, де він давав цінні експертні висновки для суду.

25 серпня 1905 року Івана Михайловича Пономарьова, директора та першого професора хімії Харківського Технологічного Інституту Імператора Олександра III не стало. Він раптово помер від паралічу серця, хвороба його постійно гнітила в останні роки, серце не могло витримати тієї великої роботи, яку покійний брав на себе протягом своєї службової діяльності.

Після смерті бібліотека Пономарьова Івана Михайловича була передана до ХТІ.