• Галерея НТБ НТУ "ХПІ"
• Головна

Наукова школа електротехніки Харківського політехнічного інституту

Михайло Абрамович Любчик

Доктор технічних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України, почесний доктор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», відомий вчений і фахівець у галузі електромеханічних систем.

Любчик Михайло Абрамович народився 4 жовтня 1920 р. у м. Харкові. Закінчив Харківський електротехнічний інститут (1946). З 1945 р., після закінчення Другої Світової війни, учасником якої він був, Михайло Абрамович брав активну участь у відновленні Харківського електротехнічного інституту, який згодом увійшов до складу Харківського політехнічного інституту. За цю роботу його було відзначено Почесним знаком Наркомелектропрома.

Трудова, наукова та педагогічна діяльність професора Михайла Абрамовича Любчика безперервно, біля 60 років, була пов'язана з НТУ «ХПІ», зокрема з кафедрою "Електричні апарати", де він пройшов шлях від лаборанта до професора.

Михайло Абрамович Любчик був учнем видатного електротехніка, професора Б. Ф. Вашури, згодом став визнаним вченим у галузі електромеханіки. Основні напрями його наукових досліджень пов’язані з теорією та проектуванням силових електромагнітних механізмів. Він розробив теорію феромагнітних шунтів та метод коректувальних функцій, на базі якого було створено високоефективні електромагнітні виконавчі пристрої промислового і спеціального призначення. Віртуозно володіючи сучасним математичним апаратом, він вперше запропонував і обґрунтував застосування теорії оптимального керування до створення швидкодіючих електромагнітних виконавчих пристроїв, заклав основи загальної теорії оптимального проектування силових електромагнітних механізмів. Цим питанням була присвячена його докторська дисертація, яку він захистив у 1981 р. З 1983 р. Михайло Абрамович – професор кафедри електричних апаратів.

Поєднуючи в собі риси вченого-теоретика і інженера конструктора, М. А. Любчик був автором десятків винаходів і патентів, упроваджених у промисловість. Михайло Абрамович забезпечив створення і серійне виробництво нових зразків електромагнітної техніки. Його ім'я було добре відомо провідним конструкторам і технологам найбільших електротехнічних заводів, НДІ і КБ, багато з яких були його учнями.

В останні роки наукові інтереси проф. М. А. Любчика були пов'язані зі створенням технічних засобів робототехніки та локальної магнітотерапії. Під його керівництвом, спільно з науковцями кафедри, було виконано роботи по електромагнітному рушію імплантованого штучного серця (в рамках спільного проекту СРСР–США). За проект "Нові принципи у реалізації магнітних систем пристроїв широкого профілю медичної техніки" у 1998 р. М. А. Любчику було присвоєно звання лауреата конкурсу Благодійного фонду ім. М. А. Куцина.

Михайло Абрамович багато сил і вміння доклав для відтворення та розвитку спеціальності електроапаратобудування в Україні, в тому числі на кафедрі "Електричні апарати" Харківського політехнічного інституту, у Харківському електромеханічному технікумі тощо. Він був блискучим лектором і методистом, за його монографіями і підручниками навчалися кілька поколінь студентів-електромеханіків. Розроблені і поставлені їм нові навчальні курси відрізнялися високим науковим і методичним рівнем і завжди викликали інтерес колег і студентів, неодноразово відзначалися Міністерством освіти України за високий рівень підготовки фахівців і підготовку дипломного проектування, науково-дослідної роботи студентів.

Проф. Любчик М. А. багато цінного впровадив в організаційно-методичну роботу у вищій школі. Підготовлені та опубліковані їм статті, методичні вказівки і рекомендації широко використовуються в університеті, відзначалися ректором і Міністерством освіти і науки України.

У 1993 р. Указом Президента України проф. Любчику М. А. присвоєно звання "Заслужений працівник народної освіти України", у 1995 р. йому було присвоєно звання" Почесний доктор Харківського державного політехнічного університету", а у 2002 р. була присуджена Державна стипендія Президента України в галузі освіти.

Наукову естафету проф. М. А. Любчика прийняв його син, Леонід Михайлович Любчик, який народився 1 січня 1951 р. м. Харкові, а 1973 р. закінчив Харківський політехнічний інститут, отримавши диплом інженера-електрика. Надалі Л. М. Любчик – відомий на Україні і за кордоном вчений в області автоматичного управління, член Національного комітету України з автоматичного керування, доктор технічних наук, професор, Лауреат державної премії України, академік АН вищої школи України. Протягом 20 років керував створеною ним кафедрою комп'ютерної математики та аналізу даних, на якій в даний час працює професором. За наукові досягнення і заслуги в підготовці висококваліфікованих кадрів нагороджений Почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.