2021-09-24

Лазоверт
Самуїл Генріхович
1885‒1937 рр.

На час розміщення матеріалу інформація про публікації C. Г. Лазоверта відсутня.

Публікації про життя та діяльність C. Г. Лазоверта


Народився 29 листопада 1885 р. у Варшаві в єврейській родині.

1904 р. — вступив у РСДРП (б). Брав активну участь у революційному русі. Брав участь у подіях жовтневої революції 1917 р. у Москві.

1919 р. — член ЦВК Литовсько-Білоруської Республіки.

1919-1920 рр. — секретар і член Польського бюро ЦК РКП (б).

З 1920 р. — партійний діяч України.

1924-1925 рр. — завідувач підвідділу національних меншин ЦК КП (б) України.

1925(?)-1930 рр. — завідувач Польського бюро агітаційно-пропагандистського відділу ЦК КП (б) України.

З 1927 року — член Українського відділення Всесоюзного товариства старих більшовиків.

Листопад 1927 — січень 1934 р. — член Центральної Контрольної Комісії КП (б) України.

З 21 червня 1930 по 15 липня 1931 р. — перший директор Харківського хіміко-технологічного інституту.

1932-1934 рр. – кандидат в члени Президії Центральної Контрольної Комісії КП (б) України.

Травнь 1934 року — листопад 1935 р. — директор Інституту польської пролетарської культури Академії наук УРСР.

З 1935 року — березень 1937 р. — державний арбітр при Раді народних комісарів Української РСР.

12 березня 1937 р. — заарештований органами НКВС.

22 вересня 1937 р. — засуджений до розстрілу за звинувачення в участі у Польській військовій організації (ПОВ).

25 вересня 1937 р. — вирок виконано.

Посмертно реабілітований Військовою колегією Верховного Суду СРСР 21 липня 1956 р.