2019-06-07

Кузнецов Мефодій Іванович – в. о. ректора Харківського технологічного інституту (1920)

Кузнецов Мефодій Іванович
20 червня 1879 –
9 листопада 1950 р.

Список наукових робіт професора М. І. Кузнецова
Список наукових робіт під редакцією професора М. І. Кузнецова
Публікації про життя та наукову діяльність М. І. Кузнецова

Кузнецов Мефодій Іванович народився в 1879 році в місті Пльос Костромської губернії в сім'ї службовця річкового пароплавства «Зевеке». Закінчив міське училище в м Пльос, а потім продовжив навчання у подільському реальному училищі (1887-1899).

З 1899 по 1904 рр. Мефодій Іванович навчався у Харківському Технологічному інституті (ХТІ) на хімічному відділенні. Після закінчення ХТІ залишився працювати лаборантом (асистентом) на кафедрі хімічної технології.

У 1905 р. М. І. Кузнецов під керівництвом відомого вченого О. П. Лідова виконав наукову експериментальну роботу: «Отношение газообразных углеводородов к накаленному магнию». Робота мала важливе практичне значення, в ній була запропонована методика визначення вуглеводнів, що застосовується при дослідженні горючих газів – генераторного, водного, доменного.

У січні 1907 р. М. І. Кузнецов був відряджений в Дрезденську вищу технічну школу, де продовжив розпочаті в Харкові дослідження. Підсумком цієї роботи була розробка методу виробництва формальдегіду, запатентованого в США, Німеччині та Швеції.

У 1908 р. Кузнецов повертається в лабораторію органічних і фарбувальних речовин ХТІ на посаду лаборанта. Читає лекції з технології целюлозно-паперових виробництв та білкових речовин.

У 1909 р. Мефодій Іванович працює на скляному заводі в м. Мерефа.

У 1913 р. він розробив метод очищення соляних розчинів від гіпсу на Слов'янському солевареному заводі.

У 1917 р. М. І. Кузнецов для паперової фабрики в м. Ростов-на-Дону розробив і представив варіанти можливого скорочення витрати палива.

У 1918 р. за дорученням Центросоюзу він виконав проект шкіряного заводу.

У 1919 р. М. І. Кузнецов був обираний штатним професором кафедри технології органічних речовин.

У 1920 р. під його керівництвом в ХТІ була створена і ним очолена спеціальна комісія з прискореного випуску інженерів-технологів (СКПВІТ).

З 1920 по 1921 рр. М. І. Кузнецов виконував обов'язки ректора інституту ХТІ.

З 1921 року – обіймав посаду проректора з навчальної частини, а також був членом факультетської комісії ХТІ.

З 1923 р. був завідувачем лабораторією та кафедрою технології органічних речовин.

У 1924 р. М. І. Кузнецов був членом виробничо-наукової секції "Доброхіма".

У 1921-1929 рр. був членом правління Всеукраїнської асоціації інженерів. У ці ж роки керував Науково-дослідною кафедрою та лабораторєю хімічної технології органічних речовин при ХТІ.

У 1926 р. М. І. Кузнецов – завідувач товарно-дослідною станцією.

З 1928 р. – одночасно завідувач газовим заводом ХТІ і завідувач науково-дослідним відділом Державного інституту з проектування і будівництва коксових печей і хімічних заводів «Коксобуд».

Після реорганізації в 1930 р. установи «Коксобуд» в «Союзкокс» був призначений на посаду заступника начальника Науково-дослідного управління.

З моменту утворення в 1930 р. caмocтійного Хіміко-технологічного інституту на базі хімічного факультету ХТІ М. І. Кузнецов був затверджений завідувачем кафедри технології коксобензольного виробництва (з 1938 р. кафедра технології пірогенних виробництв). А також був членом кваліфікаційної комісії механічного факультету.

У 1931 р. в Харкові організовується новий Науково-дослідний вуглехімічний інститут (ВХІН), науковим керівником якого призначають М. І. Кузнецова.

11 листопада 1935 року рішенням ВАК СРСР М. І. Кузнецов без захисту дисертації був затверджений у вченому ступені доктора технічних наук.

У 1936-1937 рр. М. І. Кузнецов – заступник директора Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С. М. Кірова (ХХТІ) з наукової роботи.

У 1930-1941 рр. – завідувач кафедри технології пірогенних процесів ХХТІ.

У 1939 р. М. І. Кузнецов був обраний дійсним членом Академії наук УРСР.

Під час Великої Вітчизняної війни, в окупаційному Харкові, очолював хімічний відділ Науково-технічного управління. Виїхав до Німеччини. Репатрійований в 1945 р.

З 1951 р. М. І. Кузнецов знову працює в ХХТІ

М. І. Кузнецову належить близько 70 наукових робіт. Перекази іноземної літератури становлять особливу область наукової діяльності вченого. Під його редакцією вийшло 12 перекладів монографій німецьких вчених. М. І. Кузнецов – автор першого підручника (російською мовою) з виробництва коксу, який протягом багатьох років залишався єдиним. Підручники і спеціальні навчальні посібники, написані або редаговані ним, зіграли величезну роль в справі підготовки інженерних кадрів.

9 листопада 1950 р. Мефодій Іванович Кузнецов помер. Його багатогранна і плідна діяльність по становленню вітчизняної коксохімічної науки була прикладом творчого союзу науки і виробництва.