Кузнецов Мефодій Іванович народився в 1879 році в місті Пльос Костромської губернії в сім'ї службовця річкового пароплавства «Зевеке». Закінчив міське училище в м Пльос, а потім продовжив навчання у костромському реальному училищі (1887-1899).

З 1899 по 1904 рр. Мефодій Іванович навчався у Харківському Технологічному інституті (ХТІ) на хімічному відділенні. Після закінчення ХТІ залишився працювати лаборантом (асистентом) на кафедрі хімічної технології.

У 1905 р. М. І. Кузнецов під керівництвом відомого вченого О. П. Лідова виконав наукову експериментальну роботу: «Отношение газообразных углеводородов к накаленному магнию». Робота мала важливе практичне значення, в ній була запропонована методика визначення вуглеводнів, що застосовується при дослідженні горючих газів – генераторного, водного, доменного.

У січні 1907 р. М. І. Кузнецов був відряджений в Дрезденську вищу технічну школу, де продовжив розпочаті в Харкові дослідження. Підсумком цієї роботи була розробка методу виробництва формальдегіду, запатентованого в США, Німеччині та Швеції.

У 1908 р. Кузнецов повертається в лабораторію органічних і фарбувальних речовин ХТІ на посаду лаборанта. Читає лекції з технології целюлозно-паперових виробництв та білкових речовин.

У 1909 р. Мефодій Іванович працює на скляному заводі в м. Мерефа.

У 1913 р. він розробив метод очищення соляних розчинів від гіпсу на Слов'янському солевареному заводі.

У 1917 р. М. І. Кузнецов для паперової фабрики в м. Ростов-на-Дону розробив і представив варіанти можливого скорочення витрати палива.

У 1918 р. за дорученням Центросоюзу він виконав проект шкіряного заводу.

У 1919 р. М. І. Кузнецов був обираний штатним професором кафедри технології органічних речовин.

У 1920 р. під його керівництвом в ХТІ була створена і ним очолена спеціальна комісія з прискореного випуску інженерів-технологів (СКПВІТ).

З 1920 по 1921 рр. М. І. Кузнецов виконував обов'язки ректора інституту ХТІ.

З 1921 року – обіймав посаду проректора з навчальної частини, а також був членом факультетської комісії ХТІ.

З 1923 р. був завідувачем лабораторією та кафедрою технології органічних речовин.

У 1924 р. М. І. Кузнецов був членом виробничо-наукової секції "Доброхіма".

У 1921-1929 рр. був членом правління Всеукраїнської асоціації інженерів. У ці ж роки керував Науково-дослідною кафедрою та лабораторєю хімічної технології органічних речовин при ХТІ.

У 1926 р. М. І. Кузнецов – завідувач товарно-дослідною станцією.

З 1928 р. – одночасно завідувач газовим заводом ХТІ і завідувач науково-дослідним відділом Державного інституту з проектування і будівництва коксових печей і хімічних заводів «Коксобуд».

Після реорганізації в 1930 р. установи «Коксобуд» в «Союзкокс» був призначений на посаду заступника начальника Науково-дослідного управління.

З моменту утворення в 1930 р. caмocтійного Хіміко-технологічного інституту на базі хімічного факультету ХТІ М. І. Кузнецов був затверджений завідувачем кафедри технології коксобензольного виробництва (з 1938 р. кафедра технології пірогенних виробництв). А також був членом кваліфікаційної комісії механічного факультету.

У 1931 р. в Харкові організовується новий Науково-дослідний вуглехімічний інститут (ВХІН), науковим керівником якого призначають М. І. Кузнецова.

11 листопада 1935 року рішенням ВАК СРСР М. І. Кузнецов без захисту дисертації був затверджений у вченому ступені доктора технічних наук.

У 1936-1937 рр. М. І. Кузнецов – заступник директора Харківського хіміко-технологічного інституту ім. С. М. Кірова (ХХТІ) з наукової роботи.

У 1930-1941 рр. – завідувач кафедри технології пірогенних процесів ХХТІ.

У 1939 р. М. І. Кузнецов був обраний дійсним членом Академії наук УРСР.

Під час Великої Вітчизняної війни, в окупаційному Харкові, очолював хімічний відділ Науково-технічного управління. Виїхав до Німеччини. Репатрійований в 1945 р.

З 1951 р. М. І. Кузнецов знову працює в ХХТІ

М. І. Кузнецову належить близько 70 наукових робіт. Переклади іноземної літератури становлять особливу область наукової діяльності вченого. Під його редакцією вийшло 12 перекладів монографій німецьких вчених. М. І. Кузнецов – автор першого підручника (російською мовою) з виробництва коксу, який протягом багатьох років залишався єдиним. Підручники і спеціальні навчальні посібники, написані або редаговані ним, зіграли величезну роль в справі підготовки інженерних кадрів.

9 листопада 1950 р. Мефодій Іванович Кузнецов помер. Його багатогранна і плідна діяльність по становленню вітчизняної коксохімічної науки була прикладом творчого союзу науки і виробництва.