Хронологія основних дат життя та діяльності В. Л. Кирпичова
1845 — 8 жовтня (26 вересня) народився в Петербурзі.
1862 — закінчив Полоцький кадетський корпус.
1863 — закінчив Михайлівське артилерійське училище.
1863-1865 — служба (стажування) у Кронштадтській фортечній артилерії.
1865-1868 — навчання в Михайлівській артилерійській академії.
1869-1870 — виконав першу наукову роботу (спільно з акад. Гадоліним А. В.) з механічних випробувань сталі, обробленої за способом Чернова Д. К.
1870 — обрано за конкурсом викладачем механіки Петербурзького технологічного інституту.
1873 — стажувався в Німеччині (у Гейдельберзі), де слухав лекції та навчався у відомого фізика Г. Кірхгофа.
1874 — виступив на засіданні Російського фізико-хімічного товариства з доповіддю щодо доведення теореми подібності теорії пружності стосовно явищ пружності.
1876 — відвідав виставку наукових приладів, що відкрилася в Кенсінгтонському музеї у Лондоні. Одружився на Матильді Карлівні Циглер. Обрано професором Петербурзького технологічного інституту.
1881-1887 — член ради Російського технічного товариства; а з 1907 р. — почесний член цього товариства.
1882 — виступив на засіданні Російського технічного товариства з першою у Росії доповіддю про охорону робітників від нещасних випадків.
1884 — разом з І. О. Вишнеградським брав активну участь у розробці проєкту розвитку професійної освіти в Росії.
1885-1898 — організатор і директор Харківського технологічного інституту.
1888 — обрано почесним членом Політехнічного товариства при Московському технічному училищі.
1893 — був експертом на Всесвітній промисловій виставці у Чикаго. Ознайомився з американськими машинобудівними заводами.
І895-1898 — один із засновників і голова Південно-Російського товариства технологів; згодом — почесний член цього ж товариства.
1897 — брав участь у Комісії з питань про вищі технічні навчальні заклади.
1898-1902 — організатор і директор Київського політехнічного інституту. Вийшов друком перший том курсу «Сопротивление материалов».
189? — вышел из печати второй том курса «Сопротивление материалов».
1902 — звільнено з посади директора КПІ за підтримку революційного руху студентства. Видав курс «Основания графической статики» (надалі вийшли друком шість перевидань).
1903 — голова будівельної комісії Петербурзького політехнічного інституту. З осені почав викладати в цьому інституті курс прикладної та будівельної механіки. Вийшла друком праця «Лишние неизвестные в строительной механике» (друге видання — у 1934 р.).
1907 — вийшла у світ книга «Беседы о механике» (чотири з п'яти її видань було підготовано значно пізніше).
1910 — почесний член Першого з'їзду діячів гірничої справи, металургії та машинобудування. Головував на Другому з'їзді діячів гірничої справи, металургії та машинобудування.
1913 — написав останні праці — «Оптическое изучение упругих деформаций» та «Об усталости металлов».
1913 — 20 (7) жовтня помер у Петербурзі.