Перелік наукових робіт професора М. Ф. Киркача

Публікації про життя та наукову діяльність професора М. Ф. Киркача

Микола Федорович Киркач народився 18 січня 1925 року в місті Слов'янськ (Донецька область).

Він навчався в середній школі № 1 м. Слов'янська. У 1941 р., коли почалася війна і до міста підійшли німці, його сім'я була евакуйована спочатку в Новосибірську область, де Микола Киркач закінчив дев'ятий клас середньої школи, а потім — до Ошської області. Сімнадцятирічним юнаком у 1942 р. Микола Федорович пішов добровольцем до лав Радянської Армії. І його направили на навчання до Ташкентського кулеметно-мінометного училища, з якого в травні 1943 року він виходить в чині лейтенанта.

М. Ф. Киркач брав участь в боях у складі військових підрозділів Північно-Кавказького, 3-го Українського і 4-го Українського фронтів, воював у лавах легендарної 18-ї арміі, брав участь у визволенні Болгарії, Румунії, Югославії та Угорщини, був двічі поранений.

У 1947 р. Микола Федорович демобілізувався і повернувся до навчання у СШ № 1 м. Слов'янська, де і закінчив десятий клас.

У 1948 р. М. Ф. Киркач поступає вчитися на автотракторний факультет Харківського механіко-машинобудівного інституту (ХММІ). З цього часу все його життя тісно пов'язано з Харківським політехнічним інститутом.

Після закінчення інституту Микола Федорович продовжив навчання в аспірантурі, закінчив її у 1958 році і захистив кандидатську дисертацію. М. Ф. Киркач працював доцентом, професором, а з 1968 р. — він завідувач кафедри «Деталі машин». З 1962 по 1978 роки — Микола Федорович проректор з навчальної роботи.

У 1976 році Миколі Федоровичу Киркачу було присвоєно вчене звання професора. У вересні 1978 року М. Ф. Киркач стає ректором інституту і керує ним дванадцять років, поки в 1990 році він добровільно не йде з цієї роботи.

З ім'ям Миколи Федоровича пов'язано створення нових вишів України на базі філій ХПІ, створення в інституті нових кафедр і факультетів, започаткована підготовка інженерів за сучасними спеціальностями. Особливий внесок він зробив в укріплення матеріальної бази, будівництво навчальних корпусів, студентських гуртожитків. За його ініціативою було побудовано ряд важливих об'єктів: в першу чергу, НДПКІ «Молнія», корпус кафедри турбінобудування, корпус кафедри жирів і радіо-корпус, навчальний корпус У-2, друга черга НДПКІ «Молнія» — база в Андріївці, спортивний комплекс ( його будівництво було завершено в 1991 р.). Були відкриті корпус та їдальня в Алушті, корпус в санаторії «Бермінводи».

Величезну увагу М. Ф. Киркач приділяв вирішенню соціальних проблем — будівництву житла. Побудовані та заселені будинок на вул. Галана і житловий будинок на вул. Пушкінській. Все це сприяло поліпшенню навчального процесу і наукових досліджень.

За редакцією М. Ф. Киркача була написана історія інституту: зібрані воєдино розрізнені історичні факти, інформація про наукові школи та про керівників інституту. В ці роки проводилися масштабні заходи, пов'язані з розвитком самодіяльності, культурно-масової та спортивної роботи. Проводилася велика робота з придбання обчислювальної техніки і її впровадження. Зміцнювалося міжнародне співробітництво, отримала подальший розвиток наука, розширився обчислювальний центр за рахунок придбання нової техніки, було збільшено кількість аудиторій, кафедри отримали можливість розширюватися, відкривалися нові спеціальності. Штат був укомплектований висококваліфікованими фахівцями, які мали всі необхідні можливості підвищувати свій професійний рівень.

Микола Федорович організував і очолив розробку циклу навчальних посібників курсового проектування за підсумками вивчення дисципліни «Деталі машин. Розрахунок і проектування». Під його керівництвом видано навчальний посібник для студентів технічних вишів «Основи проектування деталей машин», який тричі видавався (1983, 1987 і 1991 рр.). М. Ф. Киркач вів велику науково-дослідницьку роботу в області теорії та практичного використання муфт для приводів в машинобудуванні. Опублікував 48 наукових робіт, в тому числі 2 монографії, 8 винаходів.

Микола Федорович Киркач помер 4 грудня 1990 року в віці 65 років. Активний учасник громадського життя вишу, області, республіки. Делегат XXVI і XXVII з'їздів КП України, XXVII з'їзду КПРС, член Всесоюзної і Української рад ветеранів війни і праці, голова Харківської обласної ради ветеранів. Вся діяльність М. Ф. Киркача пов'язана з Харківським політехнічним інститутом. Відомий вчений, один з видатних педагогів свого часу, талановитий організатор, він все своє життя присвятив підготовці висококваліфікованих інженерів, перетворенню Харківського політехнічного інституту в провідний інженерний виш країни.