Наукова школа електротехніки Харківського політехнічного інституту

Леонід Бенедиктович Гейлер (1897–1970?)

Закінчив Харківський технологічний інститут (ХТІ) у 1921 році. Асистент, викладач електротехнічного факультету ХТІ у 1923–1929 роках. Читав курси лекцій з електротехніки сильних струмів. Науковий співробітник науково-дослідної кафедри електротехніки при ХТІ (1925–1926). Відповідальний редактор журналу «Электротехнический вестник» ("Електротехнічний вісник") Всеукраїнської асоціації інженерів.

Відомий вчений у галузі електроприводу доктор технічних наук, професор Леонід Бенедиктович Гейлер у 1955 році стає завідувачем кафедри «Електричні машини та електропривод» Білоруського державного політехнічного інституту, нині Білоруський національний технічний університет. На цій посаді залишався імовірно до 1970 року. У цей час активізується наукова робота та підготовка науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації — кандидатів та докторів технічних наук. Бурхливий розвиток систем електроприводу та автоматизації промислових установок промисловості, що відбувався на початку 60-х років 20 століття, вимагав фахівців із глибокими теоретичними знаннями та практичними навичками. У зв'язку з цим у 1963 році було змінено профіль спеціальності «Електрифікація промислових підприємств», яка отримала й нову назву — «Електропривод та автоматизація промислових установок».

За спогадами випускника А. Лапідуса, науковим керівником кандидатської дисертації якого був професор Леонід Бенедиктович Гейлер, саме Л. Б. Гейлер, будучи завідувачем кафедри електроприводу, був різнобічною особистістю на факультеті. Леонід Бенедиктович був автором не тільки багатьох фундаментальних книг з електроприводу та теорії автоматичного регулювання, а й англо-російського та німецько-російського електротехнічних словників. Він чудово знався на живопису, музиці та поезії, любив, цінував і розумів жарт, знав безліч анекдотів із серії «наївний професор і спритний студент», — і все ж, багато про що, на що здатні були студенти, навіть не здогадувався.

У бібліотеці НТУ "ХПІ" зберігаються видання з автографом вченого.