Народився 30 жовтня 1868 року в родині харківських міщан. У 1892 році закінчив ХТІ зі званням інженера-технолога. З 1892 по 1893 р. – викладач механіко-технічного відділення Курського училища. З 23 грудня 1897 року – фабричний інженер в Херсонській губернії. З 16 червня 1900 року – фабричний інспектор в Харківській губернії. Одночасно починає вести заняття з креслення для студентів I курсу ХТІ (з 23.12.1900) та з проектування парових котлів для студентів IV курсу (01.09.01). З 02.09.1903 р. – викладач ХТІ, де крім названих вище курсів, проводить заняття в лабораторії сільськогосподарської станції. З 08.04.1904 по 14.06.1907 р. завідує сільськогосподарською станцією інституту. З 01.09.1908 р. – ад'юнкт-професор з прикладної механіки і теорії побудови машин. З 01.09.1911 р. – професор ХТІ з прикладної механіки.

Нагороджений орденами Св. Станіслава III ступеня (1907); Св. Анни III ступеня (1910); Св. Станіслава II ступеня (1913) і Св. Анни II ступеня (1916). Дослужився до чину статського радника (1913).

Становлення Г. Ф. Буракова як відомого вченого і організатора навчального процесу відбувалося в запеклій і напруженій роботі. Тричі він був направлений в закордонні відрядження, в тому числі до Німеччини – для вивчення парових котлів і в Брюссель – на міжнародну виставку-ярмарок. Отриманий цінний досвід він використовував для викладання з 1907 року курсу парових котлів.

Забезпечивши цей курс необхідними навчальними і методичними посібниками, Бураков очолив кафедру паротеплотехніки і створив навчальну базу для глибокого вивчення цього предмета. Особливу увагу Г. Ф. Бураков приділяв практичній підготовці студентів, очоливши в вересні 1913 року машинну лабораторію для практичних занять студентів. Прагнучи бути завжди на гребені технічного прогресу, в 1910 році він почав вперше в Харкові читати додатковий курс з теорії і побудови автомобілів.

Вже в той час Г. Ф. Бураков замислювався про підготовку кваліфікованих студентів-політехніків. У травні 1906 року йому дозволили відкрити в Харкові приватне чоловіче училище 1-го розряду за програмою реального училища. У 1905 році він викладав прикладну механіку на Вищих комерційних курсах.

Григорій Федотович користувався великим авторитетом як фахівець з експлуатації парових котлів опалення. З 28.09.1913 року був призначений від ХТІ уповноваженим урядового нагляду за паровими котлами при харківських навчальних закладах.

З 14.04.1914 по 18.11.1915 рік Бураков виконує обов'язки члена Господарського комітету ХТІ, до того ж в 1914 році йому довелося заміщати ректора. Необхідно було організувати військове виробництво, і в липні 1914 року він їде у відрядження до Петрограду, де отримує замовлення на виготовлення 50 верстатів у майстернях інституту. Завдяки енергії і досвіду Григорія Федотовича замовлення було виконано в найкоротші терміни.

Всього лише рік Григорій Федотович займав посаду ректора ХТІ, але йшов до цього все своє життя. Робота фабричним інженером та інспектором дала йому те, чого не було у «професорів зі студентської лави» – безцінний практичний досвід. Тому, коли виникла необхідність піднімати інститут з руїн громадянської війни, знадобився організаційний талант і величезні знання Г. Ф. Буракова. За короткий термін його директорства в інституті проводиться ремонт навчальних корпусів, газового заводу, їдальні, гуртожитків робітфаку, будівлі клубу. Проводиться підготовка до опалення всіх приміщень, готуються до нормальної роботи лабораторії інституту. Важко сказати, чи була виправдана державна політика прискореного випуску інженерів-технологів, але в 1922/23 навчальному році вивчення більшості навчальних дисциплін скоротилося в середньому на чверть. Постійні втручання комісара, що мав ті ж повноваження, що і ректор, у внутрішні справи інституту і недовіра до старих професорських кадрів зробили неможливим перебування колишнього статського радника на посаді ректора, і в жовтні 1923 року Григорія Федотовича на посаді ректора ХТІ змінив інженер-технолог А. М. Маслов.

Професор Г. Ф. Бураков до кінця 20-х років продовжував викладати в інституті. Його лекції завжди користувалися успіхом у студентів. Він зробив значний внесок у підготовку інженерів-паротеплотехніків України.

О. А. Козодавлев

Козодавлев О. А. Возрождая из руин гражданской войны : Бураков Григорий Федотович : 1868–? : ректор Харьковского технологического института 1922–1923 [Текст] / О. А. Козодавлев // Служение Отечеству и долгу : Очерки о жизни и деятельности ректоров харьковских вузов (1805–2004 годы) / общ. ред. В. И. Астахова, Е. В. Астахова. — Харьков : Изд-во НУА ; «Золотые страницы», 2004. — С. 245–246.