Наукова школа електротехніки Харківського політехнічного інституту
Осип Борисович Брон
Осип Борисович Брон народився 9 лютого 1896 року у місті Клинці Суразького повіту Чернігівської губернії (від 1944 року — Брянська область).
У 1920 році він закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету, а в 1924 — електротехнічний факультет Харківського технологічного інституту (ХТІ).
Протягом 1922–1941 років О. Б. Брон був начальником лабораторії електричних апаратів Харківського електротехнічного заводу, водночас працював у Харківському технологічному інституті. Читав лекції з вступу до електротехніки, електричних вимірів, електричних машин, техніки високої напруги Харківського технологічного інституту (1924–1929). Читав лекції на робітничому факультеті при ХТІ (1924). Керував практичними заняттями з теоретичної механіки. Завідував електротехнічною лабораторією ХТІ (1926), був членом редакційної комісії "Электротехнического вестника" ВУКАІ. Обіймав посаду наукового співробітника науково-дослідної кафедри електротехніки при ХТІ, Бюро досліджень Харківського електромеханічного заводу (1927). Доцент ХПІ.
У квітні 1930 року, після реорганізації ХПІ, розподілений до Харківського електротехнічного інституту, де викладав у 1930–1941 роках (професор та завідувач кафедри електричних апаратів, водночас ― головний енергетик Харківського тракторного заводу).
Вчене звання професора Осипу Борисовичу було присвоєно у 1930 році за плідну наукову та педагогічну діяльність.
У 1940 він захистив докторську дисертацію на тему "Движение электрической дуги в магнитном поле" ("Рух електричної дуги в магнітному полі").
Від 1941 року і до 1945 року О. Б. Брон перебував у лавах Військово-морського флоту. Разом з І. В. Курчатовим він займався розмагнічуванням військових кораблів. Обіймав посаду начальника спеціальної лабораторії Науково-дослідного мінно-торпедного інституту (1943–1944). У 1943 році вийшла його книга "Немецкие неконтактные мины и способы борьбы с ними" ("Німецькі неконтактні міни та способи боротьби з ними"), яка стала вагомим внеском у боротьбі проти німецько-фашистських загарбників.
Від 1945 року Осип Борисович працював на заводі «Електросила» в Ленінграді, водночас — від 1956 до 1971 року завідував кафедрою теоретичних основ електротехніки Ленінградського інституту авіаційного приладобудування (ЛІАП). До 1971 року О. Б. Брон — завідувач кафеди в Ленінградському заочному політехнічному інституті (пізніше — Північно-Західного заочного політехнічного інститутуЇ, до 1980 — професор тієї ж кафедри.
Під час роботи в ЛІАП Осип Борисович запропонував компактні пламегасні решітки, що широко застосовуються в контактних та автоматичних вимикачах. Науково-дослідні роботи, проведені в ЛІАП під його керівництвом, стали передумовою створення нового способу гасіння магнітного поля електричних машин, втіленого в автоматах гасіння поля серії АГП, що випускалися Ленінградським науково-виробничим об'єднанням "Електросила".
О. Б. Брон є основоположником низьковольтного апаратобудування у нашій країні. Займаючись багато років вивченням електричної дуги, він узагальнив свої дослідження у монографії "Электрическая дуга в аппаратах управления" ("Електрична дуга в апаратах управління"). Підсумки досліджень останніх років викладені ним у книзі "Потоки плазмы в электрической дуге выключающих аппаратов" ("Потоки плазми в електричній дузі апаратів, що вимикають").
Осип Борисович — піонер використання рідинного охолодження електричних апаратів. Результати цих робіт викладено у книзі "Электрические аппараты с водяным охлаждением" ("Електричні апарати з водяним охолодженням"). 325 наукових праць та 76 винаходів О. Б. Брона свідчать про його неабиякий науковий потенціал. Він підготував 41-го науковця вищої кваліфікації, серед яких доктори та кандидати технічних наук.
Заслуги О. Б. Брона відзначені численними нагородами.
