Наукова школа електротехніки Харківського політехнічного інституту

Олександр Якович Бергер

Олександр Якович Бергер народився 31 липня 1894 року. Рано втративши батька, він був змушений, у шкільні і студентські роки, самостійно заробляти собі на життя (переважно даючи уроки).

У 1920 році О. Я. Бергер закінчує Харківський технологічний інститут, захистивши свій дипломний проєкт під керівництвом П. П. Копняєва.

Від 1922 року Олександр Якович працює інженером Харківського електромеханічного заводу, а також викладачем Електротехнічного факультету ХТІ та у школі майстрів ХЕМЗ. Від 1923 року управляє дослідницьким бюро синхронних машин заводу ХЕМЗ.

Майже півстоліття трудова діяльність на великих промислових підприємствах збагатила Олександра Яковича практичними знаннями, допомогла йому досконало вивчити різні типи електричних машин, сприяла творчим успіхам на науковій ниві. О. Я. Бергер був ініціатором створення дослідницьких бюро та низки новаторських починань на заводах електропромисловості.

Починаючи від 1924 року Бергер працює асистентом кафедри "Електричні установки", викладає курси: "Введення в електротехніку", "Електричні установки".

Після одинадцятирічного плідного поєднання виробничої та науково-педагогічної діяльності Олександр Якович перейшов майже виключно на роботу з підготовки інженерних кадрів: спочатку до Харківського електротехнічного інституту, потім до Ленінградського політехнічного інституту (1931—1941). Пізніше працював у Томську, Москві та знову в Ленінграді.

О. Я. Бергер — професор від 1930 року. Упродовж понад двадцяти років завідував кафедрами електричних машин у вузах Москви, а потім Ленінграда.

Для вдосконалення за обраною спеціальністю та збагачення досвіду підготовки інженерних кадрів Олександр Якович у довоєнний період понад рік перебував у закордонних відрядженнях — у Німеччині та США.

Невтомна плідна діяльність А. Я. Бергера на промислових підприємствах та у вищих навчальних закладах сприяла підготовки ним багатьох оригінальних наукових праць. Зокрема, він написав п'ятитомну працю з турбогенераторів (три томи вийшли друком), 20 книг, 115 статей та брошур обсягом понад 600 друкованих аркушів.

Олександр Якович Бергер здобув репутацію великого вченого, талановитого педагога, людини невичерпної енергії, що віддає всі свої знання, сили, багатий досвід благородній справі розвитку вітчизняної науки і техніки, підготовки висококваліфікованих інженерних кадрів для народного господарства.