Головна сторінка бібліотеки Спрощенний режим пошуку Інструкція з пошуку
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Книжкові видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Періодичні видання (509)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>S=Электрические системы в целом<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи с 1 по 8
1.
   062
   Х 23


Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

    Лежнюк, П. Д. (доктор технічних наук; професор).
    Нормування втрат електроенергії в мережах агропромислового комплексу критеріальним методом з застосуванням нейрон-нечіткого моделювання [Текст] / П. Д. Лежнюк, О. О. Рубаненко // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” : зб. наук. пр. / Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2016. - Вип. 18(1190): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 60-65 : ил. - Библиогр. в конце ст.
УДК

Рубрики: Энергетика

   Электрические системы в целом


   Енергетика


   Електричні системи в цілому


Кл.слова (ненормовані):
енергетика -- електричні системи -- электрические системы -- планове значення технічних втрат потужності -- плановое значение технических потерь мощности -- нормативне значення електроенергії -- нормативное значение электроэнергии -- нейронечітке моделювання -- нейронечеткое моделирование -- критеріальне програмування -- критериальное программирование -- критерій подібності -- критерий подобия -- функція належності -- функция принадлежности -- оптимальне керування -- оптимальное управление -- втрати електроенергії -- потери электроэнергии -- міра складності -- степень сложности
Анотація: Розглянута можливість вдосконалення існуючих та розробки нових методів оптимізації режимів, коли критерієм оптимальності є втрати електроенергії під час її транспортування з врахуванням планового значення технічних втрат потужності в умовах неповноти вихідних даних. Запропоновано метод визначення нормативного значення втрат електроенергії в електричних мережах агропромислового комплексу, який полягає в уточнені коефіцієнтів при членах нормативної характеристики. В статті запропоновано три алгоритми вирішення задач високої міри складності, до яких і відноситься задача визначення планового значення технічних втрат потужності.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук)
Рубаненко, О. О. (кандидат технічних наук)
Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

Примірників усього: 2
аб.1 (2)
Вільні: аб.1 (2)

Знайти схожі

2.
   062
   Х 23


Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

    Лежнюк, Петро Дем’янович (доктор технічних наук; професор; завідувач кафедри електричних станцій і систем).
    Визначення оптимальної потужності резерву для забезпечення балансової надійності локальної електричної системи [Текст] / П. Д. Лежнюк, В. О. Комар, С. В. Кравчук // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” : зб. наук. пр. / Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2016. - Вип. 42(1214): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 69-75 : ил. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Енергетика

   Електричні системи в цілому


   Энергетика


   Электрические системы в целом


Кл.слова (ненормовані):
потужність генерування -- сонячні електростанції -- графік навантаження -- гаусові суміші розподілу -- ймовірнісні характеристики -- приведені затрати -- графіки споживання -- відновлювані джерела енергії -- мощность генерации -- солнечные электростанции -- график нагрузки -- гауссовы смеси распределения -- вероятностные характеристики -- приведенные затраты -- графики потребления -- возобновляемые источники энергии
Анотація: В статті проаналізовано роботу сонячних електричних станцій з огляду на можливість забезпечення графіка споживання. Для цього використано математичну модель гаусових сумішей, що дозволяє отримати основні ймовірнісні характеристики процесів генерування та електроспоживання. Розроблено алгоритм оцінювання коефіцієнта стабільності, що ґрунтується на аналізі отриманих характеристик. З урахуванням результатів аналізу стабільності генерування розроблено метод визначення оптимальної, за критерієм мінімуму приведених затрат, потужності, що має забезпечувати джерело резерву для підтримання відповідного рівня балансової надійності в локальній електричній системі.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук)
Комар, В’ячеслав Олександрович (кандидат технічних наук; доцент кафедри електричних станцій і систем)
Кравчук, Сергій Васильович (аспірант кафедри електричних станцій і систем)
Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

Примірників усього: 2
аб.1 (2)
Вільні: аб.1 (2)

Знайти схожі

3.
   062
   Х 23


Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

    Буйний, Р. О.
    Регресійні залежності вартісних показників елементів електричних мереж напругою 10-35 кВ [Текст] / Р. О. Буйний, В. О. Перепечений, В. В. Зорін // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” : зб. наук. пр. / Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2017. - Вип. 7(1229): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 18-23 : ил. - Библиогр. в конце ст.
УДК

Рубрики: Энергетика

   Енергетика


   Электрические системы в целом


   Електричні системи в цілому


Кл.слова (ненормовані):
вартісні показники -- стоимостные показатели -- трансформатори -- трансформаторы -- проводи -- провода -- кабелі -- кабели -- регресійні залежності -- регрессионные зависимости -- коефіцієнт детермінації -- коэффициент детерминации -- середньоквадратична похибка -- среднеквадратичная погрешность
Анотація: Обґрунтування заходів зі зменшення технологічних витрат електричної енергії потребує достовірних вартісних показників. Автори дослідили зміну вартості кабельно-провідникової продукції від її перерізу, а також вартості трансформаторів від їх номінальної потужності та отримали відповідні регресійні залежності для напруг 10, 20 та 35кВ. Дані залежності можуть бути використані для аналітичного розв’язку оптимізаційних задач.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" з 2015 року) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" с 2015 года)
Перепечений, В. О.
Зорін, В. В.
Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

Примірників усього: 2
аб.1 (2)
Вільні: аб.1 (2)

Знайти схожі

4.
621.311
О-75


Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

   
    Особливості функціонування релейного захисту в розподілених системах тягового електропостачання [Текст] / В. Г. Сиченко [и др.] // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” : зб. наук. пр. / Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2018. - Вип. 9(1285): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 70-75 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК
ББК 31.27

Рубрики: Енергетика

   Энергетика


   Електричні системи в цілому


   Электрические системы в целом


Кл.слова (ненормовані):
система тягового електропостачання -- постійний струм -- розподілене живлення -- сонячні електростанції -- релейний захист -- тягове електропостачання -- тягові мережі -- тягові навантаження -- система тягового электроснабжения -- постоянный ток -- распределенное питание -- солнечные электростанции -- релейная защита -- тяговое электроснабжение -- тяговые сети -- тяговые нагрузки
Анотація: Впровадження альтернативних джерел електричної енергії у систему тягового електропостачання розподіленого типу підвищує енергетичну ефективність та надійність функціонування, але при цьому змінюється характер протікання енергообмінних процесів, що обумовлює необхідність врахування виникаючих змін струморозподілу для налаштування уставок релейного захисту. Така необхідність викликається збільшенням струмів короткого замикання в розподіленій системі живлення електрорухомого складу за рахунок появи в системі додаткових джерел енергії. Для виключення хибних спрацьовувань та забезпечення селективності необхідно застосовувати мікропроцесорні комплекси релейного захисту, які дозволяють більш точно встановлювати уставки спрацьовування швидкодіючих вимикачів.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Сиченко, В. Г.
Косарєв, Є. М.
Данилов, О. А.
Губський, П. В.
Зубенко, В. А.
Пулін, М. М.
Харківський політехнічний ін-т, нац. техн. ун-т

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

5.
621.311
В 80


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

   
    Вплив розосередженого генерування на надійність роботи електричних мереж [Текст] / П. Д. Лежнюк [и др.] // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2018. - Вип. 45(1321): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 25-31 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Енергетика

   Энергетика


   Електричні системи в цілому


   Электрические системы в целом


Кл.слова (ненормовані):
розосереджені джерела енергії -- фотоелектричні станції -- електричні мережі -- надійність роботи -- SAIDI -- технічний стан -- електропостачання -- генерування -- рассредоточенные источники энергии -- фотоэлектрические станции -- электрические сети -- надежность работы -- техническое состояние -- электроснабжение -- генерирование
Анотація: Системний оператор у своєму дослідженні наголошує, що СЕС та ВЕС з точки зору стабільності електропостачання - ненадійні. Відхилення від планових графіків протягом доби складає понад 450 МВт при встановленій потужності 1217 МВт. Ще однією специфікою встановлення відновлювальних джерел енергії є їх нерівномірне розміщення по всій Україні. Таким чином, наявність одного потужного джерела до 3 МВт або декількох менш потужних до 0,5 МВт, що під’єднані до однієї підстанції розподільної електричної мережі (РЕМ), дають можливість розглядати РЕМ як локальну електричну систему (ЛЕС). А для локальної електричної системи, ще чітко не сформовані законодавчі акти, згідно яких будуть функціонувати відновлювальні джерела енергії. Джерела розосередженого генерування мають великий потенціал для підвищення продуктивності розподільної електричної мережі, і це слід заохочувати. Однак, конструкція системи розподілу і методи роботи, як правило, на основі радіальних потоків потужності, створюють низку проблем для успішного впровадження розподілених джерел енергії. Для підвищення техніко-економічної ефективності сумісної експлуатації розосереджених джерел електроенергії і розподільних електричних мереж необхідно розв’язати ряд задач, що дозволить збільшити виробництво електроенергії ВДЕ, зменшити втрати електроенергії в розподільних електричних мережах, покращити якість і надійність електропостачання споживачів. Особливо гостро для розподільних електричних мереж постає питання надійності і безперебійності електропостачання. В статті проаналізовано темпи збільшення генерування фотоелектричних станцій в розрізі об’єднаної електроенергетичної системи України та енергопостачальної компанії ПАТ «Вінницяобленерго». Проведено аналіз існуючих нормативних документів, що регламентують роботу фотоелектричних станцій. В рамках розглянутих документів визначено критерії, згідно з якими оцінюється надійність роботи електричних мереж, а саме, тривалість довгих перерв в електропостачанні споживачів електричної енергії SAIDI. Показано взаємозв’язок зміни показників надійності роботи електричних мереж із збільшенням кількості та встановленої потужності відновлювальних джерел енергії, зокрема фотоелектричних станцій.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Лежнюк, Петро Дем’янович (доктор технічних наук; професор)
Комар, В’ячеслав Олександрович (кандидат технічних наук; доцент)
Кравчук, Сергій Васильович (кандидат технічних наук)
Котилко, Ірина Вадимівна
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

6.
621.311
П 16


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

    Пантєлєєва, Ірина Вікторівна (кандидат технічних наук; доцент).
    Забезпечення енергозбереження при використанні установок на біопаливі [Текст] / І. В. Пантєлєєва, Н. М. Шматько, А. В. Глушко // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2020. - Вип. 2(4): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 38-44 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Енергетика

   Энергетика


   Електричні системи в цілому


   Электрические системы в целом


Кл.слова (ненормовані):
біомаса -- біопалива -- електрична енергія -- енергозберігаючі технології -- газотурбінні установки -- електропостачання споживачів -- природний газ -- енергоустановки -- биомасса -- биотоплива -- электрическая энергия -- энергосберегающие технологии -- газотурбинные установки -- электроснабжение потребителей -- природный газ -- энергоустаноки
Анотація: У всьому світі та в Україні, зокрема, все гостріше постає питання нестачі енергоресурсів, їх дорожнечі, а також забруднення навколишнього середовища шкідливими відходами виробництва електроенергії на теплових електростанціях. Екологи серйозно хвилюються за стан нашої планети при подальшому використанні традиційних джерел енергії. У ситуації, що склалася, на перше місце виходить спосіб отримання енергії за допомогою нетрадиційних і поновлюваних джерел, до яких відноситься і біопаливо.Загальна кількість біологічної сировини в світі значно перевищує запаси класичного органічного палива. Тому стратегія розвитку енергокомплексів багатьох країн світу пов’язана з використанням відновлюваних джерел енергії. Сировиною для виробництва біопалива може бути будь-який вид біологічного матеріалу. У статті проаналізовано можливі види біомаси, приведена класифікація цих видів з точки зору отримання біопалива. Сьогодні обсяг енергії споживаної біомаси складає близько 50 ЕДж в світі і становить близько 10-15% світового споживання первинної енергії. Для використання біоенергетичного потенціалу в довгостроковій перспективі зусилля повинні бути спрямовані на підвищення рівня виходу біомаси та модернізацію сільського господарства, пряме збільшення глобального виробництва продуктів харчування, а значить, і ресурсів для біомаси. Існує багато шляхів перетворення вихідної біомаси в кінцевий продукт у вигляді енергії. Кілька технологій були розроблені та адаптовані, виходячи з різної фізичної природи і хімічного складу вихідної сировини і виду енергії (тепло, енергетика, паливо для транспорту). У статті також розглянуто можливі способи виробництва біопалива і деякі установки для отримання теплової та електричної енергій. Для більш ефективного використання енергії з біомаси сучасні великомасштабні теплові рішення часто поєднуються з виробництвом тепла та електроенергії - когенерації. З цієї позиції розглянуті парогазові установки, в яких встановлюються котли з топками з киплячим шаром. Дуже актуально використання газотурбінних установок на біопаливі, які можуть використовуватися для виробництва електроенергії в години пік в енергосистемі, а також як самостійне автономне джерело енергії для окремих споживачів.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Шматько, Наталія Михайлівна (доктор економічних наук; доцент)
Глушко, Альона Валеріївна (кандидат технічних наук)
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

7.
621.311
В 80


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

   
    Вплив морфології поверхні композиційних електрохімічних покривів Co-W-ZrO2 на функціональні властивості сплавів [Текст] / Т. О. Ненастіна [и др.] // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2020. - Вип. 2(4): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 110-118 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Енергетика

   Энергетика


   Електричні системи в цілому


   Электрические системы в целом


Кл.слова (ненормовані):
композиційні електролітичні покриви -- імпульсний електроліз -- вольфрам -- кобальт -- цирконій -- фрактальний аналіз поверхні -- каталітична активність -- корозійна стійкість -- композиционные электролитические покрытия -- импульсный электролиз -- цирконий -- фрактальный анализ поверхности -- каталитическая активность -- коррозионная стойкость
Анотація: Доведено можливість електросинтезу і керування складом та морфологією поверхні композиційних електролітичних покривів (КЕП) кобальту з тугоплавкими металами варіюванням густини імпульсного струму. Композити на основі кобальту, осаджені на підкладку з міді з білігандних цитратно-пірофосфатних електролітів при густині імпульсного струму 4 А/дм2, відрізняються розгалуженою поверхнею і більш рівномірним розподілом компонентів по поверхні, підвищеним вмістом вольфраму, який майже у 5 разів більш ніж у покривах, осаджених при 10 А/дм2, та зниженням відсотку кисню удвічі (до 5,5 %). Це пояснюється гальмуванням реакції виділення газоподібного водню та участю ад-атомів водню у хімічному відновленні проміжних оксидів вольфраму до металу під час переривання поляризації. Покриви, осаджені із застосуванням імпульсного струму, можна вважати композитами складу Co-W-ZrO2, в яких оксидна фаза утворюється безпосередньо в електродному процесі як інтермедіат неповного відновлення вольфраматів. Топографія плівок відрізняється наявністю зерен еліптичної і сферичної форми з розмірами кристалітів 80 – 180 нм. На основній поверхні зустрічаються виступи (крупні зерна) діаметром 1 – 3 мкм. Фрактальна розмірність поверхні становить 2,77, що свідчить про 3D механізм росту кристалів при формуванні покриву. За параметрами шорсткості поверхні Ra і Rq покриви відносяться до 9 класу шорсткості. Завдяки кількісному складу, морфології й фрактальності поверхні мікротвердість і корозійна стійкість систем Co-W-ZrO2, одержаних за густини струму 4 А/дм2 на 20 % перевищують параметри покривів, одержаних при 10 А/дм2, і у 3 рази перевищує відповідні характеристики підкладки. Показано, що вольфрамвмісним КЕП притаманні каталітична активність у реакції окиснення етанолу і корозійна стійкість у середовищах різної кислотності.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Сокол, Евгений Иванович (доктор технических наук ; ректор НТУ "ХПИ" 2015-)
Ненастіна, Тетяна Олександрівна (кандидат технічних наук; доцент)
Ведь, Марина Віталіївна (доктор технічних наук; професор)
Сахненко, Микола Дмитрович (доктор технічних наук; професор)
Зюбанова, С. І.
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

8.
621.311
П 16


Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

    Пантєлєєва, Ірина Вікторівна (кандидат технічних наук; доцент).
    Шляхи обмеження рівнів струмів короткого замикання в електричних мережах [Текст] / І. В. Пантєлєєва, А. В. Глушко // Вісник Національного технічного університету “ХПІ” = Bulletin of the National Technical University “KhPI” : зб. наук. пр. / НТУ “ХПІ”. - Харків : НТУ “ХПІ”, 2020. - Вип. 4(6): Нові рішення в сучасних технологіях. - С. 54-59 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
УДК

Рубрики: Енергетика

   Энергетика


   Електричні системи в цілому


   Электрические системы в целом


Кл.слова (ненормовані):
коротке замикання -- електричні мережі -- енергосистеми -- високовольтний вимикач -- повітряна лінія електропередачі -- струмообмеження -- надійність -- електроенергетика -- короткое замыкание -- электрическая сеть -- энергосистемы -- высоковольтный выключатель -- воздушная линия электропередачи -- токоограничение -- надежность -- электроэнергетика
Анотація: На сьогоднішній день перед Україною та світом постають важливі питання стосовно вирішення проблем енергетичної галузі, в тому числі електроенергетики. У мережах різної напруги енергосистем рівень струмів к.з. безперервно зростає, при цьому вимоги до електричних апаратів, струмоведучих частин, силових трансформаторів і конструкцій розподільчих пристроїв стають більш жорсткими. Виникає проблема оптимальної координації у динаміці параметрів електрообладнання та вимог енергосистеми або координації параметрів електрообладнання з існуючими рівнями струмів к.з. Зростання струмів к.з. в електричних мережах усіх класів напруги робить актуальною розробку нових ефективних методів і пристроїв,призначених для їх зниження. У статті розглянуті питання порівняння струму однофазних і трифазних к.з. усередненої регіональної енергосистеми, наведені інтегральні параметри електричних мереж такої системи. Детально проаналізовані обмеження струмів однофазних к.з. в проблемних вузлах, де встановлені автотрансформатори. Проведені дослідження дозволили рекомендувати вдосконалені методики розрахунків електричних апаратів та струмоведучих частин на електродинамічну і термічну стійкість при к.з., в тому числі і при однофазних. Приведені рекомендації до створення математичної моделі розрахунку нелінійної системи при наявності гнучких провідників, тому що, більшість пошкоджень (у вигляді к.з.) на високовольтних повітряних лініях електропередачі та у розподільчих пристроях супроводжується електричною дугою із параметрами, які змінюються у часі. Крім того, значні струми к.з. викликають механічні зміщення гнучких проводів у просторі, що призводить до зміни міжфазних відстаней та індуктивних опорів повітряних ліній прямої і зворотноїпослідовностей. Всі ці перелічені фактори надають взаємний вплив під час к.з. Крім того, при експлуатації електроустановок важливим фактором є комутаційний ресурс вимикачів, який впливає на надійність роботи установки та її техніко-економічні показники. Критерієм виводу вимикача з експлуатації може бути залишковий ресурс вимикача на рівні одного відключення повного струму відмикання вимикача. Проведений аналіз показав, що необхідно враховувати при розрахунках струмів к.з. додаткову термічну дію різних джерел енергії і енергосистеми в цілому, синхронних генераторів і компенсаторів, синхронних і асинхронних двигунів.
Дод.точки доступу:
Сокол, Євген Іванович (доктор технічних наук ; ректор НТУ "ХПІ" 2015-) \відп. ред.\
Глушко, Альона Валеріївна (кандидат технічних наук)
Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Примірників усього: 1
аб.1 (1)
Вільні: аб.1 (1)

Знайти схожі

 

Наша адреса: 61000, Харків, вул. Кирпичова, 2
Науково-технічна бібліотека НТУ "ХПІ"
Контактний телефон: (057) 707-63-07
E-mail: library@khpi.edu.ua